Зразок роботи
Актуальність. Серед пріоритетних напрямів державної політики у справі інтеграції вітчизняної cередньої освіти у європейський простір є виокремлення питань підвищення її якості, модернізації змісту, методів і форм організації навчально-виховного процесу, шляхом розробки та впровадження інновацій. На підставі державного стандарту, дієвим засобом вдосконалення типових програм середньої освіти України, чинних програм розвитку дитини в середній школі є широке залучення в навчальний процес засобів ІКТ у тому числі з метою створення на уроках проблемних ситуацій.
Поняття «проблемні ситуації» складне та різноманітне і, як об'єкт дослідження, знаходиться на межі міждисциплінарних зв'язків, оскільки тематикою проблемних ситуацій займаються: педагоги, психологи, економісти, соціологи, лінгвісти, спеціалісти інформаційних технологій. Протягом останніх десятиліть XXI століття науковці намагаються дослідити основи впровадження методів проблемних ситуацій в освітній процес та спрогнозувати результати їх практичної реалізації у навчальній практиці.
Викладання природничих дисциплін в середній школі з використанням методики проблемних ситуацій засобами ІКТ створюють нові умови для здійснення успішної індивідуальної самостійної навчальної діяльності учнів, формують навички самонавчання, саморозвитку, самовдосконалення, самоосвіти, самореалізації, а також надають змогу об'єктивно діагностувати та оцінювати інтелектуальні можливості, підвищувати розумову та пізнавальну активність на уроках через створення ситуації оптимальних труднощів з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей.
Питання методики створення проблемних ситуацій на заняттях з природничих дисциплін засобами ІКТ найбільш успішно реалізуються в контексті компетентнісного підходу в освіті. Використання ІКТ на уроках з природничих дисциплін для створення проблемних ситуацій є новітньою педагогічною технологією, на якій ґрунтується наукова, освітньо-виховна, культурно-просвітницька та організаційно-педагогічна діяльність. Такий підхід до викладання природничих дисциплін у середній школі сприяє застосовуванню максимально широкого спектра сучасних можливостей на всіх етапах проведення уроку (реєстрація, збір, зберігання, обробка інформації, інтерактивний діалог, моделювання об'єктів, явищ, процесів, функціонування віртуальних, з віддаленим доступом до реального обладнання лабораторій).
Актуальність написання магістерської роботи на тему розробки методики створення проблемних ситуацій на заняттях з природничих дисциплін у середній школі підтверджує вимушена практика дистанційного навчання в умовах пандемії, яке вимагає використання такого важливого ресурсу забезпечення, якими володіють засоби ІКТ.
Різні аспекти методики створення проблемних ситуацій на заняттях з природничих дисциплін в середній школі засобами ІКТ були предметом дослідження педагогічного знання, природничих дисциплін, психології, історії, соціології.
Теоретичним основам ролі і місця проблемних ситуацій в освіті були присвячені дослідження В.Бейзера, В.Максимова, А.Мітюшкіна, М.Махмутова, Т.Катаніна, В.Оконя та ін. Методичні питанням створення проблемних ситуацій в навчально-виховному процесі розглядалися в роботах Р.Гуревича, Ю.Реви, А.Фурмана та ін. Вивчалися окремі аспекти створення проблемних ситуацій на заняттях з природничих дисциплін засобами ІКТ: Е. Беляковим, О. Гриб’юком, Ю. Жуком, Г. Лазурчуком, Ж. Меньшиковим. Незважаючи на досягнення в цих роботах спостерігається наявність суперечності між теоретично можливим шляхом розв’язання задачі та практичною нездійсненністю вибраного способу рішення. На нашу думку, причина полягає в тому, що на сьогодні відсутня цілісна методична система створення проблемних ситуацій на заняттях з природничих дисциплін в середній школі засобами ІКТ, що і може бути прийнято у якості наукової проблеми магістерської роботи.
Об’єкт дослідження: процес створення проблемних ситуацій на заняттях з природничих дисциплін в середній школі.
Предмет дослідження: методика створення проблемних ситуацій на заняттях з природничих дисциплін в середній школі засобами ІКТ.
Мета дослідження: розробка методичної системи створення проблемних ситуацій при вивченні природничих дисциплін в середній школі за допомогою ІКТ.
