КІБЕРПРОСТІР ЯК СКЛАДОВА ПРАВОВОГО ПРОСТОРУ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ (ID:412975)

АНОТАЦІЯ Розглянуто теоретично-правові аспекти функціонування та розвитку інформаційного суспільства. Визначено поняття, сутність та правовий вимір інформаційних відносин. Проаналізовано систему інформаційного законодавства та методи її вдосконалення. Досліджено правові аспекти інформаційної політики та інформаційної безпеки держави. Проаналізовано правове становище кіберпростору. Обґрунтовано шляхи правового розвитку інформаційного суспільства в Україні на основі міжнародного досвіду. ВСТУП Актуальність теми. У світі відбуваються глобалізаційні процеси, відбувається динамічний розвиток інформаційних відносин. Держави поступово переходять від індустріального суспільства до інформаційного, постає проблема визначення форми, змісту та векторів розвитку національного та міжнародного інформаційного простору. При цьому, значну частину інформаційного простору посідає кіберпростір, тобто необмежений віртуальний простір, у якому користувачі мають можливість зберігати, обробляти та обмінюватися інформацію. На даний час значна частина правочинів вчиняється саме у кіберпростору, при цьому і правопорушення відбуваються також у ньому, отже постає питання щодо належного правового регулювання правовідносин, що виникають у результаті користування кіберпростором та штучного інтелекту. Інформаційна складова правового регулювання суспільних відносин стає ключовим системним елементом політики сучасної правової держави та підґрунтям для розвитку громадянського суспільства. Зважаючи на відсутність послідовної політики інформатизації в Україні та комплексної стратегії вдосконалення функціонування інформаційних відносин, суперечність в їхньому правовому регулюванні, виникає необхідність теоретико-правового дослідження типових закономірностей, проблем та перспектив розвитку правових основ інформаційного суспільства. Відсутність достатньої кількості наукових праць комплексного характеру, які б містили прогресивні та ефективні способи вирішення поставлених проблем, зумовлює актуальність предмету дослідження. Сучасний стан розвитку інформаційного суспільства дозволяє поряд із науково-теоретичним аналізом окремих його аспектів досліджувати формування інформаційних відносин з точки зору права в режимі реального часу. Актуальність і доцільність аргументації окремих наукових теорій слід визначати, використовуючи дані сучасного стану інформаційного суспільства на національному та глобальному рівнях. Ключовими правовими основами інформаційного суспільства слід визначити розвинене громадянське суспільство, інформаційне законодавство, правову державу та інформаційну політику. Метою даного дослідження є визначення та аналіз правових основ інформаційного суспільства, визначення теоретико-правових аспектів кіберпростору та його місця в системі елементів правового простору. Наведена мета, передує виконання таких завдань: • Встановити сутність, ознаки та структуру інформаційного суспільства; • Здійснити правовий аналіз наукових концепцій інформаційного суспільства у зарубіжних та вітчизняних наукових дослідженнях; • Визначити правовий вимір концепцій інформаційного суспільства та сформувати теоретичне визначення, ознаки та характерні особливості його формування; • Встановити позитивні та негативні риси взаємовпливу інформаційного суспільства із державою та правом; • Сформувати структуру інформаційного суспільства, визначити та проаналізувати її ключові елементи, сформулювати поняття та особливості інформаційних правовідносин; • Проаналізувати зміст взаємодії інформаційного суспільства та громадянського суспільства; • Здійснити правовий аналіз проблем законодавчого регулювання розвитку інформаційного суспільства та особливостей інформаційної політики держави, виявити тенденції їхнього розвитку та перспективи вдосконалення; • З’ясувати зміст, значення та особливості функціонування інформаційної безпеки держави; • Узагальнити характерні особливості розвитку інформаційного суспільства в контексті міжнародного регулювання інформаційних правовідносин; • Проаналізувати стан правового функціонування інформаційного суспільства в Україні, визначити основні проблеми, сформувати та обґрунтувати шляхи їх вирішення; • Встановити сутність кіберпростору як частини інформаційного простору; • З’ясувати правове регулювання відносин у кіберпросторі. Об’єкт дослідження — суспільні відносини, що виникають та розвиваються в правовій сфері життєдіяльності суспільства. Предмет дослідження – теоретико-правові аспекти кіберпростору та його місце в системі елементів правового простору. Методи дослідження. Для досягнення мети дослідження та вирішення поставлених завдань було застосовано широкий спектр філософських, загальнонаукових та галузевих методів пізнання державно-правової матерії. Системно-функціональний та структурно-функціональний методи дозволяють досліджувати правові основи інформаційного суспільства як єдиний системний механізм, структурні елементи якого функціонують як єдине ціле. Діалектичний метод допомагає визначити сутність концепції інформаційного суспільства через аналіз протилежних опозицій. Історичний метод надає можливість дослідити ґенезу державно-правового управління в контексті розвитку інформаційного суспільства. За допомогою статистичного методу правові основи інформаційного суспільства можна виокремити на основі аналізу широкого масиву статистичних даних. Формально-логічний метод був основою для дослідження концепцій, понять та ознак інформаційного суспільства у межах законів формальної логіки. Порівняльно-правовий підхід було застосовано для протиставлення і ототожнення правових основ інформаційного суспільства національного та міжнародного масштабу. Герменевтичний метод сприяв дослідженню, поясненню і тлумаченню текстів нормативно-правових актів, інтерпретації їхнього змісту. За допомогою формально-юридичного методу була сформована інструментальна понятійна система. Завдяки прогностичному підходу було сформульовано перспективи та вектор розвитку правового регулювання інформаційного суспільства, визначено шляхи їхнього корегування. Наукова новизна. У результаті проведеної роботи виокремлено нові закономірності та характерні особливості предмету дослідження, на основі яких були сформовані висновки та пропозиції щодо правового розвитку інформаційного суспільства.