Зразок роботи
ВСТУП
Успішне подолання економічної кризи і розвиток еконо¬міки у вирішальній мірі залежить від кадрів. Поняття "управління персоналом" або кадрова політика, охоплює широкий діапазон діяльності: підбір, підготовка, оцінка і розстановка керівних кадрів, розробка системи заробітної плати (і мотивації в широкому розумінні), підвищення кваліфікації кадрів, здійс¬нення соціально-побутових заходів (включаючи систему пенсійного забезпечення) та ін. Для успішного вирішення усіх цих задач насамперед потрібно чітко з’ясовувати особливості управлінської праці як об’єкта менеджменту.[5]
Управлінська праця – це особливий вид людської діяльності, в якій відображується реальна взаємодія об’єктивних і суб’єктивних факторів сус¬пільної діяльності людей. Відоме теоретичне положення про первинність матеріального, об’єктивного і похідність суб’єк¬тивного ні в якій мірі не зменшує ролі останнього, оскільки використання в управлінні економічних законів реалізується через свідому діяльність людей.[1]
Продуктом діяльності управлінської праці є рішення, і уп-равлінських працівників правомірно віднести до найбільш активної частини трудового колективу, що бере участь у ство¬ренні матеріального продукту за рахунок впливу на мате¬ріальні елементи виробництва і через інші колективи. Тому ефективність цієї праці може визначатися виробничими результатами. Проте слід враховувати, що, на відміну від фі-зичної, цілі управлінської праці, засоби їх досягнення, а також результати є менш визначеними. Управлінська праця здійс¬нюється в широкому діапазоні умов, не має прямих вимір¬ників, і це ускладнює оцінку її ефективності. При оцінці її якості не можна випускати з виду ту обставину, що результати цієї праці у великій мірі опосередковується її колективною діяльністю.[18]
При розробці структури кожного підприємства, установи, господарства улюбленим американським методом є складання організаційного креслення, таблиці, діаграми. Робиться свого роду рентгенівський знімок підприємства. Практика свідчить, що, коли ви починаєте малювати організаційну таблицю, вона відразу ж дає чітку, ясну картину того, що ви хочете створити і що ви вже маєте, ніж будь-який опис словами. Відразу спливають і робляться видними всі неув'язки. Слова і простий опис дуже легко вуалюють в кожній справі організаційні неясності і недоліки. Поки не намальована ясна, логічна організаційна схема, «організації» немає.
Кожен кружок і квадратик на такому загальному організаційному кресленні вимагає потім додаткових організаційних таблиць, що показують їх внутрішню структуру. Такий процес «розшифровки організації» продовжується аж до складання наочних таблиць, що ілюструють внутрішню будову найдрібніших організаційних підрозділів. У останніх таблицях вже кожна людина позначається окремим значком. Зобразити таким порядком структуру деяких установ нерідко буває важко, і ця трудність завжди симптом поганої організації.
Приготування організаційних креслень дрібних організаційних підрозділів з вказівкою місця службовця пов'язане з точним визначенням функції останніх і отриманням свого роду фотографії робочого дня для кожного індивідуума. Абсолютно очевидно, що спроба врахувати кожну хвилину часу управлінського персоналу була б абсурдною. Проте принаймні на 75-80% повинні бути виявлені дані, що показують, скільки часу віднімає виконання окремих основних обов'язків, призначених тій або іншій людині.
Нерідко трапляється, що простій арифметичний підрахунок показує, що виконання призначених функцій одним даним службовцям просто фізично неможливо. Це вимагає збільшення персоналу. У інших випадках знаходяться службовці, фактично зайняті тільки 20-30% свого робочого часу; це вимагає злиття декількох посад в одну. [9]
Істотна особливість управлінської праці полягає в тому, що вона пов’язана з перетворенням інформації як специфічного предмета праці, тоді як діяльність працівників виробничих спеціальностей спрямована на численні предмети праці (сировина, пальне, запасні частини) і пов’язана з перетво¬ренням предметів праці у продукти споживання. Управлінська праця характеризується іншими специфічними особливостя¬ми, зокрема складністю порівняння її затрат з результатами, визначення розміру корисного ефекту, а також переважан¬ням у більшості трудових процесів елементів розумової діяльності, перенесенням центра ваги на психічні процеси сприйняття, запам’ятовування і мислення. [8]
В управлінській діяльності, на відміну від відомого мате¬матичного правила, результат сумарних зусиль колективу залежить від того, як розставлені його члени. Тому кадрова політика, принципи, форми, методи й напрями роботи з уп¬равлінським персоналом завжди були і залишаються в центрі уваги суспільства.
Формально-номенклатурний підхід до формування відпо¬відальних кадрів апарату управління слід повністю замінити науковими методами добору кадрів. Це створить умови, за яких на керівні посади призначатимуться (обиратимуться) обдаровані, освічені і гідні люди, які поєднують відданість справі з великими організаторськими здібностями.[12]
Правильний підбір кадрів дає змогу здійснити принцип "кожна людина на певному місці і кожне місце – для певної людини". [9]
Магістр