Гіпотеза дослідження: методична система створення проблемних ситуацій на заняттях природничих дисциплін у середній школі може сприяти підвищенню пізнавальної та розумової активності учнів за умов реалізації при використанні ІКТ їх інтерактивних засобів.
..
РОЗДІЛ I. ПРОБЛЕМНІ СИТУАЦІЇ ЯК ЗАСІБ АКТИВІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСА
1.1. Сутність проблемної ситуації у навчанні
Сучасна шкільна освіта вимагає якісно нових підходів до навчального процесу через впровадження інновацій, завдяки яким відбувається перехід від вузької диференціації до міждисциплінарної комплексної інтеграції базових знань, умінь і навичок. Це обумовлює необхідність використання активних методів навчання, підвищення ефективності яких може бути досягнуто через організацію на уроках розв’язання учнями проблемних ситуацій. У Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти відмічається, що «актуальність застосування проблемних ситуацій в освітній практиці безсумнівна, оскільки наразі комплекс знань, умінь та навиків, які отримують учні в рамках шкільного навчання потребують суттєвого оновлення. Адже сучасна наука знаходиться у постійному русі, розробляються нові підходи, технології, теорії та концепції. Всі інновації проходять тривалий шлях від апробації, грамотного викладу до впровадження у шкільну освіту через проблемне навчання» [29, с. 1].
Дослідження проблемних ситуацій, як активних методів навчання є одними із найбільш важливих питань у сучасній педагогіці, оскільки саме успішне засвоєння новітніх стратегій навчання, може стати фундаментом розвитку повноцінної особистості, сприяти формуванню чіткості, стислості, розчленованості, точності, логічної послідовності міркувань, опанування вміння зіставляти різні точки зору, формулювати й аргументувати власну позицію, самостійно застосовувати набуті знання на практиці. «Сучасна система вітчизняної шкільної освіти, чинні державні програми розвитку дитини створюють умови для соціальної ситуації формування гармонійної особистості за допомогою інноваційних педагогічних технологій, серед яких важливе місце посідає метод створення проблемних ситуацій» [53, с. 2].
У найбільш загальному визначенні проблемні ситуації тлумачаться, як навчальні ситуації де труднощі виникають тоді, коли для осмислення чого-небудь чи реалізації певних обов’язкових операцій, недостатньо виконання знайомого алгоритму дій та знань [71]. Своєю чергою у вузькому значенні проблемні ситуації – умови за допомогою, яких створюється ситуація самостійного пізнання навчальної інформації [18].
С. Бондар звертає увагу на те, що термін проблемні ситуації – складне та багатогранне поняття, тому в сучасній науково-методичній літературі не існує його однозначного тлумачення. «Фундаментальними є питання з’ясування сутності значення проблемних ситуацій в освітньому процесі та їх смислового навантаження. Ретельний аналіз допоможе побачити динаміку, еволюцію, матрицю сенсів та систематику тієї кількості визначень проблемних ситуацій у навчанні, яка склалась у наш час» [6, с. 15].
Така ситуація, на думку, вченого склалася завдяки тому, що досить часто значення таких термінів, як «проблема», «проблемне навчання», та «проблемна ситуація» ототожнюються. На нашу думку, існує потреба провести розмежування між зазначеними поняттями.
У словнику базових понять з курсу педагогіка проблема трактується, як: «Спосіб впливу на свідомість, волю, почуття, поведінку дітей для того, щоб сформувати в них певні якості» [71, с. 40].
Дефініція проблеми визначається О. Співаковським, як свідома та чітко визначена теоретична, або практична трудність, яку учні можуть подолати самостійно. Вона вимагає учнівської активності, розумових зусиль та орієнтована на подолання перешкод. «Якщо учень прагне до подолання труднощів, він набуває нових знань, нового досвіду, адже вирішення наявної проблеми учнями полягає в виявленні у них дефіциту інформації»
[75, с. 226].
..
Висновки до першого розділу
На основі аналізу першого розділу магістерської роботи «Проблемні ситуації як активні методи навчання», ми дійшли таких висновків:
Доведено, що поняття «проблемні ситуації» складне та різноманітне за об'єктом дослідження, і знаходиться на межі міждисциплінарних зв'язків. Адже аналізом теми проблемних ситуацій займаються: педагоги, психологи, економісти, соціологи, лінгвісти, спеціалісти інформаційних технологій. У найбільш загальному визначенні проблемні ситуації тлумачаться, як навчальні ситуації де труднощі виникають тоді, коли для осмислення чого-небудь чи реалізації певних обов’язкових операцій, недостатньо виконання знайомого алгоритму дій та знань.
