Контролінг робочого капіталу (working capital) у забезпеченні ліквідності компанії (ID:254377)

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНТРОЛІНГУ РОБОЧОГО КАПІТАЛУ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЛІКВІДНОСТІ КОМПАНІЇ 1.1. Визначення понять «робочий капітал» та «оборотний капітал» Термін «робочий капітал» є відносно новим для вітчизняної економічної науки. Більш застосовними та звичними є терміни «оборотні активи», «поточні активи», «оборотні кошти», які вживаються у законодавчих та нормативно-правових актах та економічній літературі, використовуються у практиці господарювання та навколо економічної природи яких науковці ведуть тривалу полеміку. При цьому, як правило, предметом наукових інтересів вчених виступають окремі складові робочого капіталу – грошові кошти та їх еквіваленти, запаси, незавершене виробництво, дебіторська заборгованість. В англомовній науковій літературі можна також зустріти терміни «циркулюючий капітал» та «плаваючий капітал», що є синонімами робочого капіталу. Оборотний капітал – самостійна економічна категорія, яка має свій економічний зміст, який необхідно визначити, тому що на сьогоднішній день існує багато суміжних з ним понять, таких як «оборотні активи», «оборотні кошти», «поточні активи», «оборотні фонди» тощо, навколо сутності яких серед вітчизняних економістів точиться тривала полеміка. Однак, незважаючи на різноманітність термінів, економічна суть цього поняття трактується у вітчизняній та зарубіжній літературі однаково. Не зупиняючись на детальній характеристиці зазначених вище дефініцій, зауважимо, що низка авторів застосовує термін «оборотний капітал», характеризуючи обсяг оборотних активів [1]. Зокрема, економісти відзначають: « ... наявність економічних ресурсів (засобів), які належать підприємству, ототожнюються з його сукупним капіталом на певний момент, при цьому економічні ресурси дорівнюють усьому капіталу» [2]. У зв’язку з цим ми застосовуємо термін «оборотний капітал» як частину капіталу підприємства у грошовій та матеріальній формі, що інвестована в оборотні активи і, відповідно, сумарний обсяг оборотного капіталу та оборотних активів співпадають незалежно від структури фінансових джерел їх формування. З викладеного випливає, що оборотний капітал – самостійна економічна категорія, яка має свій економічний зміст. Слід відмітити, що оборотний капітал – економічний ресурс, накопичений в результаті минулої господарської діяльності, тоді як оборотні активи формуються для авансування у майбутній процес господарської діяльності. Правомірним слід вважати оборотний капітал як частину капіталу підприємства у грошовій та матеріальній формі, що інвестована в оборотні активи і, відповідно, сумарний обсяг оборотного капіталу та оборотних активів співпадають незалежно від структури фінансових джерел їх формування. Існує дві концепції оборотного капіталу: кількісний та якісний. Деякі вчені також визначають два поняття, такі як: групову концепцію та чисту концепцію. Відповідно до кількісної концепції, сума оборотних коштів називається "загальною сумою поточних активів". Поточні активи вважаються валовим оборотним капіталом у цій концепції.