Зразок роботи
Вступ
У кожній країні є свої закони, культурні звичаї і усталені норми поведінки. Кінець ХХ та початок ХХІ століття характеризується швидким зростанням впливу інформації на людей, а також на групи людей, компанії, організації, країни і людство в цілому. Тому одним з основних завдань забезпечення національної безпеки держави є захист інформаційного простору і забезпечення інформаційної безпеки.
Швидкий розвиток комп’ютерних технологій і глобальний характер систем масової комунікації вказують на необхідність адаптації кожної країни до сучасного інформаційного середовища. Зрештою, готовність суспільства і його інститутів ефективно збирати, обробляти, аналізувати, систематизувати і зберігати інформацію, щоб гарантувати свободу інформації, є важливою попередньою умовою соціального і технічного прогресу, який є основою успішної внутрішньої і зовнішньої політики, фактор національної безпеки.
На фоні зростаючих взаємозв’язків і взаємозалежностей при збереженні багатьох глобальних загроз і загроз національна безпека стає невід’ємною частиною загальної світової безпеки, зусиль всіх народів з підтримки миру, демократії і гуманізації сучасних відносин.
1. Місце і роль інформаційної безпеки в системі національної безпеки
В контексті глобальної конкуренції між наддержавами посилилася боротьба між різними суб’єктами міжнародного керівного органу за обізнаність груп громадянського суспільства і окремих осіб. Інформаційні війни стали реальністю в сучасних міжнародних відносинах.
Для сталого розвитку уряду не тільки економічна, військова, політична безпека, а й інформаційна безпека набувають все більшого значення. Безпека національної інформаційної бази на всіх рівнях стала ключем до підтримання і розвитку уряду.
Унікальність інформаційної безпеки полягає в тому, що вона проявляється в різних аспектах суспільного життя, оскільки збереження і захист інформації є невід'ємною частиною їх функціонування в інформаційному суспільстві.
Дійсно, пророчі слова Уїнстона Черчіля: «Той, хто володіє інформацією, володіє світом», що стали модною фразою, матеріалізуються в демократіях на рівні стратегії національної безпеки, а в державах з тоталітарними режимами вони стають жахливою зброєю проти правлячої еліти. І здійснювати свої агресивні посягання на незалежність і територіальну цілісність суверенних держав. Завдяки таким діаметрально протилежним напрямках інформаційної політики різних країн глобальне інформаційне середовище виступає полем інформаційних конфліктів, а інформаційна складова в свою чергу постає як важлива складова національної безпеки.
Інформаційна безпека – стан захисту ряду важливих інтересів особистості, суспільства і держави, завдяки якій вдається уникнути шкоди через неповноцінності, інформація використовується неадекватно і ненадійно. Звичайно, це положення надає набагато більш широкий і докладний список можливих загроз на практиці.
2. Інформаційна безпека як складова основних сфер національної безпеки держави
Захищаючи свої інформаційні інтереси, кожна країна повинна забезпечувати свою комп’ютерну безпеку. Те ж вимагає і зміцнення української держави. Збалансована державна інформаційна політика України є невід'ємною частиною її соціально-економічної політики, починаючи з пріоритету національних інтересів та загроз національній безпеці країни. З юридичної точки зору, він заснований на принципах демократичної держави з верховенством закону і реалізується за допомогою розробки і реалізації відповідних національних доктрин, стратегій, концепцій і програм у відповідності до чинного законодавства.
Успішна інформаційна політика може суттєво вплинути на вирішення внутрішніх, зовнішніх і військових конфліктів. Інформаційна безпека – одна з головних складових національної безпеки країни, її забезпечення за допомогою послідовної реалізації чітко сформульованої національної інформаційної стратегії внесло б значний внесок у забезпечення успіху резолюції. Вирішення проблеми в політичній, соціальній, економічній та інших сферах державної діяльності.
У статті 17. Конституція України трактує: «Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього українського народу». Інформаційну безпеку слід розуміти як сукупність засобів, що гарантують інформаційний суверенітет України, захист інформаційної сфери від зовнішніх і внутрішніх комп’ютерних загроз. Ця безпека повинна включати ефективну боротьбу з цілою низкою інформаційних загроз.
...
3. Сутність інформаційної безпеки держави і особистості
Сутність поняття «інформаційної безпеки» розкривається в практичній діяльності, дослідженнях, а також у нормативних правових документах. Стаття 17 Конституції України вказує на те, що збереження суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього українського народу.
Закон України про основні засади національної безпеки визначає інформаційну безпеку як важливий компонент національної безпеки: діяльність, протидію корупції, прикордонна та оборонна діяльність, міграційна політика, охорона здоров'я, освіта і наука, наука і технології, наука і техніка, політика і технології.
Що стосується складності проблеми, то про неї згадували тільки з 1940-х років. Наприкінці двадцятого та початку двадцять першого століття в світі набирає обертів напрямок інформаційної безпеки людини. Це питання стало виникати в контексті боротьби за реалізацію прав людини на інформацію та свободу інформації, причому не «зверху», від держави, а «знизу». Мова, секрети приватності і тд. Тому розглядати інформаційну безпеку тільки в контексті держави некоректно.
Інформаційна безпека – це багатофункціональний явище, що забезпечує захист держави і суспільства в цілому, захист особистості (громадянського суспільства) в тій чи іншій сфері діяльності. Інформаційна безпека – це складне, системне, багаторівневе явище, на стан і перспективи розвитку якого безпосередньо впливають зовнішні і внутрішні фактори, найважливішими з яких є:
1) політична ситуація в світі;
2) вияв потенційних зовнішніх і внутрішніх загрози;
3) рівень інформаційно-комунікаційної стадії країни;
4) внутрішньополітична ситуація в країні.
У той же час інформаційна безпека – це складна, динамічна, всеосяжна соціальна система, невід’ємними частинами якої є підсистеми безпеки особистості, держави і суспільства. Саме взаємопов’язане, системне інформаційне єдність останніх являє собою якісну безпеку, створену для захисту важливих інтересів особистості, суспільства і держави, забезпечення їх конкурентоспроможного, поступального розвитку. Інформаційна безпека характеризується рядом ознак, див рис. 3.
Рис. 3. Структура змісту інформаційна безпека
Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй прийняла одну з перших резолюцій в 1946 році, в якій говорилося, що свобода інформації є одним з основних прав людини і мірою всіх свобод, які належать ООН.
...
Магістр