Встановлено, структура проблемної ситуації це – поділ на певні частини, етапи, які роблять її доступним та підконтрольним елементом навчальної діяльності. Відтак структура залежать від змісту проблемного рівня навчального матеріалу, готовності учнів до певного типу самостійних дій.
Форми проблемних ситуацій було умовно поділено на: фронтальну (передбачає залучення до роботи усіх дітей, що реалізується за допомогою зацікавленості та активності класу); групову форму (орієнтує на взаємодію педагога з окремими підгрупами учнів, відбір відбувається на основі психологічних особливостей, логічності мислення, інтелектуальних можливостей); індивідуальну (реалізує індивідуальну роботу з окремими учнями, враховуючи не тільки інтелектуальні характеристики, а й особливості внутрішнього світу).
Проблемна ситуація, пропонована учням, повинна бути доступною до сприйняття, розуміння та відповідати віковим, інтелектуальним, психологічним показникам учнів, а також містити в собі протиріччя та викликати інтерес. Згідно з такими критеріями, методи організації навчальної ситуації на уроках реалізуються за допомогою: монологічного викладу, міркувань, запрограмованих завдань, дослідження.
РОЗДІЛ II. ВПРОВАДЖЕННЯ ІКТ В СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ПРОБЛЕМНИХ СИТУАЦІЙ НА ЗАНЯТТЯХ З ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН
2.1. ІКТ як потенційний засіб створення проблемних ситуацій на уроках у середній школі
В умовах розвитку інформаційного суспільства, постійного зростання використання ІКТ, все більшого значення набуває рівень сформованості освітніх результатів у середній школі з природничих навчальних дисциплін. Ситуація, що склалася пред'являє нові вимоги до всіх учасників навчально-освітнього процесу, що обумовлює необхідність реалізації нової ідеології побудови сучасної загальної освіти, зокрема перегляду методичної системи навчання в середній школі. «Очевидно, що вдосконалення шкільної інформатики на сучасному етапі пов'язано з розвитком природничих дисциплін, як фундаментальних галузей наукового знання, а також появою нових педагогічних ідей (зміни всієї системи загальної середньої освіти, введенням коректив у вітчизняні державні освітні стандарти, орієнтація не тільки на досягнення предметних освітніх результатів, а й на розвиток особистісних і метапредметних показників), що передбачають впровадження ІКТ» [54, с. 10].
Л. Липова стверджує, що саме ІКТ постають ключовим засобом створення проблемних ситуацій у середній школі. «Завдання кожного вчителя – не тільки дати учням знання, а й розвинути у них інтерес до навчання, творчості, виховати активну особистість. Учень – це не посудина, яку треба наповнити знаннями, а факел, який треба запалити» [37, с. 122]. Ми погоджуємося з думками вченого, адже «запалити факел», варто для пробудження пізнавальної потреби учнів, їх інтересу до вирішення того чи іншого завдання через створення проблемних ситуацій засобами ІКТ.
Для того, щоб встановити способи створення проблемних ситуацій засобами ІКТ, потрібно в першу чергу надати визначення терміну «інформаційно-комунікативні технології».
Існує велика кількість визначень терміну «ІКТ», яке є полісемантичним та знаходиться на межі міждисциплінарних зв’язків.
Ю. Рева у праці «Дидактичні умови ефективного використання комп'ютерів в середній школі» [67] здійснює грунтовний аналіз досліджуваного терміну та пов’язує багатозначність його визначення з ототожненням поняттями «технології», «комп’ютерні технології». Для їх розрізнення вчений виокремлює наступні їх спільні та відмінні риси. «Термін технології є вихідним і містить в собі поняття інформаційно-комунікативної, комп’ютерної технології. До списку засобів в ІКТ в педагогічній практиці входить – аудіо, відео засоби, комп’ютер, підручники, індивідуальні пояснення вчителя. Комп’ютерні ж технології застосовують тільки комп’ютер та його можливості» [68, с. 9]. Серед спільних рис, автор виділяє комплекс освітніх методів, програмно-технічних засобів, процесів організації, подання, отримання, збереження, опрацювання навчальної інформації.
