Зміст
Зміст
Вступ
1. Сутність регіональної економічної безпеки та фактори кризових ситуацій в регіоні
2. Оцінка регіональних кризових явищ у сфері фінансової стійкості регіонів
3. Шляхи підвищення економічної безпеки регіону
Висновки
Список використаної літератури
Висновок
Наростання негативних тенденцій кризового періоду, їх неконтрольоване поширення та відсутність дієвої протидії цим явищам з боку держави породжують низку серйозних ризиків та загроз для розвитку як регіонів, так і країни в цілому. Найбільш небезпечними ризиками для регіонального розвитку є:
нерівномірність територіального розвитку країни, мультиплікована кризовими явищами, що створює можливість виникнення відцентрових тенденцій та формування локальних осередків соціального невдоволення в окремих регіонах країни;
зниження здатності до капіталотворення та інноваційного розвитку у базових галузях старопромислових регіонів, які потребують ресурсного забезпечення для здійснення необхідної структурної модернізації;
серйозне послаблення зовнішньоекономічних позицій експортоорієнтованих регіонів внаслідок зміни кон’юнктури та зростання конкуренції на світових ринках, що сприятиме збільшенню негативного сальдо зовнішньої торгівлі у регіонах – лідерах промислового розвитку;
поглиблення структурних диспропорцій регіональних ринків праці, зменшення мобільності робочої сили в межах країни, зневіра населення у результативності власної економічної активності, що породжує та посилює патерналістські настрої, знижує трудовий потенціал окремих територій, посилює соціальну напруженість тощо;
часткова втрата податкової бази через скорочення кількості (та зменшення обсягів діяльності) платників податків - під загрозою припинення фінансування можуть опинитись численні об’єкти соціальної інфраструктури, насамперед – на моногалузевих територіях;
значне зменшення обсягів бюджетного фінансування соціальної інфраструктури та інших життєво важливих сфер (медицина, освіта, культура), що може погіршити демографічну ситуацію, спричинити сплески соціальної напруженості.
Пошук ефективних моделей регіонального (територіального) соціально-економічного розвитку визначає необхідність використання стратегічного планування на всіх рівнях державного управління та місцевого самоврядування для пошуку найбільш оптимальних стратегій регіонального розвитку, з врахуванням напрямків, окреслених в даному дослідженні.