Істина як мета та ідеал наукового пізнання (ID:1064798)

Вступ Проблема природи наукової істини є однією з головних у теорії наукового пізнання. Її обговорення червоною ниткою відбувається через історію філософії науки. Актуальною є ця проблема і в наші дні. Про це свідчить гостра полеміка щодо даної проблемі в методології науки: від логічного позитивізму до постпозитивізму, конструктивізму та постмодернізму. При цьому всі сторони, що сперечаються, згодні в тому, що з усіх видів людського пізнання саме наука виробляє найбільш адекватне, точне та доказове знання. Тим не менш, головна філософська проблема науки – проблема об'єктивної істинності наукового знання, наявності загально значимих її критеріїв посвідчення, як і раніше, залишається дискусійною. Вона розпадається на низку питань, яким у філософській та науковій спільноті, як і раніше, є різні погляди, часом що повністю виключають один одного. Поняття істини, відноситься до найважливіших, у загальній системі світоглядних проблем. Воно знаходиться в одному ряду з такими поняттями, як «справедливість», «добро», «сенс життя», а також дозволяє оптимістично дивитися на можливість пізнання світу, суспільства, науки, людини та її мислення. У цьому актуальність обраної теми, та її значущість на формування логічного мислення, світогляду і самоусвідомлення кожної людини. 1. Істина як мета та результат наукового пізнання. Вчення про критерії істини Питання істинності знання, що досягається у процесі пізнавальної діяльності одна із найважливіших у філософії. Істина є метою будь-якого наукового пізнання, включаючи філософське пізнання. При цьому суперечки про те, що є істинною, як можна визначити істину і якими її критеріями триватиме вже 2,5 тисячі років. Класичне визначення істини належить Аристотелю: істина – це відповідність знання про об'єкт самому об'єкту, або, іншими словами, відповідність знання та дійсності. Але при цьому викликає суперечки питання, що таке є дійсність. Незважаючи на такі суперечки, арістотелівська концепція істини як відповідності знання дійсності сьогодні є головною у філософії [1, c.123].