У енциклопедії педагогічних технологій та інновацій, поняття технологія, розглядається, як: «сукупність методів обробки, виготовлення, зміни стану, властивостей, форми сировини, матеріалу або напівфабрикату, здійснюваних в процесі виробництва продукції» [18, с. 87]. Подібне тлумачення надає В. Краснопільський, який визначає технологію, як особливу форму (механічних, фізичних, хімічних, біологічних) руху речовини, енергії, інформації [33].
Відповідно, до таких тверджень у науково-педагогічній літературі технологія в найбільш загальному значенні визначається як «сукупність систематичних і масових способів створення, накопичення, обробки, зберігання, передачі, розподілу інформації (даних, знань) за допомогою засобів обчислювальної техніки та зв'язку» [62, с. 89].
Своєю чергою в україномовній педагогічній літературі термін ІКТ набув поширення в середині 80-х рр. XX ст. Спочатку його значення пов'язували виключно з розвитком комп'ютерних технологій, розробкою автоматизованих інформаційних систем, програмно-технічного забезпечення. Однак, на межі 1990-х років інформаційно-комунікативні технології, стали розглядатися як самостійний освітній напрям. «Інформаційно-комунікативні технології стали трактуватися з 90-х років, як супровід автоматизованих інформаційних систем, програмних засобів» [21, с. 100].
Залишаючись багатозначним терміном, ІКТ в освітньому процесі можуть означати:
прикладну сферу освітнього інформаційного середовища;
спосіб виробництва інформаційних продуктів, послуг з урахуванням необхідної якості, кількості, інформації;
сукупність раціональних методів інформаційної діяльності, що забезпечують гарантований педагогічний результат [34, с. 124].
Деякі вітчизняні науковці, зокрема, Ю. Жук, О. Соколюк, під інформаційно-комунікаційними технологіями розглядають сукупність процесів, програмно-технічних засобів, методів, які між собою гармонійно взаємопов’язані технологічними складовими [21]. Підтримує дане тлумачення та розширює його наукові межі дослідник педагогіки Ж Меньшикова, яка визначає ІКТ, як: «Особливий спектр педагогічних технологій, які використовують технічні, програмні, спеціальні способи та засоби для роботи з інформацією»
[45, с. 45].
Т. Тарнавська, пропонує звернути увагу на ключові компоненти (підходи) розгляду проблем визначення смислового навантаження терміну інформаційно-комунікативних технологій, зокрема:
технологічний підхід – орієнтується на узагальнення понять ІКТ, беручи за основу технічну складову програмно-технічних засобів освіти;
соціологічний підхід – заснований на запереченні синонімічності термінів технології, ІКТ, комп’ютерні технології та опори на виключно машинну, технічну складову. Мова йде про взаємостосунки вчителя та учнів, як допоміжного впливу технологій в освітньому процесі.
гуманітарний підхід – розглядає ІКТ, як додатковий елемент освітнього процесу [76, с. 3].
Відтак, формулюючи визначення «ІКТ», В. Міхєєв в їх смислове навантаження вкладає новітні технології освіти, які мають на меті підготовку нового покоління до сучасних вимог інформаційного суспільства за допомогою використання інформаційно-комунікативних засобів. «Інформаційно-комунікативні засоби технології дозволяють використовувати в освітньому процесі відео, графічне зображення, текст, звук, мультимедіа» [46, с. 11].
На основі наведених визначень доходимо висновку, що інформаційно-комунікативні технології – сукупність методів, прийомів, способів, засобів забезпечення педагогічних умов для створення цілеспрямованого, ефективного навчального процесу на основі новітніх методів навчання.
Для створення проблемних ситуацій з циклу природничих дисциплін середньої школи, вчителю потрібна велика кількість наочного матеріалу, тому одним із оптимальних варіантів розробки уроків є використання інформаційно-комунікативних технологій. «Застосування інформаційно-комунікативних технологій для створення проблемних ситуацій на уроках інформатики стає найбільш природним завдяки непідробному дитячому інтересу. Вони вдало входять в синтез зі шкільними предметами природничого спрямування, гармонійно їх доповнюють, значно розширюють можливості для активного вивчення» [8, с. 2].
