Облік та аналіз виробничих витрат підприємства (ID:890617)

ВСТУП Основна складність при управлінні фінансово-економічним станом підприємства в сучасних кризових умовах в економіці та інтеграційних процесів вимагає створення інформаційної безпеки при управлінні витратами. Підприємства під час своєї діяльності повинні отримувати максимальний прибуток, не тільки реалізуючи свою продукцію (товари, праця, послуги) за вигідною ціною, але і знижуючи свої витрати. Якщо зазначений спосіб зростання доходу підприємства залежить, перш за все, від зовнішнішніх умов його функціонування, зниження витрат – тільки від дій господарюючого суб'єкта, а саме: від організації процесу виробництва, встановлених балансової політики, в правильному порядку відтворення витрат у бухгалтерському обліку, для проведення ефективного аналізу та прийняття на цій основі аргументованих управлінських рішень. З моменту введення національної системи бухгалтерського обліку відповідно до вимог ринкової економіки та міжнародних стандартів відбулися зміни в організаційних принципах формування витрат на заходи та їх відображення в системі бухгалтерського обліку. На сьогоднішній день бухгалтерський облік і аналіз витрат підприємства, а також його діяльності, вимагає вдосконалення, вивчення нових підходів до вирішення проблеми правильного їх відображення в обліку та звітності. Облік та аналіз витрат розглядали одні з таких науковців, як Ф.Ф. Бутинець, З.В. Задорожний, С.Ф. Голов, Х.З. Махмудов, В.А. Дерій, Я.Д. Крупка, Л.В. Нападовська, Є. В. Мних, В.Г. Сопко, В.М. Панасюк, Г.О. Партин, В. Ф. Палий, А.М. Турило, М.І. Скрипник, тощо. Звертаючи увагу на ці значні досягнення названих науковців, вважаю, що окремі питання організації та методології обліку та аналізу витрат діяльності підприємств, потребують подальших досліджень. Широкий спектр завдань і методів їх вирішення, пов'язаних з витратами на промислових підприємствах відображено в наукових роботах багатьох 8 іноземних і вітчизняних вчених. Але, лишилися питання, які не отримали належного пояснення. Зокрема, ставлення аналізу темпів зміни одноразових та умовно-постійних витрат, визначення оптимальної структури граничних витрат, залишаються невирішеними питання щодо контролю за впливом витрат на конкурентоспроможність підприємства, пов’язаних з проведенням, придбанням і впровадженням нових технологій, нового обладнання, що дозволяє знизити собівартість виробів. Метою написання дипломної роботи є дослідження теоретичних і практичних аспектів витрат підприємства та шляхів їх оптимізації. Відповідно до поставленої мети були визначені наступні завдання:  з’ясувати сутність та значення витрати підприємства;  навести класифікацію витрат підприємства;  навести загальну характеристику та проаналізувати фінансовий стан ТОВ «Румікуб»;  проаналізувати витрати підприємства;  запропонувати шляхи оптимізації витрат підприємства; Об’єктом дослідження є процес обліку витрат та методів їх оптимізації на підприємстві ТОВ «Румікуб». Предметом дослідження є сукупність теоретичних та практичних аспектів обліку виробничих витрат та методів їх оптимізації на підприємстві. Для досягнення поставленої мети та завдань були використані такі методи дослідження: монографічний, розрахунково-аналітичний, індексний, методи аналізу і синтезу. Інформаційною базою бакалаврської роботи є законодавчі та нормативно-правові акти, що регламентують облік витрат, офіційні статистичні матеріали, посібники, періодична література, бухгалтерська звітність підприємств. 9 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ ВИРОБНИЧИХ ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВА 1.1 Сутність та класифікація витрат підприємства Діяльність будь-якого виробничого підприємства завжди пов’язана з виробництвом товарів та їх реалізацією, тобто просуванням від виробника до споживача. Виконання цих завдань є неможливим без витрат, адже саме вони забезпечують господарську діяльність суб’єкта господарювання. Витрати це важлива складна економічна категорія, яка має значний вплив на фінансовий результат діяльності підприємств. Тому інформація про витрати займає лідируючі позиції в системі управління підприємством як в цілому, так і в кожному його структурному підрозділі. Витрати відіграють важливу роль також і тому, що вони є основою для формування цінової політики підприємства, які характеризують рівень технології та організації виробництва, та