0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Проектування крану мостового грейферного (ID:584531)

Тип роботи: магістерська
Дисципліна:Інше
Сторінок: 122
Рік виконання: 2021
Вартість: 2000
Купити цю роботу
Зміст
Вступ 1 ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ОПИС КОНСТРУКЦІЇ МОСТОВОГО ГРЕЙФЕРНОГО КРАНУ 2 РОЗРАХУНОК ПІДІЙМАЛЬНИХ МЕХАНІЗМІВ МОСТОВОГО ГРЕЙФЕРНОГО КРАНУ 2.1 Вибір об’єкту дослідження 2.2 Вибір кінематичної схеми механізмів 2.3 Вибір поліспаста, каната, діаметрів барабана і блоків 2.4 Розрахунок геометричних параметрів барабана 2.5 Розрахунок потужності електродвигуна та вибір редуктора 2.6 Вибір гальма 2.7 Вибір і розрахунок гакових підвісок вантажозахоплювальних пристроїв 2.7.1 Вибір і розрахунок гака 2.7.2 Розрахунок гайки гака 2.7.3 Вибір і розрахунок упорного підшипника 2.7.4 Вибір і розрахунок траверси гака 2.7.5 Розрахунок і вибір підшипників блоків 2.8 Розрахунок барабана на міцність 2.8.1 Розрахунок кріплення каната на барабані 2.8.2 Розрахунок осі барабана 2.8.3 Розрахунок осі барабана на статичну міцність 2.8.4 Вибір підшипників осі барабана 2.9 Розрахунок механізму підіймання в неусталені періоди пуску і гальмування приводу 2.10 Перевірка електродвигуна на нагрівання (тепловий розрахунок) 2.11 Вибір муфт 3 РОЗРАХУНОК МЕХАНІЗМУ ПЕРЕСУВАННЯ КРАНОВОГО ВІЗКА 3.1 Вибір кінематичної схеми та вихідних параметрів 3.2 Розрахунок сил опору пересування візка 3.3 Розрахунок потужності двигуна і вибір редуктора 3.4 Перевірка приводу на буксування 3.5 Перевірка двигуна на нагрів за еквівалентним навантаженням 3.6 Розрахунок гальмівного моменту і вибір гальма 3.7 Ходові колеса і їх розрахунок 4 РОЗРАХУНОК МЕХАНІЗМУ ПЕРЕСУВАННЯ КРАНА 4.1 Вибір кінематичної схеми механізму 4.2 Визначення статичних навантажень на ходові колеса 4.3 Вибір ходових коліс та рейки 4.4 Вибір колісних установок 4.5 Визначення опорів пересування крана 4.6 Розрахунок потужності двигуна та вибір редуктора 4.7 Розрахунок гальмівного моменту та вибір гальма 5 Технологічна частина. ТЕХНОЛОГІЯ СКЛАДАННЯ ХОДОВОГО КОЛЕСА КРАНА 6 Спеціальна частина. ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ГАЛЬМУВАННЯ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ КОНСТРУКЦІЇ КОЛОДКОВОГО ГАЛЬМА 6.1 Аналіз стану питання і постановка задач дослідження 6.2 Конструкція та принцип роботи колодкового гальма типу ТКТГ 6.3 Процес гальмування колодкового гальма 6.4 Дослідження впливу факторів навантаження колодкового гальма на стабільність величини гальмівного моменту 6.4.1 Дослідження впливу чинників навантаженості колодкового гальма на стабільність величини гальмівного моменту 6.4.2 Вибір об'єкту дослідження 6.4.3 Методика проведення дослідження 6.4.4 Вибір основних структурних параметрів, визначення області їх зміни 6.4.5 Вибір плану експерименту 6.4.6 Проведення експерименту і обробка його результатів 6.4.7 Перевірка адекватності отриманих поліноміальних моделей 6.4.8 Експериментальні дослідження по визначенню впливу структурних параметрів на величину гальмівного моменту 6.4.9 Вибір чинників (структурних параметрів), визначення області їх зміни 6.4.10 Вибір плану експерименту, проведення експерименту і