Так до переліку ІКТ, як засобу створення проблемних ситуацій Г. Лазарчук, відносить:
програми контролюючої спрямованості;
довідкову літературу та бази даних освітнього призначення;
генератори ситуацій і об'єктів (програми моделювання);
освітньо-методичні системи навчання;
програмно-методичні продукти;
мультимедійні ілюстрації;
технології обробки інформації [35, с. 12].
Н. Морзе, пропонує для створення проблемних ситуацій в межах природничих дисциплін використовувати наступні види інформаційно-комунікативних технології:
Інтерактивне обладнання. Практично в кожній загальноосвітній середній школі присутнє інтерактивне обладнання, так звані мультимедійні дошки. Мультимедійні дошки дуже зручні, як для вчителя, так і для учнів «Вчитель з легкістю виводить на екран презентації, уривки навчальних фільмів, пише на дошці різними кольорами, зображує всі етапи проблемних ситуацій, активно залучає здобувачів освіти до процесу освоєння нового матеріалу» [48, с. 103]. Відтак, до переліку переваг застосування інтерактивного обладнання під час створення проблемних ситуацій, для педагогів науковець Н. Морзе, відносить:
пояснення проблемної ситуації з центру класу, роботу в великій аудиторії;
імпровізацію, гнучкість, що дозволяє малювати та робити записи поверх будь-яких додатків;
збереження роздруківки на дошці, полегшення всіх етапів створення проблемних ситуацій;
можливість поетапно подавати інформацію та повторно використовувати її;
натхнення на пошук нових варіантів розв’язання проблемних ситуацій, стимулювання до професійного зростання [48].
......
2.3. Проектні рішення застосування ІКТ для створення проблемних ситуацій на заняттях з природничих дисциплін.
Інформаційно-комунікаційні технології вдало входять в синтез викладання зі шкільними уроками природничого спрямування, гармонійно доповнюють їх та значно розширюють можливості для інтенсивного розвитку особистості учнів. «Сучасного учня важко зацікавити проведенням уроків за «класичною схемою», дітьми засвоюється тільки та інформація, яка їх зацікавила, та є максимально близькою, викликає приємні, комфортні почуття. Тому одним із засобів, що володіє унікальною можливістю, підвищення мотивації та індивідуалізації освіти сучасного учня, розвитку його творчих здібностей, створення позитивного емоційного фону у викладанні навчального курсу «Інформатика» в середній школі є впровадження ІКТ для проблемного навчання. Привабливим є те, що застосовувати такі технології можна на будь-якому етапі уроку» [27, с. 5].
Уроки інформатики в середній школі – це творчий процес викладання вчителем навчальної інформації. Його особливістю є те, що це «живий процес» і кожний «творчо-працюючий» вчитель по-своєму бачить урок, проєктує його, дотримуючись загальних структурних вимог. «Структура уроку – це сукупність різних варіантів взаємодій між елементами уроку, що виникає в процесі освіти та забезпечує його цілеспрямовану дієвість»
[34, с. 123].
Для проведення уроків інформатики зі створенням проблемної ситуації вчителю потрібна велика кількість наочного матеріалу, тому одним із оптимальних варіантів розробки є активне використання інформаційно-комунікативних технологій.
Структурує методику проведення уроків з природничих дисциплін у середній школі засобами ІКТ для створення проблемних ситуацій М. Лапчак, будує у наступній послідовності:
Підготовчий етап передбачає побудову стратегічного плану створення проблемної ситуації вчителем, де педагог має надати відповіді на питання:
яка буде тематика проблемної ситуації?
який інформаційно-комунікативний засіб буде використано?
як побудувати подачу проблемної ситуації на уроку, щоб викликати інтерес?
на якому етапі проведення уроку варто включити проблемну ситуацію? [36. 103].
Підбір матеріалу, сам процес створення на початковому етапі проблемної ситуації має велике значення в підготовці до уроку з інформатики. Вважаємо, що на цьому етапі найбільш доречними є використання електронних підручників, посібників, методичних рекомендацій, готових розробки уроків.
Вдало підібрана, на етапі підготовки, проблемна ситуація до теми уроку викликає зацікавленість учнів середньої школи та позитивно впливає на засвоєння необхідної інформації. Адже навіть невеликий відео фрагмент передає зміст проблемної ситуації, викликає відповідні емоції, сприяє формуванню у школярів системи образного мислення.
