Зразок роботи
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ТА МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЮ СИРОВИНОЮ
1.1. Економічний зміст міжнародної торгівлі
Сьогодні особливої уваги вимагає галузь сільського господарства; головним завданням її забезпечення продовольчої безпеки та ефективне використання експортних можливостей збуту залишків продовольства. Участь країни в міжнародній торгівлі дозволяє отримувати додатковий позитивний ефект, який сприяє економічному розвитку країни. Сьогодні більшої уваги потребує збалансований розвиток економічного, соціального та екологічного компонентів міжнародної торгівлі, що уявляється для нас важливою науковою проблемою.
Міжнародна торгівля посідає особливе місце в складній системі світового господарських зв’язків. Вона опосередковує практично всі види та форми міжнародного співробітництва, включаючи спільну підприємницьку діяльність різнонаціональних суб’єктів, міжнародний трансферт технологій тощо.
Як історично, так і логічно інтернаціоналізація світового господарського життя почалась зі сфери товарного обігу. Від епізодичних варіантів міжнародного обміну товарами (без посередництва грошей) світова торгівля еволюціонувала до становлення світового товарного ринку.
У сучасних умовах через канали міжнародної торгівлі проходить до 1/5 частини виробленої в світі продукції, і ця частка має тенденцію до зростання. Темпи розвитку світової торгівлі випереджають зростання виробництва. Так, протягом 80-х років загальний обсяг світової торгівлі збільшився в 1,5 рази, а реальне зростання світової економіки становило не більше, ніж 1/3.
Міжнародну торгівлю можна розглядати як вид економічної діяльності (Розділ G Оптова та роздрібна торгівля: Підрозділ 46 Оптова торгівля, крім торгівлі автомобілями і мотоциклами, Підрозділ 47 Роздрібна торгівля, крім торгівлі автомобілями і мотоциклами, згідно із Міжнародною класифікацією видів економічної діяльності (МКВЕД, версія 4,0, 2009) [1].
За умов відкритості економіки у процесі кругообігу суспільного продукту посилюється роль торгівлі не тільки як випереджаючого структурного елемента економіки, а й чинника структурних зрушень. Як галузь національної економіки торгівля задовольняє потреби споживачів, формує стимули національного виробництва, стабілізує споживчий ринок, скорочує соціальне напруження в суспільстві, залишається життєздатною та розвивається в певних політичних, правових, економічних умовах.
На нашу думку, на відміну від закритої економіки, міжнародна торгівля реалізує свої функції на світовому ринку. За нашими оцінками, щонайменше кожен третій вид економічної діяльності пов’язаний із сільським господарством (виробництвом, обслуговуванням, переробкою сировини, торгівлею, наданням різноманітних послуг). Таким чином, сільське господарство має великий потенціал для включення в систему глобального поділу праці через створення виробничо-збутових ланцюгів доданої вартості, у т. ч. у регіональних торговельних угодах.
Міжнародна торгівля характеризується як форма зовнішньоекономічних зв'язків, продаж і купівля товарів, цінних паперів на міжнародному ринку. Міжнародна торгівля реалізується на рівні зв'язків компаній, корпорацій, міждержавних угод.
Рівень міжнародної торгівлі характеризується обсягом зовнішньоторговельного обороту, що складається з експорту, імпорту та реекспорту. Зовнішньоторговельний оборот розраховується в порівнянних цінах, що відображають його фізичний обсяг, і в поточних (фактичних) цінах. Критерієм місця і значення міжнародної торгівлі в народному господарстві країни є питома вага експорту та імпорту (експортна і імпортна квота) у валовому внутрішньому продукті.
Сума експорту та імпорту становить зовнішньоторговельний товарообіг країни. Основними показниками, що характеризують географію міжнародної торгівлі є: обсяг експорту, імпорту, зовнішньоторговельного обороту; обсяг експорту, імпорту, зовнішньоторговельного обороту в розрахунку на душу населення; індекс експорту, імпорту, зовнішньоторговельного обороту; сальдо міжнародної торгівлі (різниця між експортом та імпортом); товарна структура експорту та імпорту; коефіцієнти спеціалізації економіки.
В умовах ринкової економіки торговофінансові зовнішньоторговельні операції здійснюються самостійно підприємствами і відомствами, прерогативою держави є торгівля зброєю і стратегічною сировиною. Міжнародна торгівля характеризується як форма зовнішньоекономічних зв'язків, продаж і купівля товарів, цінних паперів на міжнародному ринку. Міжнародна торгівля реалізується на рівні зв'язків компаній, корпорацій, міждержавних угод
Імпорт (від лат. Importo ввозити, привозити, вводити) ввезення в країну товарів, робіт, послуг результатів інтелектуальної діяльності і т.д. на митну територію країни зза кордону без зобов'язань про зворотне вивезення. Реімпорт ввезення товарів, раніше вивезених, але не перероблених. Країна імпорту країна походження товару (в той час як країною експортування є країна призначення продукту). Зазвичай імпорт важливий об'єкт регулювання з боку держави.
Магістр