Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. Важливим напрямом досліджень у вітчизняній та зарубіжній спеціальній педагогіці сьогодні є розробка "обхідних шляхів" та засобів, необхідних для задоволення особливих освітніх потреб дітей з особливостями психофізичного розвитку. Серед цих різноманітних ресурсів особливе місце завжди посідали додаткові програмно-технічні (інформаційно-комунікаційні) засоби, особливо актуальними є проблеми їх розробки та застосування у процесах корекції мовлення та розвитку мовленнєвої діяльності у людей різного віку.
Результати досліджень важких мовленнєвих порушень показали, що люди з логопатією мають значні труднощі у сприйнятті та продукуванні мовленнєвих висловлювань (Л. Бартєнєва, Л. Вавіна, О. Гопіченко, Е. Данілавічуте, О. Жильцова, Р. Левіна, Я. Мартиненко, Н. Пахльова, І. Пахльова, О. Мартиненко, Н. Пахомова, М. Савченко, Є. Соботович, Л. Спірова, В. Тарасун, В. Тищенко, Л. Трофименко, Н. Чередниченко, М. Шеремет та ін.).
Тяжкі порушення мови обмежують пізнавальні можливості дитини, зумовлюють емоційно-вольову незрілість, незначну регуляцію довільної діяльності, порушення гнозису та практичної діяльності, виражену моторну незграбність. Діти цієї групи мають вкрай низьку працездатність.
Корекційні заходи з використанням загальноприйнятих методів і прийомів для таких дітей не завжди дають ефективні результати. Діти з тяжкими мовними порушеннями потребують додаткової стимуляції. Тому спеціальне середовище одночасно забезпечує розвиток сенсорно-перцептивної сфери дитини та стимулює її мовленнєву активність.
Аналіз актуальних досліджень і публікацій вітчизняних та зарубіжних науковців з проблеми сучасного використання ТЗН (технічних засобів навчання) свідчить про те, що ця проблематика знайшла своє відображення у працях таких видатних вчених, як: M. Allan, J. Baurmann, Р. Berlinhof, Е. Dale, H. Finger, J. Higgins, J. Loregran, М. Löschmann, В. Алаликін, С.Архангельський, Л. Банкевич, Б. Бенедиктов, І. Берман, В. Беспалько, В. Биков, Н. Бичкова, ЕБондаренко, А. Братко, І. Булах, В. Васильєв, С. Величко, В. Волинський, Н.Головкіна, С. Гончаренко, П. Гороль, Т. Григор’єва, Р. Гуревич, А. Гуржій, Ю. Жук, Л. Зайцева, А. Карецький, Т. Коваль, Г. Коджаспірова, С. Коршак, І.Кошман, О. Крюкова, А. Лур’є, В. Ляудис, М. Ляховицький, О. Ляшенко, Б.Миргородський, О. Михайлова, Е. Носенко, І. Павлова, І. Панова-Яблошникова, К. Петрова, В. Поляков, Л. Пресман, В. Прокоф’єва, П.Сердюков, Н. Скляренко, О. Смирнова, Л. Соловйова, А. Хуторський, Л.Цесарський, М. Шут та ін.
Дослідники констатують, що використання комп'ютерних технологій у спеціальних освітніх, медичних та реабілітаційних закладах дає підстави для визнання ефективності їх впровадження в процесі підтримки та корекції різних видів порушень розвитку, особливо мовленнєвого. Доведено, що з впровадженням КТ підвищується мотивація осіб-логопатів, активізується пізнавальна діяльність, розвивається логічне мислення та мовленнєва діяльність.
Власне актуальність та недостатня розробленість проблеми і послугували вибором теми дослідження: «Сучасні технічні засоби в роботі логопеда».
Мета дослідження: теоретично дослідити особливості впровадження сучасних технічних засобів в роботу логопеда та методичні можливості застосування сучасних ТЗН в корекційно-педагогічній роботі логопеда.
