Зразок роботи
Актуальність теми, обраної для даного дослідження, визначається тим, що кожен підприємець, починаючи свою діяльність, повинен чітко усвідомлювати майбутню потребу у фінансових, матеріальних, трудових та інтелектуальних ресурсах, джерела їх надходження, а також повинен вміти чітко розрахувати ресурсів під час роботи компанії ефективність їх використання.
Серед суб’єктів господарського права домінуюче місце належить такому суб’єкту, як підприємство. Причиною цього є особливі економічні та соціальні функції підприємства в економічній системі, а саме функції виробництва товарів, які задовольняють суспільні потреби в продукції, роботах і послугах. Отже, правовий інститут підприємства чи господарського товариства є центральною ланкою та правовою основою господарсько-правової системи України.
Усі основні закони та інші нормативні акти господарського законодавства приймаються виходячи з господарсько-правового становища підприємства. Поняття «підприємство» є узагальнюючим або упередженим. По-перше, воно визначає підприємства як суб’єкти господарського права в Україні щодо всіх форм і видів власності (організаційних форм і типів підприємств). По-друге, це поняття характеризує всю галузь, тобто загальнопромислові (фабрики, заводи, шахти), будівельні, транспортні, сільськогосподарські, торгові та інші підприємства.
Підприємство як соціально-економічний і правовий інститут має певні економічні, організаційно-правові ознаки, за якими воно класифікується як господарська організація та юридична особа. За допомогою цих характеристик, які регулюються «Законом про підприємства України», правовий статус підприємств є єдиним для всіх форм власності та галузей народного господарства.
Законом встановлено, що підприємство є основною організаційною ланкою народного господарства України. Ця організаційна характеристика кваліфікує підприємство як організаційну форму господарської («ділової») організації, тобто організації, в якій власники засобів виробництва і робочої сили об’єднують свої виробничі ресурси для здійснення господарської діяльності з метою отримання прибутку. . Визначення «основної ланки ланцюга» з одного боку відокремлює підприємство від інших організаційних форм господарювання (наприклад, домогосподарств, індивідуальних промислів без створення підприємницької діяльності, так званих тіньових структур тощо), з іншого боку, від господарські юридичні особи, що не входять до основної ланки ланцюга: об’єднання підприємств, фінансові установи,