ФОРМУВАННЯ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО ВЕДЕННЯ ПОДАТКОВОГО ОБЛІКУ (ID:204383)

ВСТУП На сьогоднішній день в Україні підприємства функціонують у нестабільних умовах, що пов’язано з кризовою ситуацією в країні та недосконалістю податкової системи. Підприємствам необхідно прагнути до зниження податкових платежів та шукати шляхи оптимізації податкового навантаження. Одним з напрямків зниження податкового навантаження є податкове планування, яке можливо здійснити шляхом визначення облікової політики підприємства в частині податкового обліку. Формування облікової політики для мети оподаткування важливо, як на теоретичному, так і на практичному рівні, тому що пов’язано з недосконалістю сучасної законодавчо-нормативної бази. Питання, пов'язані з формуванням облікової політики в частині податкового обліку є предметом дослідження таких вітчизняних науковців, як: Барановська Т.В., Бутинець Ф.Ф., Крупей Н.С., Кузьменко Г.І., Охрамович О.Р., Савченко О.С., Хоменко Ю.О. та інших. Але через відсутність чіткої регламентації на законодавчому рівні ці питання і досі залишаються актуальними та потребують поглибленого дослідження. Це і є метою написання даної роботи. РОЗДІЛ 1. ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ОБЛІКОВА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВА Останніми роками в Україні все актуальнішою стає проблема формування дієвої облікової політики на підприємствах різних галузей і різних організаційно-правових форм. Поняття облікова політика введено в 2000 р. у зв'язку з реформою бухгалтерського обліку. У практиці господарювання ефективність її впровадження досить низька. Аналіз розпорядчих документів суб’єктів господарювання показав низку суттєвих недоліків як методологічного, так і практичного характеру в її формуванні і застосуванні. Саме тому вкрай важливим є правильний вибір і закріплення в наказі про облікову політику підприємства порядку ведення фінансового, управлінського та податкового обліку. Багато вітчизняних учених відносять облікову політику до інструментів бухгалтерського обліку, який обрано для формування фінансової звітності. Зокрема Ф. Бутинець вважає, що облікова політика – це сукупність конкретних методів і форм ведення бухгалтерського обліку, які підприємство обирає, виходячи із загальноприйнятих правил та особливостей своєї діяльності для підготовки й надання фінансової звітності [1]. На думку М. Білухи, “облікова політика підприємства – це вибір суб’єктом господарювання методичних прийомів відображення в бухгалтерському обліку фінансово-господарських операцій на конкретний період із числа легалізованих державними органами управління (переважно на рік)” [2]. Натомість Т. Безродна вважає, що “…облікова політика є вибором підприємства конкретних методик, форми, техніки ведення та організації бухгалтерського обліку виходячи з встановлених правил та особливостей діяльності” [3]. Такої самої думки дотримуються такі науковці, як П. Житний [4], Г. Журавель, П. Хомин [5] та ін. На нашу ж думку, облікова політика підприємства повинна охоплювати всю облікову діяльність підприємства, враховуючи здійснення управлінського обліку, а із введенням нового Податкового кодексу України – податкового обліку. Облікова політика повинна регулювати РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО ВЕДЕННЯ ПОДАТКОВОГО ОБЛІКУ Відповідно до сутності обліку з метою оподаткування та трактування облікової політики потребує уточнення термінологія. Так, науковці застосовують терміни: «податкова облікова політика», «облікова політика для цілей оподаткування», «облікова політика в частині податкового обліку». За умови виокремлення податкового обліку як організаційно, так і методично, доцільно застосовувати поняття «податкова облікова політика». Деякі науковці для визначення цього терміну використовують визначення, в основу якого покладено визначення облікової політики. У відповідності до змін чинного податкового законодавства після впровадження Податкового кодексу, зокрема стосовно податку на прибуток не є можливим розмежувати облікову політику в частині фінансового обліку та облікову політику в частині забезпечення формування прибутку з метою оподаткування. У цьому зв’язку, зважаючи на гармонізацію методології фінансового обліку та обліку з метою оподаткування