Зразок роботи
Водопідготовка в лікеро-горілчаній промисловості має низку відгалузевих особливостей, що пов'язані насамперед з джерелами водопостачання, вода в яких вже доведена до якості питної, тому більша частина грубих дефектів (запахи, вміст шкідливих речовин, патогенної мікрофлори) вже усунені.
Небажаним є введення при очищенні у воду,яку обробляють, хімічних реагентів, сліди яких залишаються в готовому продукті (хлор,фтор,сода та ін.) і внаслідок цього можуть позначатися на стійкості виробів (особливо забарвлених) або його органолептичних показниках.
Обмеження площі заводів, як правило, розташованих в міській частині, не дозволяють застосовувати методи, що вимагають великих виробничих приміщень. На більшості заводів відсутні власні очисні споруди (використовуються міські каналізаційні мережі), через це небажані методи очищення, в результаті яких формуються значні обсяги неочищених стоків. Повне очищення води від розчинених речовин і домішок позбавляє напій повноти смаку.
Основним завданням водопідготовки у лікеро-горілчаній промисловості є коригування чи оптимізування сольового складу води, видалення з механічних сторонніх домішок, колоїдних і органічних речовин, що впливають на стійкість, органолептичні і фізико-хімічні показники готового продукту.
В залежності від якості вихідної води підготовка може включати ряд стадій (індивідуально чи в комплексі):
- очищення води від завислих частин;
- знезалізнення;
- видалення органічних домішок;
- пом'якшення;
- знесолення;
- видалення біологічних забруднень (знезараження);
- оптимізація складу води (лужність, вміст Са2+, Mg2+, Cl-, Na+, кислот та лугів
для корекції водного показника pH).
Існує проблема порівняння устаткування водопідготовки по продуктивності і якості підготовленої води. Це обумовлено різноманітністю складу вихідної води і відсутністю єдиних показників якості очищеної води для різних типів устаткування. Продуктивність роботи установок фільтрування помякшення і демінералізації визначається робочою швидкістю потоку води через катіоніт або мікропористий мінерал, а якість вихідної води – швидкістю потоку через фільтруючий матеріал, так концентрацією і витратою регенеранту [1].
Методи очистки води
Водопідготовка – початкова стадія процесу одержання горілки. Задачею водопідготовки є коригування чи оптимізування сольового складу води, видалення з механічних сторонніх домішок, колоїдних і органічних речовин, що впливають на стійкість, органолептичні і фізико-хімічні показники готового продукту.
Взалежності від складу вихідної води застосовують способи водопідготовки: іонообмінний, зворотноосмотичний, сорбційний та інші.
Механічне фільтрування
Під час кондиціювання води спосіб фільтрування є обовязковим, під час якого вона очищується від зважених механічних домішок, колоїдної зависі, пластівців осаду, часток винесеного катіоніту або активного вугілля, тощо. Фільтрування - фізико-хімічний процес адгезії зважених і колоїдних домішок води до зерен фільтруючого матеріалу. Важливими вимогами до якості фільтрувальних матеріалів (ФМ), що використовуються у підготовці води для виробництва напоїв, є їх хімічна стійкість до води, кислот, лугів і реагентів [36]. Ці вимоги обумовлені тим, щоб вода, яка фільтрується крізь завантаження, не збагачувалася б речовинами, шкідливими для здоров'я людей та не впливала на якість готової продукції. Крім того, фільтрувальний матеріал повинен мати оптимальний фракційний склад для забезпечення
гідродинамічних умов фільтрування, високу ступінь однорідності та механічної міцності, не руйнуватися в процесі відновлення його властивостей, під час водних і періодичних хімічних промивках.
Адсорбційне очищення
Адсорбційне очищення як один з етапів водопідготовки включає в себе знезалізнення та видалення органічних речовин. Обов'язковість проведення даного етапу водопідготовки полягає в тому, що більшість води питної, яка використовується у лікеро-горілчаній промисловості містить високу концентрацію заліза та марганцю та органічних речовин, які знижують якість води підготовленої, і в свою чергу – лікеро-горілчаних напоїв.
Високий вміст заліза у воді надає неприємний терпкий смак; така вода, як правило, каламутна, жовтуватого кольору. При окисненні залізо переходить в гідроксид і осідає у вигляді твердих частинок. Ця властивість використовується для видалення з води розчиного у воді заліза. Забарвлення в основному обумовлюється присутністю сполук заліза у вигляді гідрокарбонату [Fe(HCO3)2] і сульфату заліза (II) [FeSO4] або гуміновими речовинами [1].
У підземних джерелах води марганець (Mn) зустрічається не так часто, як залізо, і найчастіше присутня у воді разом з розчиненим залізом Fe2+. Слід зауважити, що присутність марганцю у воді можна спостерігати за кількома ознаками, а саме:
- чорний осад;
- каламутна темна вода;
- при тривалому контакті з водою чорніють руки і нігтьові пластини.
Магістр