ефективність діяльності, яка оцінюється шляхом порівняння витрат і результатів господарювання. Вартість витрат має значний вплив на формування фінансових результатів, але також є основою для оцінки ефективності суб'єктів господарювання[30]. Термін "витрати" в економічній літературі має багато визначень. Визначення сутності поняття "витрати" ділиться на дві великі групи-тлумачення, витрат з точки зору бухгалтерського обліку та економічної теорії, один від одного сильно відрізняються. Інтерпретація з економічної точки зору більш пояснюють власний економічний зміст категорії, бухгалтерський розкриває економічні наслідки витрат після закінчення виробничого процесу [4]. Таким чином, у додатку Б узагальнені різні погляди на сутність поняття «витрати». Аналізуючи вищенаведені визначення сутності витрат, можна зробити висновок, що дослідники облікового напрямку є прихильниками визначення, 10 яке наведене в НП(С) БО 16. Але варто зазначити, що дане визначення в більшій мірі пояснює наслідки збільшення витрат, ніж їхню економічну сутність. Так як відпуск сировини і матеріалів у виробництво не впливає на зміну розмірів ані активів, ані пасивів підприємства, а супроводжується лише змінами у структурі активів, то вищенаведене визначення витрат передає лише зміст витрат діяльності, які відображаються у свою чергу в Звіті про фінансові результати, а не пояснює сутність категорії «витрати виробництва» на рівні виробничого процесу [4]. Момент реального споживання ресурсів, виконаних робіт чи послуг, під час якого відбувається відтік коштів із підприємства прийнято вважати часом виникнення «витрат першої групи». Під час документального оформлення факту зменшення активів або збільшення зобов’язань виникають «витрати другої групи». «Витрати з економічної точки зору» формуються з метою надання інформації для планування, аналізу та прийняття управлінських рішень, а також для формування цін на продукцію. «Витрати з бухгалтерської точки зору» призначені для розкриття інформації про діяльність підприємства, яку можна у фінансовій звітності певного суб’кта господарювання [4]. Такі категорії, як «затрати», «видатки» та «витрати» в економічній літературі зазвичай сприймаються як синоніми. Про рівнозначність категорій «витрати» і «затрати» стверджує така група економістів, як М. Булатов, І. М. Поклад, А.М. Турило, Ю.Б. Кравчук, які визначають затрати як суму витрат на формування та використання у процесі виробництва і реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) економічних ресурсів. [5]. На противагу їм виступає інша група авторів, яка чітко розділяє вищенаведені поняття. Найбільш точно та вичерпно поняття «затрати» та «витрати» визначають Г.В. Козаченко, Ю.С. Погорєлов та Г.В. Макухін. На їх думку, «затрати – це вартісний вираз обміну та трансформації ресурсів підприємства, а також їх невідшкодований вихід за межі підприємства» Витрати, у свою чергу, вони визначають «…як неминулі затрати 11 підприємства, які сформувалися раніше й перетворилися на минулі в цьому звітному періоді». Автори стверджують про подібність цих категорій та звертають свою увагу на те, що за змістом поняття «затрати» ширше за «витрати». Практично всі витрати, крім тих, що списуються у звітному періоді, на їх думку, у бухгалтерському обліку є затратами [5]. Таке різноманіття підходів до визначення фінансових ресурсів підприємства, безумовно, свідчить про багатогранність категорії. З метою об’єднання ключових характеристик цієї непростої економічної задачі було запропоновано авторське визначення витрат – це сукупність виражених у грошовій формі втрат ресурсів (матеріальних, нематеріальних, трудових та фінансових), які використовуються суб’єктом господарювання протягом звітного періоду для здійснення своєї діяльності. Таким чином, виходячи з визначення, можна сказати, що усі витрати підприємства за видами діяльності поділяються на операційні, інвестиційні та фінансові. На рисунку 1.1 зображено класифікацію витрат підприємства. Рисунок 1.1 – Класифікація витрат підприємства Також витрати діляться на бухгалтерські та економічні. Бухгалтерського обліку витрати включають в себе фактичні суми фактично здійснених витрат підприємства на виплату заробітної плати, купівлю Витрати підприємства операційні (поточні) - це витрати операційної діяльності підприємства, тобто його основної діяльності, пов’язаної з виробництвом та реалізацією продукції, яка