Етап повідомлення проблемної ситуації – найбільш важливий компонент структури уроку інформатики, в якому зосереджена велика частина навчальної інформації. Для того, щоб урок став цікавим, вчитель повинен створити атмосферу взаєморозуміння, довіри, доброзичливості. Емоційний настрій пов'язаний з впливом на дитину цікавої розповіді, демонстрації проблематики ситуації за допомогою інформаційно-комунікативних технологій. «Особливе значення в середній школі в плані формування емоційної культури школярів є очна демонстрація матеріалу. Адже емоційне входження в урок передбачає створення атмосфери любові та довіри» [15, с. 2].
На етапі повідомлення, ознайомлення дітей зі змістом проблемної ситуації передбачається:
відстеження вчителем емоційного настрою учнів, їх налаштування на активне і свідоме засвоєння нового матеріалу з використанням інформаційно-комунікативних технологій;
ознайомлення учнів з темою і завданням проблемної ситуації; створення емоційно-значущої для дітей пізнавально-творчої атмосфери з організацією уваги, сприйняття, усвідомлення, осмислення, первинного узагальнення і систематизації нового навчального матеріалу з допомогою інформаційно-комунікативних технологій;
засвоєння нових знань в процесі опанування змісту нового матеріалу, а також формування умінь і навичок раціональної освіти;
показ практичної значущості вивчення нового матеріалу, мотивація здобувачів освіти за допомогою застосування комп’ютерних технологій [35, с. 110].
Етап розв’язання проблемної ситуації, закріплення, узагальнення вивченого матеріалу. Розв’язання проблемної ситуації закінчуються закріпленням, демонстрацією очного навчального матеріалу з допомогою ІКТ. Завдання вчителя: закріпити ті знання і вміння, які необхідні для самостійної роботи з новим матеріалом; домогтися підвищення рівня осмислення, глибини розуміння вивченого матеріалу, гармонійно ввести його в систему раніше засвоєного; надати творчу установку на виконання завдання.
Беручи за основу вище описані етапи використання та методичні рекомендації, застосування ІКТ у створенні проблемних ситуацій на заняттях з природничих дисциплін, пропонуємо ефективні приклади розробок уроків інформатики згідно освітніх програм курсу «Інформатика» для середньої школи, затверджених Міністерством освіти України
Розробка уроку з інформатики із застосування ІКТ у створенні проблемних ситуацій
Тема: «Характеристика персонального комп’ютера».
Клас: 8 (I семестр).
Тип уроку: комбінований урок з елементами проблемного навчання.
Мета:
освітня: засвоєння ключових характеристик ПК, важливих для сучасної комп'ютерної техніки;
розвиваюча: формування здатності досліджувати та використовувати набуті знання для власних потреб;
виховна: розвиток пізнавальної активності.
Плановані результати:
Особистісні:
сформувати пізнавальний інтерес до вивчення інформатики;
розвинути самостійність, ініціативність у виборі рішення.
Метапредметні:
пізнавальні:
здобувати нові знання: знаходити відповіді на питання, використовуючи свій життєвий досвід і інформацію, отриману на уроці.
регулятивні:
сприяти розвитку вміння контролювати, надавати оцінку своїм діям.
здатність самостійно приймати рішення, зберігати цілі й дотримуватися їх у навчальній діяльності;
вміння логічно планувати свою діяльність, здійснювати самоконтроль, взаємоконтроль.
комунікативні:
вміння оформляти думки в усній формі;
вміння слухати і розуміти один одного, брати участь в діалозі.
Перший етап. Організаційний. Вчитель: вітається з учнями, створює ділову, робочу отмосферу; відзначає відсутніх, візуально оцінює готовність учнів до уроку. Учні: вітаються, готуються до уроку. Очікуванні результати: готовність до уроку.
Другий етап. Актуалізація теоретичних знань. Актуалізація знань по архітектурі сучасного ПК, їх особливостей. Вчитель: використовуючи презентацію, проводить бесіду з учнями по заявленій темі. Учні: приймають участь в бесіді, відповідають на питання, повторюють відомості про основні пристрої ПК.
Другий етап містить у собі компонент мотивації актуалізації набутих знань на попередніх уроках: «На минулому уроці ми розглядали архітектуру ПК – застарілу і сучасну. А навіщо нам в принципі знання про те, з чого складається комп'ютер? – обговорення.
Питання для обговорення:
які відбулися зміни в архітектурі сучасного ПК? Чому? Для чого?
у чому перевага нової архітектури
Третій етап.