обробка результатів 6.4.11 Розрахунок дисперсії досліду 6.4.12 Розрахунок коефіцієнтів регресії 6.4.13 Перевірка статистичної значущості коефіцієнтів 6.4.14 Перевірка адекватності моделі 6.4.15 Висновки 6.5 Удосконалення конструкції колодкового гальма 6.5.1 Аналіз існуючих конструкцій колодкових гальм з демпфірувальним ефектом 5.5.1.1 Колодкове гальмо з демпфірувальною пружиною на з’єднувальній тязі 6.5.1.2 Колодкове гальмо з демпфірувальними пружинами на гальмівних колодках 6.5.2 Удосконалення конструкції колодкового гальма 6.5.2.1 Конструкція колодкового гальма з додатковою тягою 6.5.2.2 Конструкція колодкового гальма з додатковою пружиною 6.5.2.3 Конструкція колодкового гальма з повітряним охолодженням 6.5.2.4 Конструкція колодкового гальма з шарнірною тягою затискної пружини 6.5.2.5 Висновки Заключення Література Додаток А – відомість Додаток Б – специфікація
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
Номінальна вага вантажу: G=Q∙g=5000∙ 9,81=49050 H. (2.1) де Q – вантажопідйомність; g - прискорення вільного падіння. Сила натягу вітки каната, яка намотується на барабан під час підіймання вантажу: F_(Н )= G/〖zƞ〗_п = 49050/(4 ∙ 0,985)=12450 H, (2.2) де z – кількість віток каната, на яких висить вантаж: z=ua=2∙2=4 (2.3) ƞп - коефіцієнт корисної дії поліспаста. У разі збігання каната з рухомого блока ККД поліспаста: ƞ_п= (1- ƞ_бл^u)/(1- ƞ_бл )u= (1-〖0,97〗^2)/((1-0,97)∙2)=0,985 , (2.4) де ƞбл – ККД блока з урахуванням жорсткості каната: для блока на підшипниках кочення ƞбл = 0,97…0,98 Силу натягу каната, який набігає на барабан під час підіймання номінального вантажу, можна визначити також за формулою: F_н= G/a (1-ƞ_бл)/(1- ƞ_бл^u )= 49050/2∙ (1-0,97)/(1- 〖0,97〗^2 )=12449 H (2.5) У разі збігання каната з нерухомого блока: F_н= G/a (1- ƞ_бл)/((1- ƞ_бл^u)ƞ_бл^(ƞ_бл ) )= 49050/2 ∙ (1-0,97)/((1- 〖0,97〗^2 )∙ 〖0,97〗^0,97 )=12834 H (2.6) Канат вибираємо за значенням розривної сили [2]: F_р ≥ F_н n_к=12450∙ 6=74700 H (2.7) де n_к – коефіцієнт запасу міцності каната по таблиці 2.2 [1] За даними додатку 1 вибираємо сталевий канат здвоєного скручування, типу ЛК-3, конструкції 6 х 25 (1 + 6; 6 + 12) + 1 о. о. (органічне осердя), діаметром d_к = 13 мм при розрахунковій границі міцності дроту σ_в = 1960 МПа; площа перерізу всіх дротів А_к = 114,58 мм2 , розривна сила F_р = 76600 H. [1] Діаметр блока і барабана (попередньо) по дну канавки робочого профілю: D≥(e-1) d_к=(30-1)∙13=377 мм, (2.8) де e – коефіцієнт, значення якого залежить від режиму роботи і типу вантажопідіймальної машини; для режиму роботи 6-ї групи e = 30. Діаметр блока і барабана (попередньо) по центру каната, що обгинає барабан: D_б=ed_к, (2.9) або D_б=D+ d_к=377+13=390 мм. (2.10) Діаметр зрівняльного блока по дну канавки: D_(зр.бл.)=(0,6…0,8)D; (2.11) беремо D_(зр.бл.)