Зразок роботи
Проблема мотивації працівників завжди залишалася актуальною для організацій усіх галузей. У роки після Другої світової війни, коли бізнес став зростаюче залежний від здатності витягти найбільшу продуктивність з свого персоналу, на передній план вийшла потреба в розумінні та управлінні мотивацією працівників. Одним із вчених, який значною мірою сприяв розкриттю цієї проблематики, є Фредерік Герцберг.
Теорія мотиваційної гігієни, яку розробив Фредерік Герцберг у 1950-х - 1960-х роках, представляє собою значний внесок у розуміння мотивації працівників та впливу факторів на їхню продуктивність та задоволеність роботою. Ця теорія виявилася вельми важливою для менеджерів та керівників, які прагнуть створити ефективні організації та забезпечити задоволеність свого персоналу.
Фредерік Герцберг разом з колегами у 1950-1960-х роках провів дослідження, що виявили фактори, які впливають на мотивацію та демотивацію людини, викликаючи її задоволення або невдоволення. Однак при застосуванні структури професійної мобільності персоналу виявилося чимало невідомих раніше неузгодженостей у теорії мотивації Фредеріка Герцберга.
В основі двофакторної теорії Ф. Герцберга лежать дві значні категорії потреб: гігієнічні чинники і мотивуючі чинники.
Герцберг характеризує першу категорію потреб як гігієнічні, описуючи їх як елементи, що стосуються робочого середовища та виконання основних функцій для уникнення незадоволеності роботою.
Насичений рівень гігієнічного фактора не надихає на мотивацію, але його відсутність може призвести до демотивації.
Другу категорію чинників Герцберг характеризує як мотивуючі, оскільки вони спонукають співробітників до більш ефективної роботи.
Багато вчених, включаючи Ф. Тейлора, Ф. Гілберта, Д. Мак-Грегора, У. Оучі, Е. Мейо, К. Альдерфера, М. Маренкова, М. Косаренка, О. Турчинова, Стенлі Шапіро та інших, досліджували різні аспекти проблеми мотивації та стимулювання персоналу.
Проте, дослідження проблеми професіоналізації кадрів через призму їхньої професійної мобільності, розпочаті С. Хаджирадєвою, дозволили систематично розглянути фактори формування та розвитку професійної мотивації персоналу з іншої методологічної перспективи.
Мета дослідження - розкриття та розуміння основних принципів та понять теорії мотиваційної гігієни Фредеріка Герцберга, визначення її значення для практичного застосування у сфері управління персоналом та підвищення ефективності організацій.
Предмет дослідження - теоретичні основи та практичні застосування теорії мотиваційної гігієни, яку розробив Фредерік Герцберг, зокрема, концепції «фактори задоволення» та «фактори невдоволення», а також їхній вплив на мотивацію працівників.
Об'єкт дослідження - мотивація працівників у контексті теорії мотиваційної гігієни Фредеріка Герцберга.
Визначення мети дослідження зумовили постановку наступних завдань:
1) розглянути теоретичні аспекти теорії мотивації;
2) з’ясувати основні змістовні теорії мотивації;
3) дослідити особливості теорія мотиваційної гігієни Фредеріка Герцберга;
4) проаналізувати структуру професійної мобільності персоналу за Ф. Герцбергом.
Методи дослідження: Серед методів дослідження слід виокремити теоретичні: критичний аналіз, узагальнення, систематизація досліджуваної проблеми на основі осмислення першоджерел.
Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що дозволяє зрозуміти основні принципи та концепції цієї теорії мотивації. Дослідження глибоко аналізує погляди Герцберга на мотиваційні фактори, їх вплив на задоволення та невдоволення працівників. Вивчення теорії дозволяє розкрити роль внутрішніх та зовнішніх чинників у стимулюванні працівників і впливі їх на результативність роботи.
Практичне значення полягає в тому, що надає конкретні рекомендації для впровадження теорії мотиваційної гігієни у практичну діяльність управлінців та керівників організацій. Розуміння принципів цієї теорії дозволяє ефективніше управляти персоналом, стимулювати його до досягнення цілей та підвищення продуктивності. Крім того, вивчення даної теми допомагає розробляти та впроваджувати стратегії мотивації працівників, що сприяє покращенню організаційного клімату та забезпеченню більш ефективної роботи колективу.
Структура та обсяг роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновку, списку використаних джерел, додатків.
Магістр