Культурна дипломатія як стратегія інтеграції України в ЄС (ID:1244840)

Актуальність теми. В умовах посилення інформаційного протистояння та гібридних викликів культурна дипломатія стає важливою складовою національної безпеки України, адже через культурні обміни та медіапроєкти наша країна може протидіяти дезінформації й відстоювати власний наратив на міжнародній арені. Євроінтеграційні прагнення України вимагають не лише політичних та економічних реформ, а й утвердження спільних європейських цінностей через культурні зв’язки: спільні мистецькі ініціативи, освітні обміни та популяризацію української спадщини сприяють глибшому порозумінню між українським і європейським суспільствами. Після початку широкомасштабного вторгнення 2022 р. культурні проєкти відіграють надзвичайну роль у відновленні громадянського духу, збереженні історичної пам’яті та підтримці внутрішньої згуртованості, що, своєю чергою, стає важливим аргументом у дискусіях про європейську перспективу України. Культурна дипломатія допомагає також зміцнювати імідж України як надійного партнера в ЄС, демонструючи нашу відкритість до діалогу і творчих інновацій, що важливо для розширення двосторонніх зв’язків та залучення інвестицій у культурний сектор. Участь у програмах Creative Europe, Erasmus+ та Horizon надає можливість українським митцям і дослідникам брати безпосередню участь у європейських мережах, обмінюватися досвідом і транслювати власні успіхи, що пришвидшує процес інтеграції та створює передумови для сталого розвитку культурної сфери. Дослідження методів і механізмів культурної дипломатії є вкрай актуальним для вироблення дієвих стратегій посилення ролі України в європейському просторі та зміцнення її м’якої сили на міжнародній сцені. Об’єкт дослідження – процеси та механізми формування і реалізації культурної дипломатії України. Предмет дослідження – методи й інструменти української культурної дипломатії в контексті євроінтеграції. Мета – розробити комплексну стратегію використання культурної дипломатії як інструмента інтеграції України в ЄС. Завдання: 1) дослідити сутність культурної дипломатії та її роль у міжнародних відносинах; 2) визначити методичні підходи до вивчення культурної дипломатії в контексті євроінтеграції; 3) проаналізувати законодавчу базу та державну політику у сфері культурної дипломатії в Україні; 4) охарактеризувати структуру й функції основних інституцій (МЗС, Міністерство культури, Держкіно тощо) у реалізації культурної дипломатії; 5) виявити й описати інструменти та механізми реалізації українських культурних проєктів закордоном; 6) дослідити участь України в європейських культурних програмах (Creative Europe, Erasmus+, Horizon); 7) проаналізувати українсько-європейські проєкти обміну та їхні практики й результати; 8) оцінити ефективність українських культурних ініціатив у контексті євроінтеграції; 9) визначити основні виклики та перспективи розвитку культурної дипломатії на шляху до ЄС. Теоретико-методологічну основу цього дослідження становлять праці провідних вітчизняних фахівців із культурної дипломатії: І.Б. Матяш, В.М. Матвієнко [14], Л.М. Мицик [17], О.П. Розумна, Т.В. Черненко [18], Н.Ф. Сербіна та О.П. Кучмій [20], чиї напрацювання в галузі культурних обмінів, публічної дипломатії й інструментів м’якої сили забезпечують наукову основу для аналізу механізмів інтеграції України в європейський культурний простір. У дослідженні застосовано описово інтерпретативний підхід, документальний аналіз, кейс стаді, контент аналіз та статистичні методи для комплексного вивчення феномену культурної дипломатії. Практичне значення результатів. Матеріали дослідження можуть бути використані Міністерством закордонних справ, Міністерством культури та Держкіно для розробки нових культурних програм і рекомендацій щодо стратегічних комунікацій. Результати дослідження сприятимуть укріпленню інституційної спроможності українських організацій у рамках програм Creative Europe, де Україна бере участь з 2016 року, та Erasmus+, яка забезпечила понад 33 000 мобільностей з 2022 року. Наукова новизна дослідження полягає у розробці комплексної методики оцінювання ефективності культурних ініціатив в контексті євроінтеграції, яка поєднує якісні та кількісні підходи та враховує сучасні виклики інформаційної війни. Географічні та хронологічні межі дослідження. Дослідження охоплює період з 2014 по 2025 рр., коли Україна активізувала процес євроінтеграції після підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.