Крок 1 – визначення теми уроку. Вчитель повідомляє тему уроку, учні роблять запис у зошит.
Крок 2 – створення проблемної ситуації. Вчитель: організовує, створює, допомагає її зрозуміти.
Учні: відповідають на питання, що задаються озвучують проблему (повне, або часткове незнання основних характеристик ПК, невміння визначити ці характеристики при вивченні інформації про ПК.
Модель створення проблемної ситуації:
Повідомлення проблеми: вчитель пропонує скріншот сторінки інтернет-магазину з інформацією про ПК, ставлячи питання:
комп'ютер, запропонований на цій сторінці, «хороший»?
як це зрозуміти?
Примітка. Знання учнів 8 класів про комплектуючі ПК та їх основні характеристики різноманітні, тому ціль бесіди – допомогти зрозуміти учням, які базові характеристики, суттєві для роботи ПК.
Уточнення проблеми: вчитель пропонує до розгляду другий скриншот (знімок з екрану), з більш докладною інформацією про ПК (слайд 4). Спонукає дітей до діалогу про знайомі та незнайомі характеристики ПК. Мета уточнення проблеми: виокремити зрозумілу учням інформацію про ПК, а також допомогти усвідомити, що є невідома їм інформація. Після такого усвідомлення, учні разом з вчителем надають оцінку відомій та не відомій інформації про характеристики ПК.
Визначення переліку основних характеристик ПК. Вчитель організовує роботу учнів з підручником. Пропонує зробити запис переліку основних характеристик в зошит. Завдання для учнів: визначити, характеристики яких пристроїв згадані в підручнику, як істотні для ПК? – (процесора, оперативної пам'яті, зовнішньої пам'яті (жорсткий диск, флеш-пам'ять)). Та ті, які безпосередньо відповідають за характеристику ПК?
Процесор – частота;
ОЗУ – обсяг;
Зов. память – обсяг.
В яких одиницях?
Процесор – частота в МГц;
ОЗУ – обсяг в Мб, Гб;
Зовнішня пам’ять – обсяг в Гб, Тб.
Перенесення нових відомостей на практику. Вчитель організовує
роботу учнів з фрагментами прайс-листа комп'ютерного магазина з метою визначення характеристик процесора, жорсткого диска, оперативної пам'яті, флеш-пам’яті. «Як же вам, при покупці ПК в магазині, зорієнтуватися в тому чи слабкий, або потужний процесор, багато чи мало пам'яті оперативної та постійної? Розглянемо прайс-лист одного з комп'ютерних магазинів »(слайди 6-9).
Учні знайомляться з характеристиками пристроїв за описом в прайс-листі. Записують в зошит основні позначення і одиниці виміру, з якими зіткнулися. Спільно з вчителем записують перелік їх основних характеристик, оформлений в таблицю в зошиті, приблизна схема зображена у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Характеристики пристроїв ПК.
Пристрій Абревіатура позначення Характеристика Одиниця виміру
Процесор - Тактова частота GHz
Оперативна пам'ять DDR Обсяг Mb, Gb
Жорсткий диск HDD Gb, Tb
Флеш-пам'ять Gb
Беручи до уваги визначені характеристики вчитель дає завдання: Знайти в інтернет-магазині планшет з найкращими характеристиками при ціні не більше 5 000 гривень.
Учні самостійно вибирають будь-який інтернет-магазин, переглядають інформацію по планшетах, вибирають оптимальний варіант, роблять запис про характеристики та найменування планшета в зошиті.
Для ускладнення завдання вводиться одна характеристика, що попередньо була не обговорена, як елемент несподіванки для того, щоб учні звернули на неї увагу, спробували її зрозуміти та використовувати при виборі планшета. Результати роботи учнів обговорюються усно, озвучувалися варіанти вибору планшетів, спільними зусиллями визначалися найкращі варіанти.
Розв’язання проблемної ситуації. Учні з легкістю обирають «хороший» ПК зі скриншоту сторінки інтернет-магазину, звертаючи увагу на їх характеристики.
Домашнє завдання (слайд 13). Учням рекомендується зробити самостійний огляд інтернет-ресурсів, що містять інформацію про планшети, особливо звертаючи увагу на характеристики екрану. Оголошується, що на наступному уроці буде проведена самостійна практична робота по підбору планшета за заданими характеристиками.
