Зміст
1. В умовах ринкової економіки ціна відіграє дестабілізуючу роль, якщо попит:
1) перевищує пропозицію;
2) дорівнює пропозиції;
3) менший за пропозицію.
2. З методів державного регулювання цін до економічних зараховують та¬кий метод:
1) встановлення граничного рівня ціни;
2) надання податкових пільг;
3) встановлення граничного рівня торговельної надбавки;
4) встановлення фіксованої ціни.
3. Відпускна ціна підприємства — це:
1) витрати підприємства;
2) витрати підприємства та прибуток;
3) витрати підприємства та торговельна надбавка;
4) витрати підприємства та податок на додану вартість;
5) прибуток і податок на додану вартість.
4. На підприємствах, що виробляють модні вироби високої якості, застосо¬вується така стратегія:
1) психологічного впливу;
2) лідера на ринку;
3) престижної ціни;
4) просування на ринок.
5. Для товару, виробництво якого скорочується або взагалі припиняється, застосовується така стратегія:
1) гнучкої ціни;
2) сегмента ринку;
3) довгострокової ціни;
4) ціноутворення на товари, зняті з виробництва.
6. Серед методів державного регулювання цін до адміністративних зарахо¬вують метод:
1) встановлення податкових пільг;
2) насичення ринку товарами;
3) встановлення граничного рівня торговельної надбавки.
7. На підвищення цін впливають такі чинники:
1) при відносно стабільних доходах споживачів пропозиція перевищує попит;
2) підвищення продуктивності праці;
3) неефективне використання капіталу, устаткування, робочої сили.
8. До біржової зараховують ціну:
1) постійну;
2) котирувальну;
3) СIF;
4) FOB;
5) монопольну.
9. Торговельна надбавка — це:
1) частина податку на додану вартість;
2) частина собівартості продукції виробника;
3) витрати торговельного підприємства;
4) витрати торговельного підприємства та податок на додану вартість;
5) витрати та прибуток торговельного підприємства.
10. Якщо ціна встановлюється однаковою для будь-якого товару або послуги, пропонується така стратегія:
1) єдиної ціни;
2) масових закупівель;
3) гнучкої ціни;
4) сегмента ринку.
11. Якщо ціна підприємства встановлюється відповідно до ціни підприємства, що має на ринку найбільшу питому вагу, застосовується така стратегія:
1) просування на ринок;
2) психологічного впливу;
3) престижної ціни;
4) лідера на ринку.
12. На зниження ціни впливають такі чинники:
1) ажіотажний попит;
2) при відносно стабільних доходах споживачів пропозиція перевищує попит;
3) заробітна плата збільшується швидшими темпами, ніж продук¬тивність праці та виробництво товарів і послуг;
4) низька ефективність використання основного капіталу, устаткуван¬ня, робочої сили.
13. Між ціною та попитом існує така взаємозалежність:
1) зі зниженням ціни попит збільшується;
2) з підвищенням ціни попит підвищується;
3) з підвищенням попиту ціна підвищується.
14. При укладанні контракту та визначенні ціни сорту та якості виробу віддають перевагу такій ціні:
1) твердій;
2) індикативній;
3) монопольній;
4) базисній.
15. Цінова знижка — це частина:
1) собівартості торговельного підприємства;
2) торговельної надбавки;
3) відпускної ціни виробника, що передається торговельному підприєм¬ству;
4) податку на додану вартість.
16. Якщо ціна встановлюється нижчою, ніж у конкурентів, і меншою від "круглої" цифри, застосовується така стратегія:
1) психологічного впливу;
2) просування на ринок;
3) лідера на ринку;
4) престижної ціни.
17. Якщо ціна встановлюється відповідно до змін кон'юнктури ринку, пропо¬нується така стратегія:
1) сегмента ринку;
2) довгострокової ціни;
3) гнучкої ціни;
4) "збирання вершків".
18. Між ціною та пропозицією існує така взаємозалежність:
1) з підвищенням ціни пропозиція підвищується;
2) з підвищенням ціни пропозиція знижується;
3) з підвищенням пропозиції ціна знижується.
19. Дефіцит виникає тоді, коли ціна виробу:
1) перевищує ціну рівноваги;
2) дорівнює ціні рівноваги;
3) нижча за ціну рівноваги.
20. Нижчою за собівартість встановлюється така ціна:
1) монопольна;
2) демпінгова;
3) постійна;
4) фіксована.
Магістр