Зразок роботи
РОЗДІЛ 1 Економічний зміст розрахунків з постачальниками та підрядниками
1.1. Поняття та класифікація зобов’язань.
Господарські зв'язки - це необхідна умова діяльності підприємства, тому що вони забезпечують безперебійність постачання, безперервність процесу виробництва і своєчасність відвантаження, а так само реалізації продукції (робіт, послуг).
Оформляються і закріплюються господарські зв'язки договорами, згідно яким одне підприємство виступає постачальником товарно-матеріальних цінностей, робіт чи послуг, а інше їх покупцем, споживачем, а значить і платником. У договорах зазначаються: вид матеріальних цінностей, що поставляються, виконуваних робіт і послуг; комерційні умови постачання; кількісні і вартісні показники постачань; терміни відвантаження матеріальних цінностей (виконання робіт послуг); порядок розрахунків (умови платежів) між підприємством і постачальниками (підрядниками). До постачальників та підрядників відносять організації, що поставляють сировину й інші товарно-матеріальні цінності, надають різні види послуг і виконують різні роботи .
Постачальник - юридична чи фізична особа, товаровиробник, торговець, що забезпечує постачання товарно-матеріальних цінностей (сировини, матеріалів, палива, будівельних матеріалів, запчастин, товарів), надання послуг (постачання електроенергії, газу, води, пари тощо), виконання робіт (поточний і капітальний ремонт основних засобів тощо) покупцям відповідно до замовлень, заявок, угод, договорів.
Підрядники - спеціалізовані підприємства або фізичні особи, які виконують будівельно-монтажні роботи при спорудженні обєктів на підставі договорів підряду на капітальне будівництво.
Поняття розрахунки та заборгованість в переважній більшості містять посилання на зобовязання: розрахунки виникають за зобовязаннями або зобовязання випливають з розрахунків, заборгованість - це зобовязання або навпаки. Тобто є необхідність визначити місце кожного з понять та взаємозвязки між ними. Зобовязання мають масштабний характер, проникають в усі сфери діяльності підприємства та виникають з моменту прийняття будь-якого рішення, але не кожне зобовязання є дійсним. У разі прийняття рішення про практичну реалізацію зобовязання, яке передбачає обмін ресурсами, та набуття ним юридичного оформлення, його можна вважати фінансовим. Виконання фінансового зобовязання відбувається через систему розрахунків, які виникають та припиняються в момент руху тих чи інших ресурсів (або грошових коштів, або товарів, робіт, послуг). Стан розрахунків в будь-який момент їх існування характеризується дебіторською та кредиторською заборгованістю для кожного учасника. Існують різні визначення поняття в нормативних документах з бухгалтерського обліку, зокрема, в П(С)БО 2 «Баланс» зазначено, що: зобовязання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.