Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження Збільшення народження дітей із вродженим незрощенням верхньої губи й піднебіння є гострою проблемою в усьому світі. Не виключенням стала й Україна. Щорічний показник народжуваності таких дітей в Україні перевищує 500 осіб Прогнозування J.W.Folkins, B.J.Williams, J.D.Clark, С.В.Дьякової, Г.С.Волкової, Л.В.Харькова, А.А.Мамедова, А.В.Гулюк у кількісному зменшенні народження таких дітей - дуже невтішне. Обумовлюється тяжкість названого дефекту крім зовнішніх аномалій, складністю функціональних і морфологічних порушень, значними дефектами мовлення, дискомфортом комунікації, психологічною напруженістю, соціальними й особистісними проблемами у навчальній діяльності, соціальній адаптації. Діти з ВНГП є групою ризику у галузі щелепно-лицьової хірургії та хірургічної стоматології, об’єктом наукових досліджень у дефектології, зокрема у логопедії. Сучасний етап досліджень проблеми з ВНГП представлений відновленням та реабілітацією фізіологічних функцій організму (медичний напрямок - Мамедов А.А., Гончаров Г.В., Готь І.М., Рогинський В.В., Матрос-Таранець І.М., Ткаченко П.І., Яковенко Л.М., Ruberg R.L. та ін. ) та пошуками технологій корекції й розвитку мовлення (психолого-педагогічний напрямок - Васільєва Т.В., Вансовська Л.І., Дерунова Т.Ю., Доросинська А.В., Водолацький М.П. та Конопляста С.Ю.) Лінгвопаталогічна симптоматика є переважною. З однієї сторони це приводить до однобічного формування уявлення про причину порушень мовлення у дітей із ВНГП, з іншої - до обмеження пошуку шляхів подолання мовленнєвих проблем. Вивчення теоретичних та методологічних підходів та відомих на сьогодні методик подолання мовленнєвих порушень (Волосовець Т.В., Воронцова Т.Н., Алмазова О.С., Захарова Н.П., Єрмакова І.І., Іпполітова А.Г., Сереброва Н.І., Репіна З.А., Чиркіна В.Г., Таптапова С.Л. та ін.) свідчить про множинність даних і роздробленість дисциплінарного підходу до вивчення проблем дітей із ВНГП при високому рівні сучасних медичних технологій є можливим створення основи для реабілітації дітей в повному об’ємі. Проте одновекторний підхід до діагностування розвитку мовлення, корекції його порушень, обмежене врахування багато системності проблеми, корекцій хірургічної й логопедичної структури та механізмів дизонтогенезу мовлення перешкоджає широко масштабній корекції психомовленнєвого розвитку дітей з ВНГП з раннього віку. Відсутність моніторингу комплексних досліджень розвитку мовлення дітей з ВНГП у ранньому віці теж негативно позначається на діагностиці психомовленнєвих порушень дітей із ВНГП. Вивчення наукових робіт з даної проблеми свідчить про недостатню розробленість у спеціальній освіті методологічних, науково-теоретичних, практико-орієнтованих основ кваліфікованої всебічної корекційної роботи розвитку дітей у ранньому віці. Дослідження психічного розвитку (Блохіна С.І., Біндер Б.С., Кондрашов С.П., Ткаченко П.І., Станіславський С.В., Харьков Л.В., Уракова А.І., Яковлев С.В., N.W.Berk) мають мало досліджень взаєморозвитку мовленнєвих і психічного розвитку дітей. Участь психологів, педагогів на даному етапі розвитку суспільства є найслабшою ланкою підходів до організації і проведенні корекційної роботи з дітьми з ВНГП. Багато «білих плям» і у міждисциплінарній взаємодії різнопрофільних спеціалістів, і у співпраці з батьками із забезпечення результативності психічного і мовленнєвого розвитку дітей із ВНГП, яке на сьогодні є низьким. Складність та широкомасштабність проблеми дитячих мовленнєвих розладів, визначає актуальність дослідження особливостей мовленнєвого розвитку дітей з ВНГП з раннього віку і вивчення можливостей усунення структурних та функціональних порушень засобами медичних та психолого – педагогічних реабілітаційних заходів. Розвиток мовлення дітей із вродженим незрощенням губи та піднебіння є однією з найскладніших і недостатньо вирішених логопедичних проблем. [19,с. 81-82]
Об'єкт дослідження: розвиток мовлення дітей із ВНГП у ранньому віці
Предмет дослідження: особливості розвитку мовлення дітей із ВНГП у ранньому віці
Мета дослідження: розкрити причини особливого розвитку мовлення дітей із ВНГП у ранньому віці та визначити форми і методи психолого- педагогічного сприяння їх мовленнєвому розвитку.
Відповідно до мети визначено такі завдання:
1. Дослідити й теоретично обґрунтувати особливості розвитку мовлення дітей із ВНГП у ранньому віці.
2. Визначити головні риси розвитку дітей із ВНГП у ранньому віці. Вивчити можливості усунення структурних та функціональних порушень засобами медичних та реабілітаційних заходів.
3. На основі аналізу психолого-педагогічних надбань провідних учених України дослідити систему психолого-педагогічного впливу на розвиток мовлення у ранньому віці.
4. Розробити рекомендації щодо впровадження систематичної психолого-педагогічної корекції розвитку мовлення у дітей із ВНГП.
Методи дослідження:
Теоретичні: аналіз, узагальнення, систематизація загальної та спеціальної психолого-педагогічної літератури, методичних матеріалів для визначення теоретичних засад дослідження;
Емпіричні: дослідження доцільності обраної системи психолого-педагогічного впливу на розвиток мовлення дітей із ВНГП ;
Аналітичні: на основі теоретичних та емпіричних досліджень обґрунтування доцільності обраних методів означеної теми.
Структура роботи: робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури. Загальний обсяг дипломної роботи складає 72 сторінки, основної частини - 62 сторінки
Магістр