Інноваційне управління логістичною системою України в умовах глобалізації (ID:254382)

. Загальна характеристика логістичної системи України Позаяк регіони України характеризуються різними рівнями соціально-економічного розвитку та спеціалізацією виробництва окремих, особливо важливого значення набуває розвиток взаємовідносин між виробниками та системою їх транспортного обслуговування шляхом формування ТЛС, представленої у регіональних центрах та їх подальшої інтеграції в національну та міжнародну ТЛС, що сприятиме входженню у світове співтовариство як рівноправного партнера [2, c. 278–279]. Транспортно-логістична система – це інтегрована багаторівнева та багатофункціональна сукупність суб’єктів транспортно-логістичної діяльності та об’єктів транспортно-логістичної інфраструктури країни, що взаємодіють між собою з метою оптимізації руху вантажопотоків за мінімальних витрат на максимально вигідних умовах, та забезпечує якісне надання транспортно-логістичних послуг. На створення ефективної ТЛС безпосередньо впливають: міжнародне та національне регулювання перевезення вантажів, фінансова система країни, ринкова інфраструктура, природно-ресурсний потенціал країни, ринок споживачів транспортно-логістичних послуг [3]. Структура ТЛС України має складатися із сукупності взаємопов’язаних елементів взаємодії на регіональних та локальних рівнях. Як головні елементи системи можна виокремити об’єкти транспортної інфраструктури, регіональні розподільчі центри (термінальні комплекси, логістичні транспортно-розподільчі центри), логістичні посередники (експедитори, власники терміналів, товарних та митних складів, агенти) та забезпечувальні підсистеми (інформаційна, фінансова, нормативноправова, науково-технічне та кадрове забезпечення). За умови взаємодії всіх елементів системи можливе зниження логістичних витрат та підвищення якості транспортного обслуговування загалом (рис. 1). Рис. 1. Інтегрована транспортно-логістична система України