Зразок роботи
Вступ
Інформація як базовий системоформующий чинник вносить принципово нові властивості в характер виробництва (модульність, багатофункціональність, мініатюризація і т.д.), особливості праці (зокрема, віртуалізація процесів, підвищення креативності), в специфіку соціальних відносин (формування мережевих систем, глобалізація і ін.).
Сьогодні ще зберігаються атрибути, які утримують каркас засад сучасного суспільства - матеріальні засоби виробництва, матеріальні блага, матеріальні засоби захисту суспільних засад.
Bce менше надії на технічно витончені численні ступені захисту програм, кредитних карток, документів, товарних знаків. Все складніше застрахуватися від помилок, недбалості, халатності і злого наміру людини, в чиїх руках сконцентрована колосальна енергетична, хімічна, біологічна і інформаційна потужність. Ще вчора такими людьми були вибрані, сьогодні ними стають прості оператори або налагоджують.
До життя сучасного підприємства увійшов новий інструментарій - інформаційні системи (ІС). Саме вони дозволяють багато разів (деколи на порядок) прискорити ухвалення рішень і здійснення виробничих процесів. Крім того, інформаційні системи дозволяють значно понизити виробничі витрати, автоматизувати багато важких і просто шкідливі операції, підвищити якість продукції. Багато видів продукції стало можливим виготовити лише завдяки появі у виробництві ІС
1.2 Стадії розвитку інформаційних систем
Інформаційні системи, призначені для розв'язання задач управління виробництвом та іншими сферами бізнесу пройшли три стадії свого розвитку. Кожну з них характеризували відповідна структура побудови ІС, а також особливості її окремих елементів. В ІС першого покоління для кожної задачі готували окремо дані у вигляді файлових структур, створювали свою модель.
В ІС другого покоління. У цих системах моделі, як і раніше, створюються для кожної задачі окремо. Самі ж задачі різняться досить високої мірою формалізованості.[5]
Інформаційні системи цих поколінь здійснювали, як правило, розрахункові, облікові функції, пере¬дачу повідомлень, найпростіше оброблення даних. Зрос¬тання продуктивності підприємства досягалося завдяки перебуванню в полі зору системи менеджменту великої кількості партнерів, клієнтів, процесів виробництва, то¬варів, одиниць зберігання та обліку.
1.2 Стадії розвитку інформаційних систем
Інформаційні системи, призначені для розв'язання задач управління виробництвом та іншими сферами бізнесу пройшли три стадії свого розвитку. Кожну з них характеризували відповідна структура побудови ІС, а також особливості її окремих елементів. В ІС першого покоління для кожної задачі готували окремо дані у вигляді файлових структур, створювали свою модель.
В ІС другого покоління. У цих системах моделі, як і раніше, створюються для кожної задачі окремо. Самі ж задачі різняться досить високої мірою формалізованості.[5]
Інформаційні системи цих поколінь здійснювали, як правило, розрахункові, облікові функції, пере¬дачу повідомлень, найпростіше оброблення даних. Зрос¬тання продуктивності підприємства досягалося завдяки перебуванню в полі зору системи менеджменту великої кількості партнерів, клієнтів, процесів виробництва, то¬варів, одиниць зберігання та обліку.
1.2 Стадії розвитку інформаційних систем
Інформаційні системи, призначені для розв'язання задач управління виробництвом та іншими сферами бізнесу пройшли три стадії свого розвитку. Кожну з них характеризували відповідна структура побудови ІС, а також особливості її окремих елементів. В ІС першого покоління для кожної задачі готували окремо дані у вигляді файлових структур, створювали свою модель.
В ІС другого покоління. У цих системах моделі, як і раніше, створюються для кожної задачі окремо. Самі ж задачі різняться досить високої мірою формалізованості.[5]
Інформаційні системи цих поколінь здійснювали, як правило, розрахункові, облікові функції, пере¬дачу повідомлень, найпростіше оброблення даних. Зрос¬тання продуктивності підприємства досягалося завдяки перебуванню в полі зору системи менеджменту великої кількості партнерів, клієнтів, процесів виробництва, то¬варів, одиниць зберігання та обліку.
3 Перспективи розвитку
Конвергенція (зближення) процесів обчислення та комунікації, обсяг інформації, який щомиті збільшу¬ється, зростання кількості користувачів, які застосову¬ють інформаційні технології, призвели до глобальної інформатизації суспільства. Це зумовило активізацію нових геополітичних процесів:
- глобалізацію економіки, що проявляється у створенні транснаціональних корпорацій, міжнародному розподілі праці та ринків збуту продукції;
- глобалізацію науки, що активізує створення розподілених міжнародних творчих колективів учених, які працюють над спільними науковими проектами, а також інтенсифікує міжнародний обмін науковою інформацією, проведення міжнародних телеконференцій;
- глобалізацію освіти, що стимулює розвиток систем дистанційного навчання, створення відкритих територіально розподілених університетів, коледжів, інших навчальних закладів;
- глобалізацію культури, яка проявляється у створенні електронних бібліотек, картинних галерей тощо.
3.1 Сховища даних
Для оброблення та зберігання даних великих обсягів використовуються реляційні БД (наприклад, Ассеss). Такі бази складаються з кількох пов'язаних між собою таблиць, дані яких потрібні для побудови запитів. Однак такий спосіб зберігання даних досить складно змі¬нювати користувачеві-непрограмісту, а виконати ана¬ліз наявної інформації він не в змозі.[2]
Сховища даних — новий під¬хід до управління базами даних, які вміщують структуровані і угруповані дані, та перспективний напрям розвитку засобів аналізу даних і прийняття рішень менеджерами.
Сховища даних використовують для оброблення да¬них, які:
а) надходять у різних форматах;
б) можуть розміщуватися в різних місцях;
Магістр