Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. Багатство душі людської відображається у творенні прекрасного. Ще давній людині важливо було не просто мати сорочку чи шматок полотна для витирання рук, а через глибокий і магічний зміст оздоблювальних знаків творити красу в повсякденному житті.
Українська народна вишивка серед розмаїття декоративно-ужиткових мистецтв посідає одне з чільних місць. Сьогодні ми є спадкоємцями чудових зразків вишивального мистецтва.
Вишивання — це процес виконання вишивки. За допомогою лише голки та вишивальних ниток (або інших матеріалів для вишивання) на чистому полотні народжуються мальовничі, з глибоким змістом візерунки.
Матеріалами для вишивання є основа, на якій вишивають, та оздоблювальні матеріали, якими вишивають. Для вишивання використовують не тільки ткані й неткані текстильні матеріали, вишивальні нитки, а й шкіру, замшу, бісер, лелітки, перли та інші оздоблювальні матеріали.
Вишивка в Україні — це не лише улюблений і поширений вид рукоділля, а й світ краси і поетичних образів. Вона традиційно виконує певні функції: декоративні, обрядові, магічні. Нині основною серед них є декоративна
функція — прикрашання одягу, побутових, обрядових, інтер’єрних виробів тощо.
У давні часи важливішими були магічні й обрядові функції вишивки. Вишивка споконвіку супроводжує людину протягом усього життя. її використовують на хрестинах, під час народних свят, урочистих подій, на весіллях, під час проводжання людини у вічну путь (мал. 24). З історії української вишивки. Історія вишивки губиться у глибині тисячоліть. Вона використовувалась у багатьох культурах світу. Через нетривкість її матеріалів важко визначити, коли саме вона виникла і поширилася. Про давнє побутування вишиваних виробів на теренах України свідчать численні археологічні, історичні, літературні, фольклорні та речові пам'ятки. За цими пам'ятками дослідники реконструюють одяг давніх людей.
Елементи символіки української народної вишивки знаходимо в орнаментах, якими прикрашали посуд ще 5500 років до н. є. трипільці, що творили свою культуру на наших землях.
Наша земля приховує чимало таємниць минулого. Але із того, що вже знайдено, можна багато дізнатися. Так, за зображеннями одягу, щедро орнаментованого аплікацією, вишивальними швами, па давніх предметах можна реконструювати святковий одяг кімерійців (X—УП ст. до н.е.), скіфів (VII—III ст. до н.е.)» сарматів (III ст. до н.е. — III ст. н.е.), які жили на наших землях (мал. 25). У похованнях перших століть нашої ери знайдено залишки вбрання, оздобленого вишивкою та аплікацією. Відшукана срібна фігурка людини (мол. 26) підтверджує, що вишиванки були поширені в VI ст. н.е.
Вишивка була складовою художньої культури Київської Русі. В XI ст. сестра князя Володимира Мономаха — Анна — організувала в Андріївському монастирі першу вишивальну школу, де дівчата вчилися гаптувати золотими і срібними нитками. У цей час гаптуванням оздоблювали предмети християнського культу, храмів, одяг священнослужителів, одяг козацької старшини. Унікальні зразки давніх вишивок збереглися до наших часів.
Вишивкою здавна щедро оздоблюють одяг: жіночі головні убори, жіночі, чоловічій дитячі сорочки, плахти, кожухи, безрукавки, керсетки, кептарі, свити та ін. Серед обрядових, інтер’єрних і побутових виробів найбільше уваги приділяють вишиванню рушників, скатертин, наволочок, фіранок, простирадл та ін. Не було хат у селах України, де б не було вишитих виробів. Та й зараз у багатьох хатах цінується вишивка, яка надає оселі самобутнього колориту, комфортної енергетики, святковості, поетичності, урочистості.
Українська вишивка — культурне надбання нашого народу. Вона зачаровує глибинністю, різнобарвністю, вишуканістю, дивовижною красою. За вишиванками українців пізнають у всьому світі. Саме в цьому і полягає актуальність даної роботи.
Об’єкт дослідження – особливості вишивки як виду декоративно-прикладного мистецтва, специфіка вишивки хрестиком, її технології.
Предмет дослідження – зміст, методи, форми і прийоми розвитку художньо-творчих здібностей школярів під час вишивання хрестиком.
Мета дослідження полягає в розгляді проблеми розвитку художньо-творчих здібностей учнів в процесі вишивання хрестиком.
Завдання дослідження:
- виявити особливості вишивки як виду декоративно-прикладного мистецтва;
- проаналізувати витоки вишивання як виду мистецтва, розглянути особливості його розвитку від давнини до сьогодення;
- розробити методичну систему, спрямовану на розвиток художньо-творчих здібностей учнів шляхом створення робіт в техніці вишивання хрестиком;
- довести актуальність і неповторність вишивання хрестиком в різних галузях життя людини.
Для вирішення поставлених завдань були застосовані такі методи дослідження:
- теоретичне вивчення і аналіз наукових праць з історії виникнення та розвитку вишивання як різновиду декоративно-прикладного мистецтва;
- аналіз різних технік вишивання, їх специфіки;
- дослідження особливостей створення творчих робіт у техніці вишивання хрестиком.
Теоретична значущість полягає в розкритті особливостей створення творчих робіт в техніці вишивки хрестиком, методиці їх виготовлення.
Практична цінність роботи полягає у визначенні особливостей вишивання хрестиком при створенні творчих робіт; розробці детальних методичних рекомендацій зі створення робіт в техніці вишивання хрестиком.
Магістр