Зразок роботи
За результатами дослідження впливу банківської системи на економічну безпеку України сформульовано наступні висновки.
У першому розділі розглянуто сутність, функції та структуру банківської системи України. Систематизовано, що банківська система − це не механічна сукупність багатьох окремих банків, але це і не єдиний банк, що керується з одного офісу (центрального банку), а специфічна економічна та організаційно-правова структура, що забезпечує своїми особливими методами та інструментами функціонування грошового ринку та економіки в цілому.
Було окреслено структуру та суб’єктів системи державного управління банківською системою. Встановлено, що структура системи державного управління банківською системою України включає три рівня: макро, мезо та мікро. Кожен з цих рівнів має свої завдання, функції, виконання яких покладається на відповідні органи державного управління для досягнення загальних цілей системи державного управління банківською системою України, однією з яких є підтримання стабільності вітчизняної банківської системи. Але неспроможність підтримання даною системою державного управління стабільності банківської системи України, швидкого подолання кризових явищ та наслідків кризи, за ряду об’єктивних та суб’єктивних причин, що засвідчила світова фінансова криза 2007-2009 років, потребує подальшого її детального дослідження для вдосконалення засад побудови та функціонування, з метою досягнення її найбільшої ефективності.
Далі було проаналізовано нормативно-правове регулювання банківської діяльності України.
Також вивчено правові засади застосування заходів впливу до комерційних банків за порушення банківського законодавства.
У другому розділі проаналізовано ефективність банківської системи на сучасному етапі розвитку.
Було оцінено діяльність банківської системи на прикладі АТ "УкрСиббанк". По результатах проведеного аналізу фінансового стану АТ "УкрСиббанк" встановлено, що капітал АТ "УкрСиббанк" має тенденцію до зростання, що свідчить про покращення фінансового стану банку. Але в той самий час Банк проводить неефективну політику управління банком, про що свідчать великі витрати банку (адміністративні витрати складають 85,75% загальних витрат), але позитивним є те, що загальні витрати мають тенденцію до зменшення. Активи банку мають тенденцію до зростання, що свідчить про розвиток банку. Відношення резервів до активів зростає до14,04% на 01.01.2018, що є досить прийнятним показником та свідчить про контрольований кредитний ризик у банку. АТ "УкрСиббанк" працює прибутково. Чистий процентний дохід Банку зріс вдвічі порівняно із 2015 роком (+2 072 755 тис. грн) за рахунок збільшення процентних доходів та зменшення процентних витрат одночасно. Чистий комісійний дохід на 01.01.2018 зменшився порівняно із 01.01.2016 роком на 1 538 42 тис. грн за рахунок того, що і комісійні доходи, і комісійні витрати дуже скоротились. Усі нормативи ліквідності банку АТ "УкрСиббанк" знаходяться в межах норми. Протягом періоду, що аналізується, Банк виконував нормативи ліквідності. Так, на 01.10.2018 норматив миттєвої ліквідності становить 47,55% (норматив не менше 20%), норматив поточної ліквідності – 72,39% (норматив не менше 40%) та норматив короткострокової ліквідності – 119,22% (норматив не менше 60%). Через значну частку поточних коштів у банку АТ "УкрСиббанк" можливий ризик ліквідності. У свою чергу валютні ризики та ризики за цінними паперами є контрольованими.
Далі було визначено роль банківських установ у забезпеченні економічної безпеки України. Однією зі складових створення передумов стабільного розвитку економіки України повинно стати виконання основних завдань щодо формування фінансової безпеки у банківському секторі України, що забезпечить фінансову стабільність та сталий розвиток. На цьому шляху необхідно перезавантажити банківський сектор та запровадити якісні зміни. Незважаючи на всі зовнішні і внутрішні загрози фінансовій безпеці, на сьогодні існують усі шанси очистити та оздоровити банківський сектор України, а також піднести роль банків у загальному розвитку економіки держави. Поліпшення ситуації можливе за умови втілення невідкладних заходів щодо реформування економіки, адже банківська система не є відокремленою від загальнодержавних економічних процесів. Якщо країна не буде вдосконалюватися, то і банківський сектор теж краще не працюватиме. Тому першочерговими кроками мають стати подальше очищення банківської системи, рекапіталізація банків, виведення з ринку неплатоспроможних установ, вживання заходів щодо покращення якості управління шляхом підвищення вимог до менеджменту, посилення відповідальності керівників банків та акціонерів, захист прав кредиторів, реформування валютного ринку тощо. Необхідно пам’ятати, що найкращі інвестори для країни – це її громадяни, і Національний банк повинен застосувати весь наявний у його арсеналі інструментарій для посилення довіри українців до банківської системи та всебічного захисту інтересів вкладників. Подальших досліджень потребують перспективи модернізації системи банківського регулювання та нагляду НБУ з метою виявлення і скорочення кредитування пов’язаних осіб, посилення контролю над операціями банків із пов’язаними особами й відповідальності власників істотної участі, керівників банків та інших пов’язаних з банками осіб за дії, що провокують неплатоспроможність банків. Необхідним є розроблення змін до Закону "Про Національний банк України", спрямованих на зміцнення інституційної бази й ефективності НБУ, які передбачатимуть трансформацію Правління, посилення наглядових повноважень Ради НБУ, його автономності, удосконалення правил розподілу його прибутку на користь Уряду, реструктуризацію організаційної структури НБУ.