Висновки до другого розділу
На основі аналізу другого розділу магістерської роботи «Впровадження ІКТ в середній школі для створення проблемних ситуацій на заняттях з природничих дисциплін», ми дійшли таких висновків:
Встановлено, що інформаційно-комунікативні технології – сукупність методів, прийомів, способів, засобів забезпечення педагогічних умов для створення цілеспрямованого, ефективного навчального процесу на основі новітніх методів навчання. Доведено, що саме інформаційно-комунікативні технології є одним з способів створення проблемних ситуацій з природничих дисциплін у середній школі. Таке твердження аргументовано тим, що саме інформаційно-комунікативні технології вдало поєднуються зі шкільними предметами природничого спрямування, гармонійно їх доповнюють, значно розширюють можливості для активного вивчення.
До переліку ІКТ, як засобу створення проблемних ситуацій віднесено: програми контролюючої спрямованості; довідкову літературу та бази даних освітнього призначення; генератори ситуацій і об'єктів (програми моделювання); освітньо-методичні системи навчання; програмно-методичні продукти; мультимедійні ілюстрації; технології обробки інформації.
Застосування ІКТ для створення проблемних ситуацій на заняттях ...
3.1. Організація проблемних ситуацій на заняттях з інформатики в середній школі за допомогою комп’ютерних презентацій
Успішність організації та функціонування освітнього процесу перебуває у прямій залежності від інтелектуальних можливостей учнів. У кожного школяра на уроці різний рівень активності, швидкість, легкість засвоєння нової інформації, вміння аналізувати, головне від другорядного, критичність, гнучкість розумової діяльності. Більшість науковців доходять висновку, що пізнавальні та розумові можливості учнів збільшуються завдяки застосуванню проблемного навчання (проблемні ситуації) засобами ІКТ.
Проблема нашого дослідження полягає в доцільності використання елементів проблемного навчання на уроках інформатики.
Гіпотеза дослідження – застосування проблемних ситуацій на заняттях інформатики у середній школі з використанням комп’ютерної презентації, сприяє підвищенню пізнавальної та розумової активності учнів на уроці.
Мета дослідження: дослідити ефективність використання проблемних ситуацій за допомогою комп’ютерної презентації на уроках інформатики в середній школі.
Реалізація методики створення проблемних ситуацій на уроках з інформатики в середній школі за допомогою комп’ютерної презентації, відбувалася з врахуванням теоретичних висновків першого та другого розділу магістерської роботи. Базою дослідження став Новояворівський ЗЗСО І-ІІІ ст. №2 Новояворівської міської ради. У реалізації методики взяли участь учні сьомих класів (7А та 7Б).
Вибірка була сформована з контрольної та експериментальної групи. До контрольної увійшли 20 осіб – 7А класу (7А), експериментальну групу склали 20 осіб – 7Б класу (7Б). Для забезпечення репрезентативності вибірки результатів дослідження, контрольна та експериментальна група формувалися з порівняння однорідності вихідних даних, які підтверджувалася статистичною перевіркою на формувальному етапі.
Таблиця 3.1. 1.
Інформаційна карта методики створення проблемних ситуацій на заняттях з інформатики в середній школі за допомогою комп’ютерної презентації.
Установа:
Новояворівський ЗЗСО І-ІІІ ст. №2 Новояворівської міської ради
Адреса: Україна, 81053, Львівська обл., Яворівський р-н, місто Новояворівськ, вул. Січових Стрільців, будинок 7....
На основі дослідження методики створення проблемних ситуацій на заняттях з природничих дисциплін в середній школі засобами ІКТ ми дійшли таких висновків.
Надано визначення проблемним ситуаціям, як активним методом навчання, що орієнтовані на створення ситуації інтелектуального утруднення для активізації розумової діяльності учнів у процесі виконання практичних, або теоретичних завдань. Використання методики проблемних ситуацій в навчальному процесі дозволяє: створити суперечність між пізнавальною потребою та неможливістю її розв’язання за допомогою наявних знань, умінь та навичок, звернути увагу на предмет, окрему навчальну тему, викликаючи пізнавальний інтерес.
В основу класифікації структури створення проблемних ситуацій було взято наукові ідеї М. Махамутова, згідно з якими вона складається із: першого, підготовчого етапу (передбачає побудову стратегічного плану вчителем, де педагог надає .......
Магістр