=0,6D=0,6 ∙377=226,2 мм. Попередньо визначений за виразом (2.8) діаметр барабана на наступному етапі розрахунку уточнимо, щоб забезпечити оптимальне співвідношення розмірів D і L_б 2.4 Розрахунок геометричних параметрів барабана Діаметр барабана відносно за формулою (2.8) можна збільшити на 15%. Вибираємо барабан діаметром D = 400 мм (рисунок 2.10) по дну канавок [1]. Розрахунковий діаметр барабана Dб = 400 + 13 = 413 мм по центру каната, що обгинає барабан. Довжина каната, який намотується на одну половину барабана: L_к=Hu_п=18∙2=36 м. (2.12) Кількість витків на одній половині барабана: z= L_к/(πD_б )+(1,5…2)= 36/(3,14∙0,413 )+2=30, (2.13) де 1,5…2,0 – кількість запасних витків. Рисунок 2.2 - Профіль канавок барабана Довжина нарізки на одній половині барабана: L_н=zt_н=30∙16=480 мм, (2.14) де tн – крок нарізки барабана (дод. XIV): для каната dк = 13 мм крок tн = 16 мм [1]. Загальна довжина барабана: L_б=2(l_н l_з )+ l_г=2(480+4∙16)+87=1175 мм, (2.15) де lз = 4tн – довжина ділянки з кожного боку барабана, яку використовують для закріплення каната; lг – відстань між правою та лівою нарізками (гладенька частина): l_г=b-2h_min tgα=225- 2∙1200tg4°=87 мм; (2.16) де hmin = 1200 мм – відстань між осями барабана і блоків при крайньому верхньому положенні гака; α = 4…6° - допустимий кут відхилення від вертикалі вітки каната, яка набігає на барабан; b = 225 мм – відстань між осями канавок крайніх блоків у гаковій підвісці (дод. XI) [1]. Для кранів загального призначення оптимальне відношення довжини барабана Lб до його діаметра D лежить у межах 2,5…3,0; у разі невиконання цієї умови доцільно збільшити діаметр барабана. Для нашого розрахунку: L_б/D= 1175/400=2,94. (2.17) 2.5 Розрахунок потужності електродвигуна та вибір редуктора Під час підіймання номінального вантажу потужність двигуна підіймального механізму: P_р= (0,5Gυ_1)/(10^3 ƞ_м )= (0,5∙49050∙0,641)/(10^3∙0,85)=18,49 кВт, (2.18) де ƞ_м – ККД підіймального механізму: ƞ_м = 0,85 (дод. XXXIII і рис. 2.11) [1]. З додатків XXXII вибираємо електродвигун змінного струму типу MTF 411-6 з фазовим ротором: потужність електродвигуна P = 18 кВт, частота обертання вала n = 965 об/хв (ω= πn/30= (3,14 ∙ 965)/30=101 рад/с) , максимальний пусковий момент M_(п max) = 650 H ∙ м, момент інерції ротора l_р = 0,51 кг ∙ м2 [1] Номінальний момент на валу двигуна: M_н= P/ω= (18∙ 10^3)/101=178 H∙м. (2.19) Максимальний коефіцієнт на валу двигуна: ψ_max= M_(п max)/M_н = 650/178=3,65. (2.20) Розрахункове передатне число редуктора: u_р= n/n_б = 965/59,31=16,27 , (2.21) де n_б – частота обертання барабана: n_б= (60υ_к)/〖πD〗_б = (60∙1,282)/(3,14∙0,413)= 59,31 об/хв; (2.22) де υ_к = 〖uυ〗_1=2∙0,641=1,282 м/с – швидкість намотування каната на барабан. За каталогом (дод. XXXIX – XLIV) вибираємо редуктор типу Ц2-400 (загальна міжосьова відстань А = 400 мм, передатне число u_р = 16,30; схема складання 6, вал тихохідний з кінцем у вигляді зубчастої півмуфти) [3]. Допустима консольна сила на кінці тихохідного вала редуктора Ц2-400 для режиму роботи 6-ї групи становить 14000 H. (дод. XLIV) [1]. Середній пусковий момент електродвигуна: M_(п.