Співпраця України з міжнародними фінансовими організаціями (ID:842468)

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СПІВПРАЦІ УКРАЇНИ З МІЖНАРОДНИМИ ФІНАНСОВИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ (МФО) 1.1.Поняття, ознаки та роль МФО у сучасній економічній системі Нині на фоні глобального економічного співробітництва яскраво виділяються нові його учасники - міжнародні організації. Останні являються тандемом країн, організацій, фізичних осіб, яким спільними зусиллями втілюється програма чи ціль на основі визначеного інструментарію і діяльність яких є вихідною поза межі національних кордонів. Однією з характеристик міжнародних організацій є те, що їх, на ряду з державними органами, притаманна роль її регуляторів. Проте, відмінно останнім, міжнародними організаціями виконується регулюючий функціонал в наднаціональній площині. В якості регуляторів міжнародним організаціям надано вагомий вплив на розвиток і направленість світової економіки, адже ними залучається до упорядкованого процесу багато країн. По факту, практично відсутня у світі країна, яка не належала б до якої не-будь організації; більша частина держав є членами одночасно кількох організацій [1]. Шляхом поєднання у своїх межах економічного, політичного, наукового потенціалу ряду країн-учасників, міжнародні організації володіють великими можливостями й можуть здійснювати принциповий вплив на розвиток світової економіки. Тому вони є стратегічно важливими суб’єктами активізації розвитку. Під стратегією у даній ситуації варто трактувати довгострокове планування чи напрям розвитку з найважливішими установками, наприклад, з метою подолання несприятливого сьогоднішнього економічного стану й досягнення більш високих параметрів його розвитку[23, с. 419].