забезпечує основну частку його доходу; частина операційних витрат є повторюваними, наприклад, витрати на сировину і матеріали, заробітну плату тощо; інвестиційні - це витрати, пов’язані з довгостроковими вкладеннями підприємством свого капіталу з метою отримання прибутку (капітальне будівництво, реконструкція підприємства, розширення виробництва, придбання довгострокових цінних паперів та ін. фінансові - це витрати на сплату відсотків за отримані кредити, позики; на сплату коштів фінансовим посередникам за розміщення на первинному ринку цінних паперів (акцій, облігацій), витрати на емісію тощо 12 матеріальних і матеріальних ресурсів, амортизації, платежів за оренду і так далі. Економічні витрати, крім бухгалтерських, відображає неявні витрати підприємства, його власника у вигляді використовуваних земельних ділянок, будівель, інших власних активів, на які формально не несе грошових витрат. Економічні витрати підприємства повинні перевищувати балансову вартість неявних (часто званих "внутрішніми") витрат [1]. Експлуатаційні (операційні) витрати підприємства - це найбільша питома вага і найскладніша структура. Вони можуть бути класифіковані по ряду ознак (рис. 1.2). Рисунок 1.2 – Класифікація операційних витрат підприємства Витрати класифікуються також за економічними елементами та статтями витрат. За економічними елементами формування витрат відбувається відповідно до їх економічного змісту [15]. До елементів витрат на виробництво можна віднести (рис.1.3). напрям витрат ступінь однорідності спосіб віднесення на окремі види продукції зв’язок з обсягом виробництва економічний зміст та місце виникнення  елементи витрат  статті витрат  постійні  змінні  прямі  непрямі  прості (одноелементні)  комплексні  витрати на виробництво  адміністративні витрати  витрати на збут  інші операційні витрати Операційні витрати підприємства 13 1.Матеріальні витрати (сировина, матеріали, комплектуючі, напівфабрикати, паливо, енергія, тара) 2.Оплата праці (всі форми основної заробітної плати штатного і позаштатного виробничого персоналу підприємства) 3.Амортизація основних, фондів (амортизаційні відрахування за встановленими нормами від їх вартості, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів). 4.Єдиний соціальний внесок (включаються відрахування до Пенсійного фонду на пенсійне забезпечення, до фондів страхування на випадок безробіття, тимчасової втрати працездатності, від нещасних випадків на виробництві; розмір нарахувань встановлюється у відсотках від витрат на оплату праці). 5.Інші операційні витрати (вартість робіт, послуг сторонніх підприємств, сума податків, зборів, крім податків на прибуток, втрати від курсових різниць, знецінення запасів, псування цінностей, сума фінансових санкцій тощо) Рисунок 1.3 Класифікація елементів витрат на виробництво [1] Статті витрат – це витрати, які відрізняються між собою функціями у виробничому процесі та місцем їх виникнення. За даними витратами відбувається формування собівартості одиниці продукції, тобто її калькуляція [3]. Відповідно до Національних стандартів бухгалтерського обліку в Україні перелік калькуляційних статей є наступним (Додаток Д). Залежно від галузі список статей калькуляції можуть бути різні, наприклад, він може складатися з таких статей, як " покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, знос інструментів і пристосувань цільового призначення, втрати від браку і т. д". Статті витрат відрізняються від аналогічних елементів витрат тим, що в першому випадку враховуються тільки витрати на цей продукт, а в другому - 14 всі витрати підприємства, незалежно від того, де і на які потреби були використані [6]. За допомогою аналізу витрат за калькуляційними статтями здійснюється оцінка розміру економії чи перевитрат при відхиленні фактичної собівартості від планової, визначається частка кожної калькуляційної статті в загальному відхиленні та формується висновок про оплато-, матеріало-, фондомісткість виробництва і, як результат, проводяться заходи щодо виявлення та реалізації зменшення собівартості продукції. Для того, щоб підприємство мало змогу реалізувати свої функції, цілі та досягти головної мети - задоволення ринкової потреби споживача, у його продукції,а також отримання і максимізації прибутку, потрібно здійснювати певну кількість витрат. Дані витрати будуть спрямовуватися на формування і використання усіх видів виробничих ресурсів суб’єкта господарювання. Отже, можна зробити висновок, що класифікація витрат має велике значення для планування, формування та регулювання витрат, тобто для їх ефективного управління та для управління діяльністю підприємства в цілому. Класифікація витрат є досить різноманітною та включає в себе різні їх види. Вони займають значне місце в діяльності підприємства, а тому потребують особливої уваги при їх аналізі [18]. 