Зразок роботи
У світовій музичній культурі завжди знаходилися видатні митці, чиє творчість мала значний вплив на розвиток мистецтва. Особливо це стосується кінця XIX - початку XX століть, коли оперний жанр переживав свій вишуканий період завдяки революційним експериментам оперних майстрів, таких як Ріхард Вагнер, Джузеппе Верді, Джакомо Пуччіні, Ріхард Штраус. Їхні новаторські підходи та творчість відкрили нові можливості для розвитку оперного мистецтва, сприяючи зародженню талановитих виконавців у цей період.
Успіх опери визначався не лише музикою, але й візуальним виразом на сцені. Важливим фактором є взаємодія між музикою композитора та її втіленням через виконавця на сцені. Це створювало неповторність оперних постановок та магнетизувало глядачів. У такому контексті, співробітництво між творчістю композитора та виконавчою майстерністю артиста виявлялося синергією, яка привертала увагу театральної критики.
Однією з видатних особистостей цього часу була Соломія Крушельницька, яка вражала світ своїм виконавством та природним талантом. З більш ніж сімдесятьма оперними аріями, розмаїтим репертуаром камерних творів та народних пісень, вона вразила аудиторію своєю витонченою майстерністю та виразністю. Творчий внесок Крушельницької в історію мистецтва вважається значним, а здійснене нею мистецьке вдосконалення залишається предметом уваги дослідників. Її феномен, подібно до інших великих оперних артистів, є предметом особливого аналізу, виявлення унікальних рис якого допомагає краще зрозуміти сприйняття творчості відомих сучасниками.
Актуальність дослідження зумовлена тим, що Соломія Крушельницька вважається однією з найбільш видатних оперних співачок своєї епохи. Її внесок у розвиток музичного мистецтва, зокрема опери, має значний культурний вплив. Дослідження її творчої діяльності дозволяє краще зрозуміти і оцінити значення її внеску в музичну культуру. Розгляд сценічно-виконавської діяльності Соломії Крушельницької в рамках історичного контексту допомагає краще розуміти соціокультурні та музичні тенденції її часу. Це важливо для розуміння розвитку оперного жанру та музичної культури в цілому.
Незважаючи на значну кількість літератури про творчість Крушельницької, досі не існує ака-демічної біографії, а сама її діяльність як творчого феномену потребує більш глибокого аналізу.
Мета роботи – проаналізувати особливості сценічно-виконавської діяльності Соломії Крушельницької.
Предметом дослідження є сценічно-виконавська діяльність Соломії Крушельницької.
Об'єктом дослідження особистість Соломії Крушельницької як виконавиця оперних партій, а також її інтерпретація ролей, стиль виконання, взаємодія з аудиторією та вплив на розвиток оперного мистецтва.
Відповідно до мети ставилися такі завдання:
1) розглянути особливості світової музичної культури у ХІХ – ХХ ст.;
2) виокремити розвиток світового оперного мистецтва у ХІХ-ХХ ст.
3) дати загальну характеристику творчості Соломії Крущельницької;
4) проаналізувати виконавський концепт Соломії Крушельницької в італійській та німецькій опері кінця ХІХ – початку ХХ століть.
Методологічна основа роботи. Творчість С. Крушельницької була предметом значної кількості публікацій, які з’являлися протягом її кар'єри і містили відгуки та рецензії від критиків і музикознавців. Окрім цього, пізніше з'явилися узагальнюючі праці від О. Бандрівської, І. Деркача, М. Головащенка. Однак фундаментальне значення для вивчення творчості С. Крушельницької мала двотомна публікація під редакцією М. Головащенка, що містила корпус спогадів, листів та рецензій про співачку, які відображали аспекти її життя та творчості.
Стиль та індивідуальна інтерпретація оперних партій С. Крушельницькою досліджувалися у наукових працях таких авторів, як В. Врублевська, Н. Бабинець, Д. Білавич, М. Головащенко, В. Горинь, Б. Гнидь, С. Павлишин, П. Медведик, О. Михайличенко. Також інформація про унікальні риси виконавської творчості Соломії Крушельницької знаходиться в рецензіях від Р. Кортопассі, Дж. Дюваля, Г. Маротті, С. Алерамо, Ф. Главачека. Останнім часом, значну увагу приділяють дослідженням І. Комаревич, яка узагальнила свої дослідження у дисертації, присвяченій аналізу психологічних та соціоісторичних аспектів творчості співачки.
У своїй роботі ми використали такі методи дослідження: теоретичний аналіз літератури з погляду розвитку світового оперного мистецтва; узагальнення сценічно-виконавської діяльності Соломії Крушельницької.
Теоретична значимість: вивчення сценічно-виконавської діяльності Крушельницької може бути корисним для майбутніх музичних педагогів та виконавців. Її досвід та підходи до виконання ролей у опері можуть надихнути і стати прикладом для наступних поколінь виконавців.
Структура роботи. Робота складається з вступу, двох розділів основного тексту, висновків, списку використаних джерел та додатків.
Магістр