ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА (ID:470681)

Успіх інтелектуального розвитку школяра досягається головним чином на уроці, коли вчитель залишається сам на сам зі своїми вихованцями. І від його вміння «організувати систематичну пізнавальну діяльність залежить ступінь інтересу учнів до навчання, рівень знань, готовність до постійної самоосвіти, тобто їх інтелектуальний розвиток, що переконливо доводить сучасна психологія і педагогіка. Мета дослідження: Провести теоретичний та емпіричний аналіз особливостей розвитку творчого мислення молодшого школяра у загальноосвітньої школи у процесі навчання. Завдання дослідження: 1) проаналізувати психолого-педагогічну літературу з теми дослідження. 2) окреслити передумови розвитку творчого мислення молодших школярів у процессі навчання. 3) визначити шляхи творчого розвитку учнів. 4) розробити програму розвитку творчого мислення молодшого школяра. Об'єкт дослідження: творче мислення Предмет дослідження: особливості розвитку творчого мислення молодшого школяра Методи дослідження: теоретичні – аналіз, порівняння, систематизація та узагальнення наукової літератури з проблематики дослідження; емпіричні – спостереження, опитування та конкретні психодіагностичні методики: Опитувaльник типiв мислення i рiвня креaтивностi Дж. Брунерa; Методикa «Знaчення слiв»; Тест креaтивностi Торенсa; Методикa «Творчa уявa» («Три словa»); Методикa «Доповнення слiв» (модифiкaцiя тесту Г.Aйзенкa ). Експериментальна база дослідження - загальноосвітньої школи №26 м. Києва. Вибірка дослідження складає 57 учнів, других класів. Вiковi рaмки дослiджувaних 8-9 рокiв Структура роботи: робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів та загальних висновків, списку із 31 використаного джерела та 4 додатків. Робота вміщує 7 таблиць та 6 графіків . Основний зміст роботи викладено на 78 сторінках. Загальний обсяг роботи – 97 сторінок. РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи розвитку творчого мислення 1.1Поняття творчого мислення У зарубіжній психології творче мислення частіше пов'язують з терміном «креативність». У 60-х роках XX ст. поштовхом до виділення цього типу мислення послужили відомості про відсутність зв'язку між інтелектом і успішністю вирішення проблемних ситуацій. Було встановлено, що остання залежить від здатності по-різному використовувати дану в задачах інформацію у швидкому темпі. Такий тип мислення (Дж. Гілфорд, Н. Марш, Ф. Хеддон, Л. Кронбах, Є. П. Торренс) назвали креативністю і почали вивчати її незалежно від інтелекту - як мислення, пов'язане зі створенням або відкриттям чогось нового. Для визначення рівня креативності Дж. Гілфорд виділив 16 гіпотетичних інтелектуальних здібностей, що характеризують креативність [11]. Серед них: швидкість думки - кількість ідей, що виникають в одиницю часу; гнучкість думки - здатність перемикатися з однієї ідеї на іншу; оригінальність - здатність виробляти ідеї, що відрізняються від загальноприйнятих поглядів; допитливість - чутливість до проблем в навколишньому світі; здатність до розробки гіпотези;