Зразок роботи
ВСТУП
У сучасних умовах основним ресурсом управління, безумовно, є інформація та документ. Однією з найдискусійніших проблем сучасного документознавства є визначення структури цієї науки та її місця серед інших наукових і навчальних дисциплін. Кушнаренко Н. М. стверджує, що документознавство — це «метанаука для всіх наук документно-комунікативного циклу» [5, c. 153].
Для узагальнюючої науки про документ пропонується декілька варіантів назв: документаційно-інформаційна наука (Швецова Г. М. [45]), документознавство (Столяров Ю. М. [40], Слободяник М. [39], Зінов’єва Н. Б. [17]), а згодом — документологія (Столяров Ю. М. [40], Кушнаренко Н. М. [26, 30]).
Динаміка теоретичних пошуків розвивається в напрямі розуміння науки про документ як комплексу наукових дисциплін документально-комунікаційного циклу, пізніше — як комплексної наукової дисципліни, нарешті — як інтегрованої науки. Ці підходи свідчать про розуміння об’єктивності інтеграційних процесів у розвитку наукових напрямів, що досліджують документ.
Найвагоміший внесок у розробку загальнодокументознавчих питань зробили Столяров Ю. М., Кушнаренко Н. М., Зінов’єва Н. Б., Кулешов С. Г., Швецова Г. М., Слободяник М. С. та ін. [17, 25-26, 30, 40, 45]
Термін «документ» став активно застосовуватися в інформаційно-комунікаційній діяльності порівняно недавно, наприкінці ХІХ-початку XX ст. Він був уведений у науковий обіг відомим бельгійським ученим Полем Отле, у значенні, близькім до широкого значення поняття «книга».
Пояснюючи поняття «книга» і «документ», П. Отле писав: «Книга (Biblion або Document, або Gramme) — це термін, який вживають умовно для вираження всього обсягу поняття документа. Він містить у собі не одну тільки книгу у власному значенні слова, рукописну або друковану, але й журнали, газети, рукописи та графічні репродукції будь-якого роду, креслення, гравюри, карти, схеми, діаграми, фотографії та т.д.
Відзначаючи цей факт і спираючись на весь зміст «Трактату про документацію», можна сказати, що документом Отле називав: «будь-який носій семантичної інформації, попри те, чи має він утілення субстанціальне або енергетичне [33]». Введення терміна «документ» пояснюється тим, що поняття «документ» було ширше за своїм обсягом, ніж «книга», тому що не мало на увазі обмежень ні з боку матеріальної сутності предмета, на якому записувалася (або за допомогою якого передавалася) інформація, ні з погляду знакової системи, що застосовувалася для запису змісту.
Концепція Н. М. Кушнаренко [26;30] приваблює тим, що тлумачить документознавство як дуже широку галузь знання, у якій досліджується все, що стосується документа. Такий підхід логічно продовжує погляди Поля Отле, засновника науки під назвою «документація» (або «документологія»). Концепція С. Г. Кулешова [30] відрізняється чіткістю щодо змісту і меж як загального, так і спеціального документознавства.
Мета роботи – проаналізувати П. Отле й документаційну науку.
Завдання роботи:
1. Розглянути та дізнатись про становлення та етапи розвитку документознавства. Структуру, предмет і об’єкт документознавства.
2. З’ясувати сучасні концепції науки та документу;
3. Проаналізувати внесок П. Отле в розвиток документознавої науки.
4. Дослідити та розписати про розвиток документознавства на сьогодні.
Об’єктом роботи – документаційна наука.
Предметом дослідження є внесок П. Отле в розвиток документаційної науки.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети й розв’язання завдань у роботі використовувалися емпіричні та теоретичні методи пізнання, а саме: інформаційний, історичний, структурний, термінологічний, системний, структурно-діяльнісний підходи, абстрагування, аналіз та синтез, індукція та дедукція, сходження від абстрактного до конкретного та ін.
Наукове й практичне значення одержаних результатів дослідження полягає: в обґрунтуванні рекомендацій щодо розвитку документознавства завдяки П. Отле, які можуть використовуватися працівниками.
Джерелами інформації для виконання курсової роботи є: публікації у вітчизняних та зарубіжних ЗМІ, статистичні матеріали, фактичні дані про результати діяльності об’єкта дослідження, прайс-листи, анкети фахівців і респондентів, сайти мережі Інтернет та ін.
Структура роботи зумовлена метою й завданнями дослідження і складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи – 42 сторінок: основний текст – 24 сторінок, список використаних джерел – 45 найменувань (на 5 сторінках) та 7 додатків (на 4 сторінках).
Магістр