Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. Одним з вирішальних факторів успішної діяльності будь-якого підприємства, безумовно, є його персонал – злагоджений колектив професіоналів, здатний до постійного розвитку та освоєння передового досвіду, ініціативного вирішення завдань, що стоять перед ним. Кадрова політика повинна бути націлена на залучення високопрофесійного, національно орієнтованого кадрового потенціалу, здатного реалізувати свої творчі здібності на користь людини та на цій підставі, – всього суспільства через механізм відродження української державності. Тому одним з актуальних питань на всіх рівнях є вироблення стратегії кадрової політики, формування єдиної ідеології роботи з кадрами, яка будується на передових наукових підходах, чітких принципах, обґрунтованих, вивірених практикою вимогах.
Досвід багатьох фірм показав, що інвестиції в нове обладнання не приводять до підвищення продуктивності праці, якщо не враховується "людський фактор", тобто якщо одночасно не здійснюються великі вкладення капіталу в підготовку персоналу, створення резерву кадрів, у впровадження нових принципів організації праці. Американська система заснована на розгляді діяльності по управлінню як самостійної професії і наявності самої розвинутої у світі мережі навчальних закладів, інших навчальних центрів і спеціальних програм, що забезпечують широку підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації керуючих.
Мета дослідження полягає в аналізі кадрової політики США.
Для досягнення мети необхідно вирішити наступні завдання:
- описати поняття і сутність кадрової політики;
- розглянути кадрову політику, як складову управління персоналом;
- проаналізувати світовий досвід організації кадрової політики;
- вивчити особливості управління персоналом в США;
- запропонувати шляхи формування і удосконалення кадрової політики в США.
Об’єкт роботи – кадрова політика.
Предмет роботи - теоретико-методологічні засади та практичні рекомендації аналізу кадрової політики.
В процесі роботи була використана низка сучасних загальноекономічних та спеціальних методів дослідження. Зокрема, структурнo-лoгічний та порівняльний аналіз, причинно-наслідкових зв’язків, статистичний метод, синтез, порівняння, логічної аргументації, графоаналітичний метод, графічний, узагальнення та конкретизації.
Інформаційною основою курсової роботи стали наукові праці вітчизняних вчених-економістів, нормативно-правові акти державних органів.
Структура курсової роботи: Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків та списку бібліографічних посилань використаних джерел. В роботі розміщено10 рисунків. Список бібліографічних посилань використаних джерел включає 30 найменувань на трьох сторінках.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНI ОСНОВИ КАДРОВОЇ ПОЛІТИКИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
1.1. Поняття та сутність кадрової політики
Кадрова політика була і залишається одним із найважливіших факторів розвитку суспільства та прогресивного поступу, на будь-якому, особливо переломному етапі його функціонування. Для неї характерне визначення основного змісту і характеру усіх видів соціального управління в державі і на підприємстві.
Кадрову політику формують: держава, керівники партій та керівництво підприємств. Її конкретне вираження представлене адміністративними і моральними нормами поведінки людей у суспільстві, організації. Суть і принципи кадрової політики істотно змінюється в ринковій економіці. Це усвідомлена цілеспрямована на створення високопрофесійного трудового колективу політика, яка б сприяла розвитку організації та особистості.
Кадрова політика - це розрахована на тривалий строк лінія розвитку людських ресурсів, вдосконалення кадрів, певна перспектива економічного, політичного та культурного росту суспільства.
Кадрова політика являється системою теоретичних поглядів, ідей, вимог, принципів, які визначають з персоналом основні напрямки роботи. Вона спрямована вирішувати виробничі, соціальні і особисті проблеми людей на різних рівнях відповідальності. [6]
Термін «кадрова політика» може вживатися в широкому та вузькому значенні.
Широке значення терміну – це система правил, які усвідомлені та певним чином сформульовані та закріплені, норми, які приводять людський ресурс у відповідність із довгостроковою стратегією організації.