Облік дебіторської заборгованості підприємства (ID:600925)

Низька платоспроможність підприємств викликає створення великих обсягів дебіторської заборгованості. Базовим нормативним документом, який визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності, є П(С)БО 10. Згідно з п. 4 цього П(С)БО дебітори — це юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми коштів, їх еквівалентів або інших активів. Дебіторська заборгованість — це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Поточна дебіторська заборгованість — це заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю (п. 7 П(С)БО 10). Розглянемо, як відображається в балансі поточна дебіторська заборгованість. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів. Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості — це сума поточної дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів (п. 4 П(С)БО 10). Згідно з п. 4 П(С)БО 10 безнадійна дебіторська заборгованість — це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість у її неповерненні боржником або за якою минув строк позовної давності. Отже, об’єктом дослідження в роботі виступaє ДП ПAТ Київхліб «Сквирський хлібзавод», основним видом діяльності якого є випічкa хлібобулочних виробів для населення.