Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми. Афазія належить до числа найбільш складних патологій мовлення центрального органічного ґенезу. Питання відновлення мовлення при локальних ураженнях структур головного мозку цікавлять вчених уже понад сто років (П. Брока, К. Верніке). Ціла низка проблем, пов’язаних з вивченням афазій, і досі залишається актуальною як для науки, так і для практики.
Впродовж багатьох років афазіологія розвивалася під впливом різних наукових течій та напрямів, що збагатило її величезним теоретичним та практичним матеріалом. Однак і сьогодні актуальним залишається нейропсихологічний напрям у вивченні афазії, який був започаткований на початку минулого століття і є безпосереднім продовженням і розвитком неврологічного вчення про афазії П. Брока, K. Верніке, а також нейропсихологічна концепція порушень мовлення та інших вищих психічних функцій, що була заснована і розроблена О. Р.Лурія та його послідовниками (Т.В Ахутіна, Е.С. Бейн, Ж.М. Глозман, Л.Я. Балонов, О.Д. Хомська, Л.С. Цвєткова, М.К. Шохор-Троцька та ін.).
У XX столітті вивчення порушень мовлення при афазії проводилося в рамках психо- та, нейролінгвістики (дослідження Ю. Д. Апресян, М.О. Бернштейн, Т. Г. Візель, О.М. Вінарська, М.М. Кольцова, А.А. Леонтьєв, О.Р. Лурія, Є.Ф. Соботович, Е. Сепір, М. Крітчлі), нейропсихології (О.С. Адріанов, П.К. Анохін, Е. О. Асратян, С.В. Бабенкова, О.М. Вінарська, О.С. Віноградова, А.В. Запорожець, В. В. Тарасун, Н.Н. Трауготт, П. Якобсон та ін.).
Мета дослідження полягає у логопедичній роботі, спрямованої на відновлення втрачених функцій мовленнєво-рухової сфери дітей з афазією.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати й узагальнити науково-теоретичні механізми порушення мовлення за даними афазіології та методи відновлення рухових і мовленнєвих функцій у дітей та дорослих;
2. Визначити стан мовленнєвої та рухової діяльності у дітей з афазією;
3. Обґрунтувати та експериментально апробувати зміст і методику корекційно-реабілітаційної роботи з відновлення мовленнєвої та рухової сфери дітей в процесі корекційно-відновлювального навчання.
Об’єкт дослідження – мовленнєва і рухова діяльність дітей із афазією.
Предмет дослідження – зміст і методика спеціально організованої корекційно-реабілітаційної роботи з відновлення мовленнєво-рухової діяльності дітей з афазією.
Методи дослідження: теоретичний аналіз та систематизація літературних наукових джерел, порівняння й узагальнення даних теоретичних та експериментальних досліджень; спостереження, бесіди, аналіз результатів навчальної діяльності, документації, даних комп’ютерної діагностики; методи математичної статистики. На етапах констатувального та контрольного експериментів використовувались спеціальні нейропсихологічні методики синдромного аналізу порушених рухових та мовленнєвих функцій дитини розроблена О.Р. Лурія.
Структура курсового дослідження. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел.