Зміст
Вступ
Розділ 1 Методичні та теоретичні основи обліку за повними витратами
1.1 Сутність витрат та їх калькулювання, види витрат
1.2 Значення обліку за повними витратами
1.3 Зарубіжний досвід в обліку повних витрат
Розділ 2 Прикладні аспекти обліку та калькулювання за повними витратами
2.1 Організаційно-економічна характеристика СТОВ «Зернова компанія «Хорс»
2.2 Організація управлінського обліку витрат виробництва на підприємстві
2.3 Оцінка та калькулювання за методом повних витрат
Розділ 3 Шляхи зростання ефективності використання методів калькулювання на підприємстві
Висновки
Список використаної літератури
В переходом на ринкові відносини змінюється підхід до планування витрат і результатів виробництва. Коли в умовах планової економіки існували загальні і обов’язкові для всіх норми і нормативи витрат, що дозволяло складати планову калькуляцію і контролювати додержання підприємствами зазначених нормативів, то з переходом до ринкових відносини визначальною рисою має стати конкуренція виробників, отже і конкуренція витрат.Таким чином принципово неможливим стає застосування єдиних і обов’язкових для всіх підприємств норм і нормативів, що робить нереальним здійснення централізованого контролю за додержанням підприємствами планових обсягів витрат.В умовах ринку підприємства самостійно визначають методи калькулювання продукції та обсяги затрат на її випуск, що також відповідає міжнародній практиці ведення бухгалтерського обліку.Калькулювання собівартості продукції належить до сфери управлінського аналітичного обліку і здійснюється підприємствами, виходячи з конкретних завдань, що стоять перед ними.
Відображаючи рівень витрат на виробництво, собівартість комплексно характеризує ступінь використання всіх ресурсів підприємства, а отже і рівень техніки, технології і організації виробництва.Що ліпше працює підприємство (інтенсивніше використовує виробничі ресурси, успішніше вдосконалює техніку, технологію та організацію виробництва), то нижчою є собівартість продукції.Тому собівартість є одним з найважливіших показників ефективності виробництва.Вона має тісний зв’язок з ціною. Це виявляється в тім, що собівартість є базою ціни товару і водночас обмежником для виробництва.
Важлива роль у забезпеченні оптимального рівня собівартості належить аналізу, головна мета якого – виявлення можливостей більш раціонального використання виробничих ресурсів,зменшення витрат на виробництво, реалізацію і забезпечення росту прибутку. Аналіз собівартості є важливим інструментом управління затратами.Оперативний і періодичний аналіз собівартості взаємопов’язані, так як служать одній кінцевій меті-зменшенню собівартості. Однак для досягнення мети – зниження витрат-аналіз повинен вестись систематично, в результаті буде постійно накопичуватись інформація про динаміку витрат, фактори їх змін,що забезпечить якість аналізу і збільшить обгрунтованість рекомендацій для керівництва суб’єкта господарювання. Результати аналізу собівартості використовуються для планування і обгрунтування економічних і управлінських рішень,направлених на покращання основної діяльності, збільшення її результатів і конкурентноздатності продукції.
Контроль за формуванням собівартості продукції, віднесенням витрат на виробництво- одна з найважливіших ділянок контрольної роботи. Собівартість продукції є вагомим показником оцінки якості роботи підприємства, від обгрунтованості її визначення залежить правильність, об’єктивність оцінки результатів фінансово- господарської діяльності.
Аналітична робота по собівартості являється завершеною,якщо розроблені конкретні заходи по скороченню втрат, і таким чином є зростання рентабельності виробництва. Ці заходи повинні знайти відображення в комплексних програмах розвитку і удосконалення основної діяльності суб’єкта господарювання.
Магістр