У третьому розділі розглянуто світовий досвід державного управління банківською системою. Виявлено, що в міжнародній практиці розрізняють поняття банківського регулювання та банківського нагляду. Банківське регулювання – це процес сприяння фінансової стабільності за допомогою використання спеціальних методів, інструментів, шляхом встановлення конкретних правил та інструкцій. Наднаціональне банківське регулювання – це процес регулювання, якій здійснюється міжнародними організаціями світового рівня (МВФ, МБРР, ЄБРР). Банківський нагляд – це контроль за забезпеченням стабільності та стійкості банківської системи, якій повинен адекватно реагувати на світові тенденції та переоцінювати наглядову політику. З точки зору методології банківський нагляд слід розуміти, як сукупність методів, прийомів, інструментів, які використовують органи банківського нагляду для моніторингу показників діяльності банків, застосування заходів впливу, тощо. Побудова систем банківського нагляду має різні форми і методи, але всі вони мають тенденцію поступової уніфікації. Про це свідчить еволюція систем банківського нагляду. Системи банківського нагляду впливають на ефективність банківської діяльності. Тому, аналіз наглядового механізму повинен спрямовуватися на оцінку ефективності систем ризик менеджменту банків. За даними такої оцінки фінансової стабільності доцільним є визначення режиму наглядових процедур щодо запобігання внутрішнім та зовнішнім кризам. Досвід країн Центральної, Східної Європи та США в застосуванні стандартів банківського нагляду показує, що згідно з міжнародними принципами, ефективна система банківського нагляду повинна мати цілі, операційну незалежність, прозорість, надійність, ресурсну базу. це питання є дуже актуальним для банківської системи України. Згідно з нормативною базою, банківський нагляд в системі Національного банку України має достатній рівень незалежності, але під час фінансової кризи на мою думку окреслилися проблемні питання щодо її функціональної та інституційної складової. На підставі аналізу світового досвіду слід визнати, що еволюція систем банківського нагляду показує, що особливості історичного та економічного розвитку країни впливають на побудову системи банківського нагляду. Основною функцією банків в епоху сучасного банківського менеджмента є управління ризиками. Прийняття на себе ризиків за відповідну винагороду традиційно належить до банківського бізнесу. Тому, аналіз структури ризику, оцінка міри ризику, управління різноманітними ризиками є складовою сучасного банківського менеджменту. За сучасними міжнародними підходами банки використовують так званий прудннційний нагляд, якій базується на політиці оцінки управління ризиками з боку менеджмента банку, а органи регулювання сприяють проведенню такої політики. Тому в межах теми дослідження актуальним є аналіз не тільки сучасної специфіки та сутності діяльності банків, а і процес поєднання з цією суттю систем нагляду та регулювання, а також процес втілення найефективніших принципів роботи цих систем з урахуванням світового досвіду. Досвід країн, які запроваджували системи банківського нагляду, говорить про корисність такого досвіду для банківської системи України. Тому важливими є результати стосовно дослідження такого досвіду. Розвиток наглядових процедур пов’язаний не із збільшенням повноважень регулятора, а з пошуком нових і підвищенням ефективності діючих інструментів оцінки фінансової стабільності банків, достатності капіталу для покриття ризиків та якості систем управління ризиками. Рекомендації стосовно імплементації досвіду банківського нагляду повинні сприяти розвитку банківського бізнесу, а не навпаки.
Також було виділено проблеми банківської системи як складової економічної безпеки України та виявлено перспективи розвитку банківської системи України як об’єкта державного управління.
Магістр