Зразок роботи
Актуальність теми дослідження. Формування виразності мовлення у дітей дошкільного віку є важливим етапом у розвитку комунікативних навичок та інтелектуальних здібностей дитини. Це зумовлено тим, що мовлення виступає основним засобом взаємодії з навколишнім світом, а також чинником, який визначає успішність подальшого навчання та соціалізації. Особливо важливою є робота з дітьми, які мають знижену норму мовного розвитку, зокрема, з дітьми з затримкою психічного розвитку (ЗНМ). Для таких дітей мовленнєві порушення можуть бути перешкодою в розвитку їхнього когнітивного потенціалу, емоційної сфери та соціальних навичок. Застосування засобів усної народної творчості в роботі з дітьми дошкільного віку з ЗНМ 3-го рівня є ефективним методом для стимулювання виразності мовлення. Усна народна творчість, зокрема, казки, прислів'я, загадки, пісні, колискові, є потужними інструментами для розвитку не тільки мовленнєвих навичок, але й емоційної чуйності, пам'яті, уяви, уваги, що є важливими для корекції мовленнєвих порушень.
Народна творчість має багатий емоційний та образний потенціал, що дає можливість створювати стійкі асоціації у дітей, допомагає краще засвоювати лексичний матеріал і вдосконалювати артикуляційні навички. Цей підхід дозволяє стимулювати інтерес до мовлення через ігрові форми, що є важливим аспектом для дітей дошкільного віку. Використання засобів усної народної творчості в корекційній роботі сприяє розвитку виразного мовлення, покращує сприймання та відтворення мови, що особливо важливо для дітей із затримкою мовного розвитку. Отже, актуальність дослідження полягає в необхідності пошуку ефективних методів і засобів, які сприяють розвитку виразності мовлення у дітей дошкільного віку з ЗНМ, а також у значенні усної народної творчості як інструменту корекції мовленнєвих порушень.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема формування та розвитку мовлення відображена у працях відомих вчених Л. Андрусишина, А. Арендарук, О. Боряк, І. Брушневська, Ю. Волошина, Н. Гаврилова, Л. Дідкова, Н. Кабельнікова, В. Кондратенко, С. Конопляста, А. Кравченко, І. Мартиненко, І. Марченко, О. Олефір, О. Проскуріна, Ю. Рібцун, О. Ромась, Т. Сак, Н. Січкарчук, Є. Соботович, В. Тарасун, Л. Трофименко, Ю. Тубичко, В. Тищенко, Н. Чередніченко, М. Шеремет. Науковці у своїх дослідженнях відзначають, що на сучасному етапі досить велика кількість дітей має мовленнєві порушення – загальний недорозвиток мовлення, через який страждає зв’язність їх висловлювань, що суттєво впливає на дитячу поведінку в момент мовленнєвої комунікації.
Метою курсової роботи є дослідження впливу засобів усної народної творчості на формування виразності мовлення у дітей дошкільного віку з затримкою психічного розвитку (ЗНМ) 3-го рівня, а також розробка методичних рекомендацій для використання цих засобів у корекційно-розвивальній роботі.
Для виконання мети поставлені такі завдання:
1) проаналізувати характерні особливості мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку з затримкою психічного розвитку (ЗНМ) ІІІ рівня;
2) вивчити значення усної народної творчості як інструмента мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку;
3) дослідити особливості використання усної народної творчості для корекції виразності мовлення дітей дошкільного віку із ЗНМ ІІІ рівня;
4) провести емпіричне дослідження проблеми виразності мовлення дітей дошкільного віку із ЗНМ ІІІ рівня;
5) проаналізувати результати дослідження.
Об'єктом дослідження є процес формування виразності мовлення у дітей дошкільного віку з ЗНМ 3-го рівня.
Предметом дослідження є є засоби усної народної творчості (казки, пісні, загадки, прислів'я тощо) як методи та інструменти для розвитку виразного мовлення у дітей дошкільного віку з ЗНМ 3-го рівня.
Методи дослідження. Мета першого етапу проєктувальної роботи – визначення початкового рівня сформованості виразності мовлення дітей старшого дошкільного віку. Оскільки в межах нашого дослідження здійснюється вивчення виразності мовлення дітей старшого дошкільного віку, у практичній роботі використовується діагностика авторства О.І. Лазаренко для оцінки саме цієї сторони мовленнєвої активності.
Необхідно також зазначити, що діагностика виразності мовлення дітей авторства О.І. Лазаренко є багатогранною. Вона дозволяє оцінити різні фактори, які визначають виразність: уміння змінювати темп мовлення, ритм мовлення, висоту голосу, силу голосу, виділяти логічний наголос у слові та користуватися ним, а також сформованість інтонаційної виразності мовлення.
