Зразок роботи
У XXI столітті проблема міграційних процесів набуває особливої актуальності, з огляду на зростаючий вплив глобалізаційних, демографічних, політичних та економічних змін. Україна як транзитна та водночас донорська держава міграційних потоків постала перед новими викликами, зумовленими війною, економічною нестабільністю, соціальною нерівністю, регіональними диспропорціями та демографічною кризою. Внутрішні переміщення осіб, викликані повномасштабним вторгненням країни агресора у 2022 році, стали наймасовішими в новітній історії України, тоді як зовнішня трудова міграція перетворилася на сталу частину економічної стратегії домогосподарств.
Актуальність теми зумовлена необхідністю комплексного аналізу міграційних процесів як фактору трансформації соціально-економічного та демографічного розвитку держави. Попри те, що міграція забезпечує грошові надходження (лише у 2020 році – понад 15,2 млрд. дол. США), вона також спричиняє відтік молоді, кваліфікованих кадрів, демографічне старіння та посилення регіональних диспропорцій. Саме тому дослідження причин і наслідків як внутрішньої, так і зовнішньої міграції має важливе значення для формування ефективної державної політики.
Об’єктом дослідження є міграційні процеси в Україні у їх зовнішніх і внутрішніх проявах.
Предмет дослідження – причини, наслідки та напрямки регулювання внутрішньої і зовнішньої міграції населення України.
Метою роботи є визначення основних чинників, які зумовлюють внутрішню та зовнішню міграцію в Україні, а також аналіз їх впливу на соціально-економічну ситуацію та розробка рекомендацій для вдосконалення державної міграційної політики.
Для досягнення поставленої мети було сформульовано такі завдання:
1) розкрити сутність поняття «міграція», її типологію та класифікаційні підходи;
2) проаналізувати ключові теоретичні моделі, що пояснюють міграційні явища;
3) дослідити законодавчу базу України у сфері регулювання міграції;
4) виявити головні соціально-економічні, політичні та екологічні чинники, що формують міграційні потоки;
5) оцінити наслідки внутрішньої міграції для регіонального розвитку та демографічної структури;
6) проаналізувати вплив зовнішньої трудової міграції на національну економіку;
7) визначити перспективні напрями вдосконалення державної міграційної політики.
Наукова новизна полягає в поєднанні теоретичного аналізу класичних і сучасних міграційних теорій із прикладним аналізом міграційних викликів, які постали перед Україною після 2022 року, зокрема – внутрішньої міграції ВПО та трансформації ринку праці під впливом зовнішньої міграції. У роботі узагальнено вплив зовнішніх і внутрішніх чинників, а також запропоновано практичні рекомендації щодо мінімізації міграційних втрат.
Методологічну основу дослідження склали праці як класичних теоретиків міграції (Е. Равенштейн, Л. Лі, Х. де Хаас, Д. Массея, С. Кастельса), так і сучасних українських і зарубіжних дослідників – О. Малиновської, О. Позняка, Ю. Яковенка, О. Риндзака, Ю. Сафонова, П. Безуглого, Д. Красівського, Т. Алексєєвої, Т. Астрамович-Лейк, А. Новіченка, J. Carling, H. de Haas, B. Campillo-Carrete та ін. Особливе значення надано міжнародним документам: Звітам МОМ, UNHCR , Євростату, ILO та нормативно-правовим актам України.
Методи дослідження: загальнонаукові: аналіз, синтез, узагальнення, індукція; емпіричні: аналіз статистичних даних Держстату, НБУ, IOM, UNHCR; спеціальні: контент-аналіз нормативно-правової бази, SWOT-аналіз наслідків міграцій; системний підхід до аналізу взаємозв’язків між факторами, що впливають на міграцію.
Огляд джерельної бази та літератури дозволив виявити широке коло публікацій, присвячених міграції. Праці О. Малиновської, М. Слюсаревського, Р. Свободи, П. Позняк, А. Новіченка акцентують увагу на інституційному та політичному вимірах міграційної політики. Аналітичні доповіді НІСД, IOM, дослідження Cedos, DMSU і UNHCR надали емпіричну основу для висвітлення поточного стану внутрішньої та зовнішньої міграції в Україні. Окремі міжнародні дослідження – зокрема праці Carling J., Haas H. de, Campillo-Carrete B., Tsegay S. M. – стали основою для формування теоретичної рамки роботи.
Практичне значення роботи полягає у можливості застосування запропонованих аналітичних висновків і рекомендацій для удосконалення міграційної політики України, планування регіонального розвитку та формування стратегій збереження людського капіталу. Отримані результати можуть бути використані органами влади, науковими установами, громадськими організаціями у сфері міграційної аналітики та регулювання.
Структура роботи. Дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел, що містить 82 найменування. Загальний обсяг роботи становить 78 сторінок, із них 63 сторінок основного тексту, включає 12 таблиць, 13 рисунків, 2 додатки.
