Зразок роботи
1. Концептуальні засади програмного підходу до запобігання злочинністю.
Шлях України до європейської інтеграції та гуманізації українського законодавства відповідно до положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вимог Європейського Суду з прав людини ознаменувався необхідністю впровадження значних змін у правову політику держави. Останніми важливими кроками у цьому напрямі слід вважати підготовлений Проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо запровадження інституту кримінальних проступків», що грунтуються на Концепції реформування кримінальної юстиції України, затверджений Указом Президента України від 8 квітня 2008 року №311; внесення змін до Кодексу на підстави Законів України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності» від 15 квітня 2008 року, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» від 15 листопада 2011 року.
Важливим етапом у законотворчій діяльності було прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України», що набув чинності з 19 листопада 2012 року та Проект Закону України «Про прокуратуру», зареєстрований №3541 від 05.11.2013, внесений Президентом України в парламент 31 жовтня 2013 року.
Значні зміни очікують і на спектр проблем, що стосуються запобігання злочинності в державі, так як ця тематика постійно привертає увагу вчених та практиків. Зумовлено це не тільки тим, що злочинність завжди визнавалась особливо небезпечним соціально деструктивним феноменом, але й тим, що питання запобігання є однією з важливих проблем сучасної кримінально-правової та кримінологічної політики держави.
2. Злочинність в армії:
Згідно з ч. 1 ст. 401 КК України, військовими злочинами визнаються передбачені розділом XIX злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов´язаними під час проходження ними навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів.
У коментарі до розділу XIX КК України зазначено, що поняття військового злочину засновано на загальному визначенні суспільно небезпечного діяння, має низку специфічних ознак, серед яких:
1) спеціальний об´єкт злочину;
2) спеціальний суб´єкт злочину;
3) військова протиправність, тобто визнання діяння як злочинного тільки у тому разі, якщо воно прямо передбачене у відповідних статтях КК України. При наданні кримінологічної характеристики військовим злочинам особливо необхідно зважати на першу та другу особливості, оскільки третя - презумується.
Розділ XIX КК України містить 35 статей, перша з яких висвітлює вже надане визначення військових злочинів (ст. 401). Решта ж статей (402-433) містять відповідні склади злочинів проти встановленого порядку несення військової служби, які можна поділити на групи. Найчастіше за все як правило, за змістом основного, безпосереднього об´єкта, вони класифікуються на 9 груп:
1) злочини проти порядку підлеглості та військової честі (статті 402-406);
2) злочини проти проходження військової служби (статті 407-409);
3) злочини проти порядку користування військовим майном та його збереження (статті 410-414);
4) злочини проти порядку експлуатації військової техніки (статті 415- 417);
5) злочини проти порядку несення бойового чергування та інших спеціальних служб (статті 418-421);
3. Охарактеризуйте з кримінологічної точки зору Указ Президента України “Про невідкладні додаткові заходи щодо посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією” № 84/2003 від 6 лютого 2003 року
Указ Президента був виданий у зв'язку з необхідністю значного посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією, що продовжували завдавати значної шкоди справі забезпечення захисту прав і свобод громадян, гальмувати розвиток економіки та становлення ринкових відносин, підривали міжнародний авторитет України.
Президент постановив визнати роботу спеціальних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією недостатньою та малоефективною, а діяльність Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України такою, що не забезпечує повною мірою виконання покладених на Комітет завдань.
Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України мала надити принципову оцінку роботі керівників, які несуть персональну відповідальність за організацію боротьби з організованою злочинністю і корупцією, визначити їх спроможність виконувати покладені на них завдання; провести позачергову атестацію всіх співробітників, підвищити відповідальність керівників усіх ланок за добір кадрів, виконання своїх службових обов'язків щодо зміцнення законності та правопорядку; запровадити систематичні звіти співробітників, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, про результати своєї діяльності, своєчасно і принципово вирішувати питання про відповідальність працівників, які допускають порушення законів у сфері забезпечення додержання прав і свобод громадян; рішуче звільнятися від співробітників, які зраджують інтересам служби і держави, не мають достатньої кваліфікації, не виконують у повному обсязі покладених на них завдань; ужити невідкладних заходів до посилення захисту прав, свобод, майна громадян, оперативного, повного і об'єктивного
4. Розробіть кросворд з теми: «Кримінологічна характеристика шахрайства з нерухомістю»
1. Земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (нерухомість)
2. Нормативно-правовий акт (кодекс), що визначає поняття нерухомості (цивільний)
3. Такі фірми зазвичай виступають посередниками (фіктивні)
4. Цим шляхом вчиняються злочини (обман)
5. Елемент злочинної поведінки, що представляє собою певну систему послідовних актів поведінки (спосіб вчинення злочину)
6. Прізвище вченого, що пропонує 4-ланкову структуру способів обману (Бойцов)
7. При укладанні якого договору можливе заволодіння правом на майно (дарування)
8. Одне з явищ, що дозволяє розкрити проблеми детермінації як окремого злочину, так і злочинності в цілому (мотив)
9. Різновид психічної діяльності людини (емоційна)
10. Одна з об’єктивно-предметних умов, за якими вчиняється злочин (час)
11. Який кодекс розглядає питання шахрайства в сфері обороту житлової нерухомості (кримінальний)
12. Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство)
13. Можливості людини окрім функціональних, з якими пов’язаний спосіб вчинення злочину (фізичні)
14. Злодіяння, злий вчинок з точки зору тієї чи іншої системи цінностей, людини, групи людей, чи людства в цілому (зло́чин)
15. Яка дія з чужим майном є однією з двох самостійних форм шахрайства (заволодіння)