та наявність розбіжностей, обумовлених різною цільовою спрямованістю формування доходів і витрат у фіскальних цілях та для потреб формування фінансової звітності виникає необхідність адаптації облікової політики підприємств до потреб оподаткування. З огляду на це, вважаємо прийнятним термін «облікова політика для цілей оподаткування». Такий підхід визначає необхідність врахування при розробці єдиної облікової політики цілей формування оборотів до оподаткування та складання податкової звітності, що є справедливим і стосовно податку на додану вартість та інших. Вважається негативною стійка тенденція спрямування облікової праці на задоволення інформаційних запитів та формування податкової звітності, Ця тенденція обумовлена наявністю високого рівня тінізації економіки, недостатньою вимогливістю користувачів фінансової інформації внаслідок відсутності активного фондового ринку, інвестиційної діяльності та низьким рівнем зовнішнього контролю відповідності ведення бухгалтерського обліку вимогам чинного законодавства. У зв’язку з цим, РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВЕДЕННЯ ПОДАТКОВОГО ОБЛІКУ Крупей Н.С. визначає три основні завдання формування облікової політики підприємства для мети оподаткування: –організація ведення податкового обліку, розробка системи документообігу для формування показників податкових регістрів тощо, розробка системи податкових регістрів. –вибір найбільш прийнятних для підприємства способів обліку, відносно яких існують альтернативи передбачені податковим законодавством. –висвітлення окремих питань щодо справляння податкових платежів за якими існують протиріччя в нормативних актах або які взагалі не регламентовані законодавством. Вирішення цих завдань дозволить поліпшити взаємовідносини підприємства з податковими органами, уникнути багатьох конфліктів та штрафних санкцій. Облікову політику для мети оподаткування слід формувати дотримуючись двох важливих аспектів: по-перше, використовуючи принцип послідовності (який передбачає принцип постійного (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики); по-друге, застосування норм і правил Податкового кодексу України. У Методичних рекомендаціях щодо облікової політики підприємства [9] визначено, що для формування облікової політики слід розробити відповідний розпорядчий документ (наказ, положення тощо) в якому доцільно виокремити розділ, присвячений організації ведення податкового обліку. Отже, в розпорядчому документі про облікову політику підприємства необхідно визначити: –основні аспекти організації ведення податкового обліку: перелік податків, що сплачує підприємство, строки сплати податків, строки подання звітності, перелік первинних документів та регістрів обліку, синтетичних та аналітичних рахунків на яких здійснюється облік податків та інше; ВИСНОВКИ Розвиток прозорої податкової політики підприємства передбачає демократизацію відносин між платниками податків та податковими органанами, що виступають від імені держави. Здійснення такої політики залежить від облікової податкової політики на кожному підприємстві, завданням якої є оптимізація розміру податків самим платником (суб’єктом господарювання). Таке право надано Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 1 «Розкриття облікової політики» передбачено визначати на календарний рік власну облікову політику, що містить основні принципи бухгалтерського обліку та їх додержання у відображенні господарської діяльності в обліку й фінансовій звітності. Зокрема, це стосується використання задекларованих методичних прийомів у системі обліку податків, амортизації, валових доходів, валових витрат, створення фондів тощо. Облікова політика щодо податкового обліку є дуже важливою і актуальною темою для будь-якого підприємства. Головним є те, що кожен підприємець повинен усвідомити, що це є інструментом, який можна використати на користь свого бізнесу. Але для того, щоб це зробити, треба розібратися в сутності податкового обліку на підприємстві, що включає в себе акумулювання великих обсягів інформації (як про підприємство, так і законодавства), а також її аналіз з подальшим прийняттям рішенням, яке буде відображене у наказі про облікову політику. Саме цим і визначено актуальність обраної теми, яку було досліджено та вивчено в ході написання даної роботи.