Нематеріальні форми капіталу у сучасній економіці (ID:254166)

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ НЕМАТЕРІАЛЬНИЙ КАПІТАЛ ТА ЙОГО ФОРМ 1.1. Визначення сутності поняття «нематеріальний капітал» Нематеріальний капітал - це комплекс довгострокових ресурсів розвитку суспільства / підприємства / індивіда, втілених в об'єктах, які не мають фізичного, матеріального існування. При широкому підході він не зводиться до інтелектуального, або культурному, або людського капіталу. Деякі дослідники розглядають нематеріальний капітал як сукупність накопичуються і капіталізованих знань, інформації та інших подібних ресурсів, як на матеріальну складову основного капіталу. Першу спробу оцінити людський фактор в господарсько-виробничий системі здійснює класик західної політекономії В. Петті у праці “Політична арифметика”, надалі питання праці вирішуються у творах К. Маркса та Ф. Енгельса, через деякий час до цього питання повертаються німецький спеціаліст з економічної статистики Е. Енжел, англійський економіст Дж. Ніколсон та засновник кембриджської школи політекономії А. Маршалл. Згодом, зростання значення людського фактора виробництва за умов науково-технічної революції сприяло на рубежі 60-х років ХХ ст. появі й поширенню загальної теорії людського капіталу. Розробка основ цієї теорії належить прихильникам концепції вільної конкуренції та ціноутворення в західній політичній економії американським економістам Т.-В. Шульцу та Г.-С. Беккеру, дещо пізніше цими проблемами займалися Дж. Кендрік, Ц. Гріліхес, Е. Денісон та інші. Спираючись на їх дослідження, можна зробити такий загальний висновок стосовно економічного аспекту теорії людського капіталу: ця теорія поєднує різноманітні погляди та ідеї про процес формування, використання знань, навичок, здібностей людини як джерела майбутніх доходів і привласнення економічних благ.