ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ АГРЕСИВНОСТІ У СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (ID:943938)

Сучасне суспільство стикається з різноманітними викликами та проблемами, однією з яких є агресивність серед студентської молоді. Агресивна поведінка та прояви агресії можуть мати серйозні наслідки для індивідів, груп та суспільства в цілому. Дослідження рівня агресивності у студентській молоді стає актуальним завдяки необхідності розуміння та ефективного управління цим явищем. Сучасний університетський середовище відомий своєю різноманітністю, де студенти з різних соціокультурних та етнічних груп навчаються разом. Ця різноманітність може створювати певні напруги та конфлікти, що впливають на рівень агресивності серед студентів. Крім того, академічний тиск, емоційні навантаження, економічні фактори та інші аспекти життя студента можуть впливати на його агресивну поведінку. Проблема агресивності актуальна на протягом всього існування людства. Оскільки це торкається всіх є причиною багатьох катастроф та злочинів. У період життя учня агресивна поведінка типова для людини, з яким непросто впорається. Боротьба з цими агресивними імпульсами дуже важливо задля встановлення зв'язків у суспільстві та особистого благополуччя. Тому проблема агресивності особистості стає особливо актуальною. Студентський період є сприятливим періодом для формування самооцінки особистості, оскільки самооцінка особистості сприяє підвищенню фізичного та психічного здоров'я та усвідомлення себе як повноправного члена товариства. Багато психологічних дослідженнях, присвячених студентському віку, питання розвитку адекватної самооцінки найчастіше вивчається глибоко. Саме це століття є центральним періодом у формуванні системи світосприйняття, певних рисах характеру та соціального інтелекту. Крім того, він визначає соціальну адаптацію особистості, є регулятором поведінки та діяльності, що виконує захисну функцію, впливаючи на поведінка та розвиток особистості. Щодо природи виникнення агресії серед дослідників не існує єдиної думки. Так, з погляду глибинної психології, агресія є уродженою і невід'ємною властивістю суб'єкта і має інстинктивну природу. Прихильниками цієї теорії є З. Фрейд, К.-Г. Юнг, А. Адлер, К. Лоренц та ін. Протилежної думки дотримуються послідовники біхевіоризму. З їхньої точки зору, агресія не є вродженою властивістю, а набувається в процесі онтогенезу під впливом стимулів довкілля (Б. Ф. Скіннер, А. Бандура та ін.) Виходячи з актуальності недостатнього розвитку, теоретичного та практичного значення, була визначено тему дослідження, сформульовані предмет, предмет, мета, гіпотези та завдання дослідження. Мета дослідження: дослідження показників агресії у студентської молоді. Об'єкт: агресивна поведінка. Предмет: особливості прояву агресивності у студентської молоді. Гіпотеза: індивідуальні відмінності в агресії представників студентської молоді пов'язані з їх певними особистісними властивостями. Для досягнення поставленої мети та перевірки гіпотези нами вирішувалися такі завдання: 1) проаналізувати науково-методичну літературу з проблеми злості; 2) розглянути визначення понять агресивності; 3) охарактеризувати психологічні особливості юнацького віку; 4) ознайомитися з основними методами та методиками дослідження агресії; 5) провести психолого-діагностичні дослідження виявлення рівня агресії, проаналізувати отримані результати; 6) розробити методичні рекомендації щодо профілактики агресії у студентському середовищі. Для реалізації завдань та перевірки гіпотези використовувалися такі методи та методики: - теоретичного рівня: аналіз психологічної та методичної агресивності студентської молоді; - емпіричного рівня: Опитувальник рівня агресивності Басса - Дарки, Методика діагностики самооцінки Дембо-Рубінштейн. Модифікація Прихожан, Методика «Вивчення загальної самооцінки за допомогою процедури тестування»; - методи математико-статистичної обробки даних: визначення статистично значимих відмінностей ми будемо використовувати t критерій Манна-Уітні, коефіцієнт кореляції Спірмена. Ступінь та рівень наукової розробленості проблеми. Можна, можливо сказати, що приватні питання в рамках даної галузі досліджень. При написанні цієї роботи були використані праці таких дослідників як: Н. Бердяєв, Д. Запольська, Д. Ольшанський, С. Фролов, А. Швецов, Ф. Вольтер, Е. Дюркгейм, Й. Хейзінг. Крім того, було проаналізовано досвід дослідників таких авторів як Т. Латишева, Ю. Зубок, В. Чупров, А. Бутенко. Проблеми досить вивчені, але дуже мало застосовуються на практиці. Структури роботи. Робота складається з вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.