Для реалізації мети поставлено наступні завдання:
1. Представити сучасні ТЗН як складник новітніх інформаційних технологій.
2. Визначити особливості та переваги застосування ІКТ у логопедичній роботі.
3. Охарактеризувати спеціалізовані логопедичні комп’ютерні програми в корекційно-педагогічній роботі з дітьми з мовленнєвими порушеннями.
4. Проаналізувати можливості інформаційно-комунікаційних технологій як інноваційних засобів системи логопедичного впливу.
Об’єкт дослідження: технічні засоби навчання.
Предмет дослідження: сучасні технічні засоби в роботі логопеда.
В роботу впроваджувалися теоретичні методи дослідження: вивчення та аналіз загальної, спеціальної психолого-педагогічної та методичної літератури; вивчення та узагальнення психолого-педагогічного досвіду з даної проблеми.
Практичне значення: результати дослідження можуть бути використані студентами під час проходження психолого-педагогічної практики, написанні дослідних та наукових робіт, проведенні логопедичних занять у закладах освіти.
Структура курсового проекту: робота містить вступ, два розділи, висновки, список використаних джерел (32 найменування). Повний обсяг роботи становить 41 аркуш, з них 36 аркушів основного тексту.
РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ В РОБОТІ ЛОГОПЕДА
1.1. Сучасні технічні засоби навчання як складник новітніх інформаційних технологій
Збільшення обсягу інформації суттєво впливає на якість навчання, яке залежить як від ефективного використання класичних методів, так і від посилення та оптимізації навчального процесу за рахунок активного впровадження нових методів, що базуються на використанні різноманітних ТЗН.
Науково-технічний прогрес і сучасна наука вимагають постійної самоосвіти та зусиль щодо вдосконалення педагогічної майстерності та інноваційних методів використання ТЗН, як однієї з найважливіших умов забезпечення викладачів новітніми технологічними засобами викладання навчального матеріалу та забезпечення належного рівня підготовки фахівців.
Технологічні засоби навчання (ТЗН) ‒ це обладнання (специфічні носії навчальних матеріалів) та інструменти, що використовуються в навчальному процесі для підвищення його ефективності.
За визначенням Г. Коджаспірової, "технічні засоби навчання ‒ це сукупність технологічних пристроїв з дидактичним забезпеченням, які використовуються для викладання та обробки інформації з метою її оптимізації в навчальному процесі" [27, с. 24].
Таким чином, термін "технічні засоби навчання" об'єднує два поняття: технологічні пристрої (апаратне забезпечення) та дидактичні матеріали (носії інформації), які відтворюються за допомогою таких пристроїв.
В англомовних джерелах ТЗН називаються аудіовізуальними засобами і поділяються на апаратні «hardware» та програмні «software».
За визначенням П. Гороля, ТЗН ‒ це "система засобів, що складається з двох взаємопов'язаних частин, перша з яких ‒ конкретний навчальний матеріал або носій аудіовізуальної інформації, а друга - обладнання, на якому ця інформація представлена" [9, с. 7].
Технічні засоби навчання можна класифікувати за різними критеріями, зокрема:
за призначенням ‒ загальні (використовуються в різних галузях знань, на всіх типах занять, незалежно від віку, для подання певної інформації, а також для контролю її засвоєння) та спеціальні (пристрої, що надають інформацію про динамічну природу процесів, будову механізмів та взаємодію їх елементів);
виконуючими функціями (засоби подання інформації та засоби контролю знань);
методами впливу (візуальні ‒ впливають тільки на органи зору; аудіальні ‒ впливають тільки на органи слуху; аудіовізуальні ‒ впливають на органи зору і слуху одночасно).