ср)= (M_(п max)+ M_(п min))/2= (ψ_max 〖 + ψ〗_min)/2 ∙ M_н= (3,65+1,3)/2 ∙178=440,5 H∙м (2.23) де ψ_ср= (ψ_max + ψ_min)/2. Для вибраного двигуна максимальна кратність пускового моменту ψ_(п max)=3,65; кратність мінімального пускового моменту ψ_(п min) коливається у межах 1,1…1,4. Передатне число вибраного редуктора відрізняється від розрахункового, визначаємо фактичну швидкість підіймання вантажу, м/с: υ_1ф= (πD_б n_б)/(60∙2)= (3,14∙0,413∙ 965/16,30 )/(60∙2)=0,640 м/с (2.24) де n_б=n/u_р – фактична частота обертання барабана, об/хв. У нашому розрахунку υ_1ф> υ_1 менш ніж на 1% 2.8 Розрахунок барабана на міцність Барабан грейфера відлито з чавуну марки СЧ15-32 з границею міцності σ_в = 686,7 МПа. Товщину стінки барабана визначаємо з умови міцності при стисканні: δ= F_н/t[σ_ст ] = 12450/(0,016∙171675000)=0,0045 м, (2.61) де t – крок між витками, м; [σ_ст ] – допустиме напруження при стисканні: [σ_ст ]= σ_в/k= 686,7/4,25=161,58 МПа; (2.62) k – коефіцієнт запасу міцності: для гакових кранів k=4,25 (дод.XV)[1]. З умов технології литва товщина стінки барабана не може бути меншою ніж 12 мм і визначають її за емпіричними формулами: для чавунних барабанів: δ=0,02D+(0,006…0,01) м. (2.63) Товщина стінки чавунного барабана: δ=0,02D+0,008=0,02∙0,4+0,008=0,016 м. Крім стискання стінка барабана зазнає також деформацій згину і скручування. Крутний момент, який передається барабаном: M_кр=2F_н D_б/2=2∙12450 0,413/2=5141,85 H∙м. (2.64) Згинальний момент визначаємо для випадку, коли гакова підвіска перебуває в крайньому верхньому положенні. Після конструктивного опрацювання відстань від точки прикладання сили F_н до середини торцевого диска l^´ = 0,475 м. Тоді: M_зг= F_н l^´=12450∙0,475=5913,75 H∙м. (2.65) Загальне напруження від згину і скручування: σ= √(M_зг^2+(φM_кр )^2 )/W= √(〖5913,75〗^2+(0,75∙5141,85)^2 )/0,001815=3,89 МПа, (2.66) де φ=0,75 – коефіцієнт зведення напружень; W – екваторіальний момент опору поперечного перерізу барабана: W=0,1 (D^4-D_2^4)/D=0,1 (〖0,4〗^4-〖0,368〗^4)/0,4=0,001815 м^2. (2.67) Напруження від згину і скручування в стінці барабана незначні – коли довжина барабана менша від трьох діаметрів, вони не перевищують 15% напруження стискання. 2.8.1 Розрахунок кріплення каната на барабані Канат закріплюють на барабані за допомогою притискної планки з трапецієподібними канавками. Канат утримується від переміщення силою тертя, яка виникає внаслідок стискання його між планкою і барабаном болтами (шпільками). Починаючи від планки (точка Б), залишають додаткові, неробочі витки (згідно з нормами 1,5 … 2,0) для більшої безпеки експлуатації, оскільки вони зменшують силу натягу каната у вузлі кріплення. Рисунок 2.4 - Схема закріплення каната на барабані Сила натягу каната перед притискною планкою (точка Б): S_б= (F_max^H)/e^fα = 12450/〖2,72〗^(0,15∙4∙3,14) =1889,91 H, (2.68) де e=2,72 – основа натурального логарифма; f – коефіцієнт тертя між канатом і барабаном (f=0,10…0,16); α – кут обхвату барабана канатом, рад (беруть α=4π). Загальна сила розтягування болтів: F= (2S_Б)/(f+f_1 )(e^(fα_1 )+1) = (2∙1889,91)/(0,15+0,233)(〖2,75〗^(0,15∙2∙3,14)+1) =3845 H, (2.69) де f_1 – зведений коефіцієнт тертя між планкою і барабаном при куті заклинювання каната 2β=80°: f_1= f/sinβ= 0,15/(sin40°)=0,233; (2.70) α_1 – кут обхвату барабана канатом при переході від однієї канавки до сусідньої (α_1=2π). Загальне напруження в болті під час затягування з урахуванням напружень розтягу та згину: σ_с= 1,3nF/(z (πd_1^2)/4)+ (nF_зг l)/(0,1zd_1^3 )= (1,3∙1,8∙3845)/((2∙3,14∙〖0,01875〗^2)/4)+ (1,8∙896∙0,026)/(0,1∙2∙ 〖0,01875〗^3 )=16,897 МПа