0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Формування природничо-наукових уявлень і понять у молодших школярів засобами екскурсій. (ID:470846)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Інше
Сторінок: 43
Рік виконання: 2021
Вартість: 300
Купити цю роботу
Зміст
ВСТУП РОЗДІЛ І. ЕКСКУРСІЇ ЯК ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ВИВЧЕННЯ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ 1.1. Місце екскурсій серед форм освітнього процесу 1.2. Методика підготовки і проведення природничих екскурсій РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ РОЛІ ЕКСКУРСІЙ ЯК ЗАСОБУ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВИХ УЯВЛЕНЬ І ПОНЯТЬ ЗНАНЬ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ 2.1. Вивчення рівня сформованості природничо-наукових уявлень і понять у молодших школярів. 2.2. Педагогічний експеримент Висновки СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
Особливо важливим для молодших учнів є якісне засвоєння змісту природничої освіти. Це зумовлено тим, що природничі знання, здобуті під час навчання в початковій школі, є базою вивчення природничих дисциплін (біологія, хімія, фізика, географія) в середніх і старших класах. З іншого боку, надто важливо вже з перших шкільних років сформувати в учнів систему природничих уявлень і понять, особистісно-ціннісних орієнтацій, необхідних їм для адекватного світосприйняття й цивілізованої взаємодії з природним середовищем. Роль природи в освітній роботі визначається насамперед активною діяльністю, участю фізичних і духовних сил дитини у пізнанні. Світ природи стає невичерпним джерелом знань завдяки тому, що знання надходять у дитячу голову дуже складним шляхом і через руки, через працю, через взаємовідносини з іншими людьми, через почуття і переживання, які забарвлюють і діяльність. Вивчення природи ґрунтується на безпосередніх дитячих спостереженнях за навколишніми явищами та об’єктами з наступним їх обговоренням, узагальненням на уроці. Та емоційність, з якою вчитель подає навчальний матеріал, викликає у молодших школярів почуття подиву та інтересу. Під час ознайомлення з природою діти висловлюють власні думки про побачене і почуте, діляться з товаришами своїми знаннями, розповідають про те, що вразило їх у лісі, полі, на морі чи в горах, проводять елементарні дослідження, вчаться застосовувати природничі знання для вирішення навчальних та життєвих проблем, для розширення та поглиблення свого пізнавального досвіду. На важливість використання природи в освітньому процесі вказували класики західноєвропейської прогресивної педагогіки (Я. Коменський, Ж. Руссо, Ф. Фребель), російські та українські педагоги і методисти (В. Вахтеров, О. Герд, С. Русова, В. Сухомлинський, К. Ушинський). Зокрема, видатний вітчизняний педагог К. Ушинський називав природу «всерозвиваючою» і вважав її одним із наймогутніших чинників у навчанні і вихованні дитини. З неї, як з першоджерела реальних вражень, вчитель має черпати доступний і різноманітний матеріал для розвитку мислення і мовлення учнів, – «Логіка природи є найдоступнішою і найкориснішою логікою для дітей, – зазначав відомий педагог». Проблема використання природи як засобу навчання молодших школярів досліджувалась такими видатними педагогами як Я. Коменський, В. Сухомлинський. Розглядається вона і у дослідженнях О. Савченко, І. Шамової, Л. Шушори та інших вчених. У працях Н. Бібік, І. Дубровіної, С. Журавель, О. Киричук, Л. Нарочної, Л. Шелестової та інших сучасних педагогів розглядаються методи і засоби ознайомлення молодших школярів з навколишнім природним середовищем. Особлива роль в ознайомленні дітей із природою належить екскурсіям в природу під керівництвом вчителя. Екскурсії у природу є такою формою організації навчально-виховного процесу, яка не тільки дозволяє проводити спостереження, безпосередньо вивчати різні предмети, явища і процеси в природних або штучно створених умовах, а й сприяє залученню молодших школярів до природоохоронної роботи, формуванню у дітей таких рис, як милосердя, співчуття, бережливе ставлення до рідної землі, бажання захистити і примножити її красу.