Сьогодні чітко виділяються три основні напрямки використання комп'ютерів як ТЗН у навчальному процесі:
по-перше, навчання технологій, що вимагають активного використання комп'ютерів (робота з графічними і текстовими редакторами, електронними таблицями, базами даних і комп'ютерними мережами), а також спеціалізованим технологіям (комп'ютерний дизайн і анімація, верстка, макетування, створення музики);
по-друге, вивчення інформатики як науки, що має справу з інформаційними логічними моделями;
по-третє, використання комп'ютерів як технічного засобу при вивченні основ наук у навчальних закладах, а також фундаментальних і технічних дисциплін у вищих навчальних закладах [14, с. 121].
Технологічні засоби навчання дають сприятливі результати лише тоді, коли вони використовуються вміло і раціонально в рамках різних методів і технологій, а також у поєднанні з іншими засобами навчання. При визначенні доцільності використання ТЗН на заняттях необхідно враховувати низку факторів, зокрема педагогічну та наукову якість електронних матеріалів (посвбників), зацікавленість і вік, зміст матеріалів і методичну зрілість педагога. Для того, щоб використання ТЗН сприяло розвитку і формуванню в учнів стійких пізнавальних інтересів, педагоги повинні володіти відповідними педагогічними навичками.
Педагогічна майстерність у роботі з технічними засобами навчання ‒ це здатність успішно реалізовувати виховні та розвивальні цілі навчання на основі власних психолого-педагогічних, методичних, спеціальних (предметних) і технологічних знань [2, с. 81]. Питання використання ТЗН у процесі подання навчального матеріалу є одним з найважливіших у методиці в галузі освіти.
Деякі сучасні технічні засоби навчання базуються на інформаційних комп'ютерних технологіях. Впровадження в навчальний процес ТЗН на основі інформаційних технологій створює значні можливості для особистісного підходу до здобувачів освіти. Це дає можливість впливати на учнів, спираючись на індивідуальні психічні особливості (пам'ять, уяву, спостережливість) та розвивати критичне мислення.
Перехід до комп'ютерних технологій навчання, створення умов для їх розробки, апробації та впровадження, пошук поєднання традиційних та новітніх технологій потребують вирішення низки питань, пов'язаних з переходом до комп'ютерних технологій навчання. Зокрема, розробка єдиного підходу до впровадження комп'ютерних технологій у навчальний процес, розробка методик їх використання на практиці, підготовка педагогічних кадрів до оволодіння ними та впровадження в навчальний процес, підготовка здобувачів освіти до використання технологій для отримання знань, пошук відповідного методичного забезпечення, а також пошук і розробка матеріально-технічного оснащення навчальних закладів [21, с. 107].
Комп'ютерні технології навчання - це використання комп'ютерів для всіх видів навчання, контролю знань, індивідуального навчання та розвитку інтелектуальної творчості студентів.
Аналіз навчальних програм, методичного забезпечення та різних джерел інформації для курсів, спрямованих на вивчення технічних засобів навчання, показує, що:
1) технічне забезпечення в навчальних закладах не відповідає останнім європейським стандартам щодо оснащення лабораторій ТЗН;
2) значна частина наявного літературного матеріалу відображає застаріле обладнання як сучасний стан речей, а не історичний огляд; та
3) відсутні віртуальні лабораторні комплекси, що імітують виробничі процеси в реальних умовах праці;
4) викладачі закладів професійно-технічної освіти потребують підготовки або перепідготовки для використання новітніх ТЗН у викладанні загальноосвітніх та спеціальних дисциплін;
5) необхідність підвищення кваліфікації викладачів основними виробниками інформаційно-комунікаційних технологій;
6) презентація сучасних та експериментальних освітніх ТЗН;
7) проведення щорічних тренінгів з їх використання;
8) проведення конкурсів на підготовку методичного забезпечення їх використання;
9) відсутність необхідних ТЗН у сучасному навчальному середовищі унеможливлює підготовку майбутніх педагогів професійного навчання до використання їх у майбутній професійній діяльності;
10) необхідність удосконалення методик використання сучасних ТЗН [10, с. 88].
