Оподаткування фізичних осіб-підприємців (ID:1047809)

В першому розділі було визначено, що система оподаткування – сукупність податків, зборів, інших обов’язкових платежів до бюджетів і внесків до державних цільових фондів, що стягуються в установленому Податковим кодексом порядку. Формування системи оподаткування має довгу історію і наразі закінчилось тим, що в країні паралельно застосовується два податкових режими – загальний та спеціальний. Загальна система оподаткування характеризується такими основними податками та платежами: ПДФО, військовий збір, ПДВ, акцизний податок, податок на майно та ін. При загальній системі оподаткування немає обмежень щодо кількості найманих працівників та видів діяльності. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Право на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності для будь-якого платника виникає за наявності двох умов: відповідності всім вимогам, що встановлені для платників єдиного податку та реєстрація особи платником єдиного податку в установленому порядку. Кожна з систем оподаткування має свої переваги та недоліки. Проведений у другому розділі аналіз показав, що кількість зареєстрованих платників єдиного податку збільшується і кількість фізичних осіб-підприємців, що використовують спрощену систему оподаткування становить 75-80% від сукупної чисельності фізичних-осіб-підприємців. Окрім того, ефективність спрощених режимів оподатковування також підтверджується щорічним збільшенням єдиного податку до місцевих бюджетів. Частка єдиного податку від платників – фізичних осіб набагато більша ніж частка надходжень від юридичних осіб. Проте, незважаючи на соціальний та фіскальний ефект функціонування єдиного податку багато експертів зазначають, що сьогодні спрощена система оподаткування має такий основний недолік – вона є одним із основних інструментів агресивного планування і ухилення від оподаткування. Тому в третьому розділі було розглянуто міжнародний досвід застосування механізмів попередження ухилення від сплати податків. Одними з найбільш популярних способів мінімізації є заниження задекларованих доходів, штучне подрібнення підприємств та фальсифікована само зайнятість. В Україні зловживання спрощеною системою оподаткування відбувається за рахунок заниження обороту, штучного подрібнення суб’єкту господарської діяльності, оформлення штатного персоналу як ФОП, реалізації контрабанди через ФОП. В міжнародній практиці, контроль за реалізацією зазначених інструментів, переважно покладається на податкові органи. Проте, інструменти які відносяться до протидії штучній зайнятості можуть покладатися на державні органи, які контролюють виконання законодавства у сфері праці. Отже, у разі впровадження відповідних інструментів в Україні, їх застосування може бути покладено на Державну фіскальну службу України та Державну службу України з питань праці. Крім того, міжнародна практика показує, що з метою більш ефективного попередження зловживань спрощеною системою електронні механізми реєстрації доходів необхідно запроваджувати разом з іншими інструментами, зокрема щодо визначення фальшивої самозайнятості, щодо поведінкового та фінансового контролю.