0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Архівна евристика. Особливості пошуку архівної інформації (ID:141576)

Тип роботи: магістерська
Сторінок: 70
Рік виконання: 2010
Вартість: 800
Купити цю роботу
Зміст
Вступ РОЗДІЛ 1. Праці українських та зарубіжних вчених про архівну евристику як науку 1.1. Праці європейських вчених, присвячені архівній евристиці 1.2. Праці російських вчених про архівну евристику 1.3. Архівна евристика в працях українських учених РОЗДІЛ 2. Зв’язок архівознавства та архівної евристики РОЗДІЛ 3. Довідковий апарат архівів у розвитку архівної евристики 3.1. Центральний фондовий каталог 3.2. Архівні довідники 3.3 Веб-сайти ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
Актуальність теми полягає в тому, що архівна евристика як наукова дисципліна не вивчалась в українській історіографії. Разом з тим, прийняття Законів України “Про інформацію”[37], “Про Національний архівний фонд і архівні установи”[40], “Про державну таємницю”[35], “Про охорону авторських і суміжних прав”[43], “Про Національну програму інформатизації”[41], Конституції України [18] створили міцне підґрунтя для впровадження можливостей широкого доступу громадян до інформації, що її зберігають архіви. Тому зростає роль архівної евристики. Наразі не існує єдиного визначення архівної евристики. Деякі вчені відносять її до блоку історичних наук, інші – до інформаційних. Проте всі сходяться втому, що своїм головним завданням архівна евристика має пошуки і виявлення документів – певної тематики, спрямування, авторства тощо. Виявлення раніше невикористовуваних або маловикористовуваних документів, залучення їх до наукового та практичного обігу – найважливіший засіб підвищення ефективності використання архівної інформації. Архівний пошук має супроводжуватися джерельним аналізом виявлених документів. Але слід визнати, що його масштаби не зовсім відповідають сучасним потребам як історичної, так і архівознавчої науки. У цьому зв'язку необхідним є піднесення ролі державних архівів та архівістів у роботі з історичними джерелами. Архівісти пов'язані з носіями унікальних знань про документи Національного архівного фонду (НАФ), і цей потенціал має використовуватися повною мірою. Глибока джерелознавча розробка архівних фондів одночасно із вивченням інформаційних потреб суспільства дозволяє повніше задовольнити духовні й наукові запити як споживачів документної інформації, так і самих архівістів. Використання документів – складна і відповідальна робота, яка вимагає високого професіоналізму, досконалого знання науково-довідкового апарату даного архіву, джерелознавства та архівної евристики. Тому в державних архівах використання архівної інформації належить до наукової роботи. Співробітники усіх архівів і самі архіви несуть відповідальність за точність, достовірність і своєчасність надання інформації, використання інформації на шкоду інтересам суспільства і особистості, відмову в наданні інформації [2, С. 176].