ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЦІННІСНО-ПОТРЕБНІСНОЇ СФЕРИ У СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (ID:842352)
Зміст
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЦІННІСНО ПОТРІБНОЇ СФЕРИ У МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ
1.1. Науково-теоретичні підходи до вивчення ціннісно-потребнісної сфери
1.1 Психологічні чинники розвитку ціннісно-потребнісної сфери у студентської молоді
Висновки до першого розділу
РОЗДІЛ 2 ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЦІННІСНО-ПОТРЕБНІСНОЇ СФЕРИ У СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
2.1 Методика та організація дослідження ціннісно-потребнісної сфери у студентської молоді
2.2 Аналіз результатів дослідження психологічних особливостей ціннісно-потребнісної сфери студентської молоді
Висновки до другого розділу
РОЗДІЛ 3 ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ ЗДІЙСНЕНІ КОРЕКЦІЙНИМ ВПЛИВОМ НА РОЗВИТОК ЦІННІСНО-ПОТРЕБНІНОЇ СФЕРИ У СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
3.1 Розробка корекційної програми розвитку ціннісно-потребнісної сфери
3.2 Рекомендації щодо розвитку ціннісно-потребнісної сфери студентської молоді
Висновки до третього розділу
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Зразок роботи
РОЗДІЛ 1
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЦІННІСНО-ПОТРЕБНІСНОЇ СФЕРИ У МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ
1.1 Науково-теоретичні підходи до вивчення ціннісно-потребнісної сфери
У XX столітті проблема усвідомлення цінностей людського існування була виведена на перший план наукового пізнання, відображена тим самим сучасний, аксіологічний, етап розвитку науки. Однак потреби й ціннісні орієнтації людини завжди були одним з найважливіших об'єктів дослідження соціології, психології, філософії та етики на всіх етапах їх формування і розвитку як окремих галузей знання. Г. П. Вижлецов, описуючи аксіологічний, гносеологічний і власне онтологічний етапи розвитку філософії, виділяє для кожного з них основні розглядаються цінності та ідеали - благо, щастя і духовну свободу [2].
Сократ, який є основоположником етики, перший з філософів античності який спробував знайти відповідь на питання про те, що таке благо, чесність і краса самі по собі, незалежно від дій або речей, які позначаються даними судженнями. На його думку, знання, які досягли за допомогою визначення цих основних життєвих цінностей, знаходиться в основі високоморальної поведінки. З точки зору Сократа, благо («агатом») визначається як таке, присутність відповідно до встановленої народом місії. Як зазначає Г. П. Вижлецов, «введення Сократом принципу доцільності, загального для краси й блага, вибудовує їх з оціночних визначень («хороший»,« прекрасне ») в ранг ідеальних цінностей» [4].
Інші роботи з даної категорії:
Магістр