Облік і аналіз оборотних активів (ID:600123)

Економічна сутність оборотних активів В сучасних умовах конкурентного ринку ефективне управління основними економічними процесами: формування та використання оборотних активів в оперативній діяльності вирішує ряд питань стратегічного розвитку підприємства і забезпечує кінцеві результати господарської діяльності. Більшість вітчизняних підприємств не витримують жорсткої конкуренції, не досягають високого рівня доходності через нестачу оборотних коштів, потоків оборотних активів. Згідно Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» оборотні активи – це гроші та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу. В економічній літературі існують різні підходи до визначення сутності оборотних активів. Дехто з економістів спрощено трактує їх як «предмети праці», «матеріальні активи», «гроші, що обертаються», «оборотні кошти», «оборотні фонди». У зарубіжній економічній літературі окремі автори визначають оборотний капітал як оборотні активи за мінусом короткострокових зобов'язань. У такий спосіб дається визначення власного оборотного капіталу. Так, наприклад, Бланк І.О. під оборотними активами розуміє сукупність майнових цінностей підприємства, які обслуговують його поточну виробничо-комерційну діяльність і повністю споживаються протягом одного операційного циклу. Брейлі Р., Майєрс С. стверджують, що оборотні активи – це такі активи, які компанія в найближчому майбутньому збирається перетворити в грошові кошти. Демченко Т. А. вбачає в оборотних активах - сукупність оборотних фондів і фондів обігу, які використовуються для фінансування поточної господарської діяльності і виражені в грошовій формі. Оборотні активи являють собою сукупність коштів, авансованих для створення оборотних виробничих фондів і фондів обертання, що забезпечують їхній безперервний кругообіг. Оборотні виробничі фонди вступають у виробництво у своїй натуральній формі й у процесі виготовлення продукції цілком споживаються, переносячи свою вартість на створюваний продукт. Фонди обертання пов'язані із обслуговуванням процесу обігу товарів. Вони не беруть участь в утворенні вартості, а є її носіями. В основу побудови обліку в управлінні оборотними активами потрібно покласти їх класифікацію за певними ознаками (рис. 1). Рис. 1. Класифікація оборотних активів підприємства для побудови бухгалтерського обліку в управлінні Після закінчення виробничого циклу, виготовлення готової продукції і її реалізації вартість оборотних коштів відшкодовується в складі виручки від реалізації продукції (робіт, послуг). Це створює можливість систематичного поновлення процесу виробництва, що здійснюється шляхом безперервного кругообігу засобів підприємства. У своєму русі оборотні кошти проходять послідовно три стадії: грошову, виробничу і товарну: І стадія кругообігу коштів – підготовча (відбувається перетворення коштів у форму виробничих запасів); ІІ стадія кругообігу – безпосередній процес виробництва (продовжується авансування вартості створюваної продукції, але не повністю, а в розмірі вартості використаних виробничих запасів, додатково авансуються витрати на заробітну плату і пов'язані з нею витрати, а також перенесена вартість основних фондів); ІІІ стадія кругообігу – товарна (продовжується авансування продукту праці (готова продукція) у тому ж розмірі, що і на другій стадії).