1.2.Теоретичні основи обліку виробничих витрат підприємства Правильно та доцільно організована система обліку витрат на підприємстві прогнозує забезпечення потреб управління і контролю в достовірній, різноманітній, доречній та своєчасній інформації про них. Таким чином перед кожним підприємством виникає потреба організації обліку витрат в умовах господарювання та організаційно-виробничій структурі. Виробничі витрати – основна та складна економічна категорія, яка є одним з обов’язкових факторів впливу на фінансові результати суб’єктів 15 господарювання. Тому інформація про витрати займає основне місце в системі обліку як підприємством в цілому, та окремим структурним підрозділом. Необхідність дослідження виробничих витрат зумовлена тим, що вони є базою для створення собівартості продукції та цінової політики підприємства. У зв’язку з недосконалістю у обліку чіткого трактування виробничих витрат головним етапом обліку є їх групування за певними кваліфікаційними ознаками. Найбільш чітко визначення виробничих витрат в обліку проводять за статтями витрат. Так, згідно з П(с)БО 16 “загальновиробничі витрати – це витрати на амортизацію основних засобів та нематеріальних активів, витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників, витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища,тощо” [16]. Організація аналітичного обліку виробничих витрат проводится за місцем виникнення і статтями витрат. Місцем виникнення виробничих витрат є виробничі підрозділи. Їх облік згідно з інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій ведеться на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» [9, 17]. Однією з найскладніших та найважливіших проблем організації обліку на підприємстві є вибір економічно раціонального та ефективного методу обліку витрат і методу калькулювання собівартості продукції [10]. Для обліку витрат підприємство може користуватися трьома варіантами ведення обліку: 1) використання виключно рахунків класу 9; 2) використання рахунків класу 8 і 9; 16 3) використання спрощеного Плану рахунків суб'єктами малого підприємництва. Підприємство може самостійно обирати базу розподілу, яка найчіткіше показує зв'язок між виробничими витратами та обсягом готової продукції. Щоб розділити загальну вартість загальновиробничих витрат підприємству необхідно [10]: 1) визначити показник нормальної потужності підприємства. 2) вибрати відповідну базу розподілу загальновиробничих витрат. База розподілу може відрізнятися від показника нормальної потужності підприємства, але обов'язково повинна відображати рівень виробництва [14, с. 101]. 3) визначити планову величину показника бази розподілу, яка співвідноситься з показником нормальної потужності. 4) визначити планову величину постійних загальновиробничих витрат наступного року.» Одним із головних методологічних питань організації обліку виробничих витрат на підприємствах є вибір більш доцільної моделі їх обліку, яка забезпечить оптимальне з’єднання, збалансованість та узгодженість різних видів існуючих методів і буде максимально адаптованою до вимог системи управління. На думку Ю.О. Ночовна, Н.В. Прохар, «у такий спосіб можна виокремити вісім базових альтернативних моделей організації обліку витрат, зображених нами, а саме [14]: 1) модель обліку стандартних повних витрат за процесами; 2) модель обліку фактичних повних витрат за процесами; 3) модель обліку стандартних неповних витрат за процесами; 4) модель обліку фактичних неповних витрат за процесами; 5) модель обліку стандартних повних витрат за замовленнями; 6) модель обліку фактичних повних витрат за замовленнями; 17 7) модель обліку стандартних неповних витрат за замовленнями; 8) модель обліку фактичних неповних витрат за замовленнями;» На теперішній час є певні розбіжності між формуванням собівартості продукції за системою калькулювання змінних витрат та процедурою, запропонованою Податковим кодексом. Точно з цього приводу зазначає Озеран А., “що на перший погляд, аналізуючи п. 138.8 