0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Іншомовні слова в сучасній українській мові та правила їх вживання (ID:211996)

Тип роботи: реферат
Сторінок: 16
Рік виконання: 2016
Вартість: 50
Купити цю роботу
Зміст
Зміст Вступ ………………………………………………………………………….3 1. Основні правила правопису іншомовних слів …………………………..5 2. Уживання іншомовних слів у ділових паперах, узгодження невідмінюваних іншомовних одиниць у роді, числі, відмінку ……………………………………………..12 3. Відмінювання слів іншомовного походження …………………………..14 Висновок ……………………………………………………………………...15 Список використаних джерел ……………………………………………….16
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
Вступ Слова української мови за походженням поділяються на власне українські та іншомовні (запозичені). До власне української лексики належать слова, народжені самою мовою на будь-якому етапі її розвитку. Іншомовними називають слова, що увійшли в українську мову з інших мов. Запозичення іншомовної лексики відбувається у результаті розвитку політичних, економічних, культурних зв'язків між народами і є неминучим явищем для будь-якої мови. У процесі вживання іншомовна лексика засвоюється українською мовою, пристосовується до її фонетичних, граматичних, орфографічних законів. До словникового складу української мови входить значна кількість запозичених слів, які міцно засвоєні українською мовою, не потребують коментарів чи перекладу. Як свої сприймаються, наприклад, слова, що прийшли із грецької мови (миска, оладка, мак, м'ята, академія, філософія, бібліотека, театр), латинської (адвокат, секретар, республіка, аудиторія, конституція), німецької (майстер, цех, вексель, поштамт, курорт, штраф), французької (прем'єр, парламент, кабінет, аванс), англійської (трамвай, клуб, мітинг) та ін. Дуже багато запозичень включає термінологія різних галузей. Розрізняють кілька причин засвоєння іншомовних слів. По-перше, часто вони запозичуються разом із поняттям. Такі слова звичайно не мають українських відповідників, наприклад, іменники політика, спортсмен, футбол, тунель, пальто, університет, корабель, театр, курорт, бухгалтер. Другою причиною запозичень є прагнення деталізувати уявлення про предмет, назва якого вже існує в мові. Наприклад, слово джем означає різновид варення, десерт – це солодощі, які подають після обіду: бар – невеликий ресторан або закусочна, госпіталь – медичний заклад для лікування військовослужбовців, лайнер велике – швидкохідне судно, імпорт – ввіз товарів з-за кордону, спринтер – бігун на короткі дистанції, стаєр – бігун на довгі дистанції. Третьою причиною запозичення є прагнення замінити описовий вираз, словосполучення одним словом: транспорт – замість «засоби пересування», мотель – замість «готель для автотуристів», круїз – замість «подорож на пароплаві», турне – замість «подорож по круговому маршруту», вакансія – замість «вільна посада». Іншомовні слова в українській мові можуть бути єдиними назвами понять або виступати синонімами власне українських, як-от: пам'ятник – монумент, обмежувати – лімітувати, передовий – прогресивний тощо.