Зразок роботи
ВСТУП
Однією з найважливіших проблем на сучасному етапі розвитку економіки більшості країн світу є проблема конкурентоспроможності персоналу. При всьому різноманітті існуючих підходів до цієї проблеми в різних промислово-розвинених країнах основними і найбільш загальними тенденціями є наступні:
• формалізація методів і процедур відбору кадрів, розробка наукових критеріїв їх оцінки,
• науковий підхід до аналізу потреб в управлінському персоналі,
• висування молодих і перспективних працівників,
• підвищення обґрунтованості кадрових рішень та розширення їх гласності,
• системна ув'язка господарських і державних рішень з основними елементами кадрової політики.
Ці загальні тенденції повинні враховуватися у вітчизняній практиці управління виробництвом при становленні ринкової економіки. Навряд чи хто-небудь стане заперечувати твердження про те, що доходи будь-якої організації в першу чергу залежать від того, наскільки професійно в ній працюють фахівці.
Актуальність дослідження конкурентоспроможності обумовлена необхідністю ефективного використання персоналу для господарського механізму підприємства, ділового успіху компанії на ринку.
Управління розвитком персоналу зачіпає досить широку сферу діяльності особистості у всій її різноманітності і складності. Досліджуючи широку сукупність факторів, що позитивно впливають на підвищення ефективності праці персоналу та конкурентоспроможність організації на ринку, розробляються підходи щодо формування інтелектуального, творчого і культурного потенціалу працівників як окремого підприємства, так й трудового потенціалу суспільства в цілому.
В наш час, управління розвитком персоналу, насамперед, ґрунтується на теорії цілісності людини, що розробляється філософією. Це передбачає використання таких принципів, як соціальна та предметно-діяльністна сутність людини, цілісність і історичне розуміння особистості, сутність й зміст процесу праці як людської предметної діяльності, всебічний розвиток особистості як умови науково-технічного та суспільного прогресу, сталого економічного зростання.
Ефективне функціонування будь-якої організації, насамперед, визначається ступінню розвитку її персоналу. В умовах сучасного швидкого старіння теоретичних знань, умінь та практичних навичок спроможність організації постійно здійснювати розвиток своїх працівників є одним з найважливіших факторів забезпечення конкурентоспроможності підприємства на ринку, оновлення і зростання обсягів виробництва товарів чи надання послуг.
У розвитку суспільного виробництва і підвищення його ефективності провідна роль, поряд з науково-технічним прогресом належить трудовим ресурсам. Виробництво матеріальних благ не можливе без робочої сили. Її потрібно ставити при виробництві продукції на перше місце. Засоби виробництва, наскільки б досконалими вони не були, самі по собі не мають ніякої цінності і не можуть дати будь-якого економічного ефекту. Тільки при наявності досвідчених робітників і фахівців, забезпеченості виробництва трудовими ресурсами можна домогтися високих економічних показників, найбільш повного і продуктивного застосування складних машин і обладнання. Саме трудові ресурси – основний елемент виробництва і головна продуктивна сила.
У процесі виробництва тільки жива праця створює нову вартість, є її джерелом. Найважливіша відмінна риса персоналу – те, що він є носієм виробничих відносин і йому властивий громадський і соціально-економічний зміст. Це обумовлює необхідність підвищення конкурентоспроможності персоналу, відповідно до умов виробництва які змінюються.
Результати діяльності багатьох підприємств і накопичений досвід їхньої роботи з кадрами показують, що формування виробничих колективів, ефективне використання персоналу, забезпечення високої якості кадрового потенціалу є вирішальними факторами ефективності виробництва та конкурентоспроможності продукції. Проблеми в галузі використання персоналу і повсякденна робота з кадрами, за оцінкою фахівців, в найближчій перспективі будуть постійно перебувати в центрі уваги керівництва. У майбутньому, з розвитком науково-технічного прогресу, зміст, умови та ефективність праці будуть мати більше значення, ніж матеріальна зацікавленість. Тому тема даної дипломної роботи є особливо актуальною в сучасних умовах розвитку українського суспільства в цілому і кожного суб’єкта господарювання зокрема. З цією метою слід розглянути персонал підприємства, як один з найважливіших напрямків розвитку підприємства та підтримання конкурентоспроможності на ринку.
Метою даної роботи є висвітлення сутності і змісту поняття «конкурентоспроможність персоналу», важливості його у забезпеченні ділового успіху компанії на ринку, удосконалення методів підвищення конкурентоспроможності персоналу, надання пропозицій щодо впровадження системи КРІ (key performance indicators – ключові показники ефективності), як одного з найефективніших методів підвищення конкурентоспроможності персоналу, на прикладі ТОВ «ФГ «КОСМОС».
Предметом даної роботи є процес планування і оцінки конкурентоспроможності персоналу.
Обєктом дослідження є персонал підприємства, внутрішні та зовнішні фактори конкурентоспроможності.
У першому розділі дипломної роботи розглядаються економічні аспекти використання персоналу підприємства у сучасних економічних умовах, сутність і зміст поняття «конкурентоспроможність персоналу», важливість його у забезпеченні успіху компанії на ринку, а також особливості оцінювання та методи підвищення конкурентоспроможності персоналу.
Другий розділ містить у собі загальну характеристику ТОВ «ФГ «КОСМОС», сутність і зміст системи «КРІ», особливості впровадження та застосування цієї системи в компанії ФГ «КОСМОС», а також аналізується результативність системи КРІ та вагомість її внеску у підвищення ділового успіху компанії.
Останній розділ базуючись на проведених розрахунках та аналізі особливостей компанії у другому розділі містить пропозиції щодо загальних напрямків покращення використання персоналу підприємства, а також створення командного духу в компанії, вдосконалення системи оцінки персоналу.
Результати аналізу показників використання персоналу підприємства дадуть можливість виробити рекомендації щодо прийняття вірних управлінських рішень та підвищення конкурентоспроможності підприємства.
Магістр