Зразок роботи
Висновки до II Розділу
У розділі ми розробили модель формування граматичного аналізу у дітей молодшого шкільного віку з дислексією, визначили ефективні умови її реалізації: оволодіння основними психолого-педагогічними знаннями, теоретичне та практичне опанування основ логопедичної роботи; створення, доступ та використання відповідних літературних, мультимедійних джерел; забезпечення інформаційної бази для впровадження перспективних напрацювань, урізноманітнення методичних форм з метою взаємного обміну інформації.
Плануючи роботу з дітьми, ми змогли урізноманітнити методи та форми навчання граматичного аналізу та склали орієнтовний план взаємодії вчителя-логопеда та дітей у корекційно-логопедичній роботі на навчальний рік.
Порівняли кількісні дані сформованості граматичного аналізу у дітей молодшого шкільного віку з дислексією за показниками критеріїв морфологічний розбір дієслова та морфологічний розбір іменника. Аналізуючи результати констатувального етапу експерименту в контрольній та експериментальній групах, виявили позитивні зміни, що вплинули на загальну характеристику стану сформованості граматичного аналізу у дітей молодшого шкільного віку з дислексією.
З метою визначення особливостей сформованості граматичного аналізу дітей молодшого шкільного віку з дислексією за допомогою обстеження, ми визначили стан первинних умінь та навичок означеної категорії дітей.
Завданнями констатувального етапу дослідження виступили: визначення критеріїв, показників рівнів сформованості граматичного аналізу дітей молодшого шкільного віку з дислексією. При зазначенні критеріїв, ми виходили з таких положень, що критерій – це ознака, за якою оцінюються відповідні показники досягнення певного результату; а показники – це відомості, за якими можна зробити висновок про розвиток та хід чого-небудь.
Для реалізації завдань експерименту були використані визначені критерії та їх показники. Дослідження рівня розвитку граматичної сторони мовлення відбувалося за допомогою серії традиційних, загальноприйнятих завдань, за результатами виконання яких було зібрано інформацію про рівні вираженості показників. Визначення показників першого критерію проводилося шляхом використання загальноприйнятих і адаптованих діагностичних методик опанування дітьми з дислексією граматичною стороною мовлення.
Роблячи підсумки констатувального етапу, варто зазначити досить низький рівень сформованості у дітей первинних навчок граматичного аналізу, а саме досліджуваних нами морфологічного аналізу іменника та дієслова. Це свідчить про необхідність проведення додаткових занять, ігрових моментів, консультацій, практичних занять з дітьми, задля досягнення більш високого навчального результуту.
Висновки
1. У роботі ми проаналізували загальну та спеціальну психолого-педагогічну літературу з проблеми формування граматичного аналізу дітей молодшого шкільного віку з дислексією , уточнили сутність понять «граматичний аналіз», «навички граматичного аналізу», «уміння», «навички»,; У розділі ми проаналізували загальну та спеціальну психолого-педагогічну літературу з проблеми формування граматичного аналізу у дітей молодшого шкільного віку з дислексією, уточнили сутність понять «граматичний аналіз», «аналіз», «навички», «граматичний навик»; визначено термін «граматичний аналіз» - прийом, що допомагає засвоїти і систематизувати основні ознаки морфологічних і синтаксичних понять. Суть його полягає в тому, що визначені для розбору морфеми, частини мови, граматичні категорії, члени речень, частини речень і цілі речення характеризуються за їхніми граматичними ознаками на ґрунті раніше засвоєних теоретичних відомостей; «граматичний навик» - синтезована дія, яка забезпечує морфолого-синтаксичне оформлення мовної одиниці. Принципи формування граматичних навичок: свідомий підхід; практичний ситуативний підхід (навчаємо граматиці у зв’язку з комунікативною метою); структурний підхід; роздільний підхід до навчання активного та пасивного граматичного мінімуму. Надали психолого-педагогічну характеристику зазначеній категорії дітей і зуміли дійти висновку, що навчання граматичним навичкам дитини з дислексією – це складний педагогічний процес, який виявляє наявність мети, завдань, змісту, форм, методів виховної діяльності
2. Визначено критерії (Морфологічний розбір іменника: визначення власної чи загальної назви іменника; визначення істоти чи неістоти іменника; визначення роду – чоловічий, жіночий, середній. Морфологічний розбір дієслова: визначення початкової форми дієслова; визначення числа дієслова (однина, множина);визначення часу дієслова (теперішній, минулий, майбутній).
3. Розроблено модель формування граматичного аналізу у дітей молодшого шкільного віку з дислексією, визначили ефективні умови її реалізації: оволодіння основними психолого-педагогічними знаннями, теоретичне та практичне опанування основ логопедичної роботи; створення, доступ та використання відповідних літературних, мультимедійних джерел; забезпечення інформаційної бази для впровадження перспективних напрацювань, урізноманітнення методичних форм з метою взаємного обміну інформації.
4. Експериментальна перевірка ефективності запропонованої моделі доводить позитивну динаміку процесу формування граматичного аналізу дітей молодшого шкільного віку з дислексією, що підтверджується кількісними показниками.
Магістр