Кодексу, здається, що підприємствам України пропонується з метою оподаткування визначати собівартість реалізованих товарів за системою калькулювання змінних витрат”, але це не зовсім так, про що свідчить інформація, наведена в таблиці 1.1 (Додаток Д.2). Отже, з метою ефективної організації обліку виробничих витрат було досліджено важливі засади, що полягають у наступному: узагальнено сучасні моделі та методи обліку виробничих витрат, досліджено облікові процедури зарахування виробничих витрат на формування собівартості продукції, узагальнено сучасні ідеї і підходи до існуючих методів обліку витрат і виокремлено альтернативні облікові моделі, що відповідають сучасним потребам обліку, зазначено існування принципових відмінностей між обліком витрат і калькулюванням собівартості, що пов’язані із різними об’єктами дослідження. 1.3. Методологічні засади аналізу виробничих витрат підприємства Виробничі витрати є однією з головних якісних характеристик роботи підприємства, тому що вони визначають розмір прибутку, фінансовий стан, рентабельність та конкурентоспроможність підприємства. Сьогодні для роботи підприємства дуже важливим є доцільний вибір методу обліку витрат та бази їх розподілу, оскільки від цього залежить повнота включення витрат до собівартості продукції і, як результат, 18 зменшення або збільшення чистого прибутку, який є джерелом подальшого функціонування підприємства. Витрати підприємства та собівартість продукції, що виробляється, є найважливішими узагальнюючими показниками використання всіх видів ресурсів, необхідних для сталого здійснення господарської діяльності. Важливе значення у роботі підприємств надається аналізу виробничих витрат та калькулюванню собівартості продукції, тому що вони прямо відбиваються на фінансових результатах діяльності підприємства. За допомогою аналізу виробничих витрат можна визначити прибутковість окремих сфер діяльності, отримувати інформацію про поточний стан виробництва і вносити корективи у звітному періоді, ефективно контролювати використання ресурсів. Порівняльна характеристика видів аналізу витрат і сфери їх застосування в роботі підприємства наведені в табл. 1.1 Таблиця 1.1 Порівняльна характеристика видів аналізу витрат і сфери їх застосування в роботі підприємства № № Назва виду аналізу витрат На виконання якої мети спрямований певний тип аналізу 1 1 Аналіз собівартості продукції загалом розрахунок ефективності роботи підприємств; визначення рівня рентабельності продукції 2 2 Аналіз витрат за економічними елементами встановлення потреб підприємств в матеріальних, трудових, та ін. видах ресурсів 3 3 Функціонально-вартісний аналіз пошук шляхів підвищення конкурентоспроможності продукції 4 4 Аналіз витрат за статтями калькуляції виконання асортиментної політики підприємства; визначення величини нормованих запасів 6 5 Аналіз витрат на одну гривню товарної продукції визначення прибутковості підприємств від товарного випуску продукції 6 6 Аналіз собівартості одиниці продукції ведення цінової політики підприємства 7 7 Оперативний аналіз витрат ухвалення оперативних рішень 19 З цього випливає, що для кожного підприємства набір факторів, що впливають на вартість, є варіативним. Тобто задля економії часу та найбільш ефективного аналізу витрат підприємству необхідно визначити, які завдання воно ставить перед собою. При виборі методу аналізу витрат, доцільно враховувати такі критерії: зручність використання методу або комплексу методів для вирішення поставлених завдань; функції бухгалтерського обліку світових і внутрішніх економічних процесів, параметри методу промислового та індивідуальні властивості підприємства; простота використання методу. В науковій літературі та на практиці застосовуються різні методи калькулювання собівартості продукції, переваги та недоліки, комплексна характеристика (Додаток Є). Виходячи з даних, наведених у Додатку Є очевидно, що кожен метод має свої переваги та недоліки. Це дозволить підприємствам обирати відповідно до існуючих умов виробництва більш доцільний метод обліку витрат, використання якого дасть змогу виконувати контроль над ними, скоротити їх величину та збільшити, таким чином, ефективність роботи підприємства. Таким чином, основною метою діяльності підприємства є своєчасне, повне і достовірне відображення фактичного розміру і складу виробничих витрат і контроль над використанням всіх видів виробничих ресурсів і виконаних робіт.