Безробіття причини, форми та соціально-економічні наслідки (ID:349894)

ВСТУП Актуальність теми. Ситуація на ринку праці України на сьогоднішній день є досить нестабільною. Затяжна економічна криза, нестабільна політична ситуація, ведення антитерористичної операції на сході, девальвація національної валюти, всі ці фактори прямо чи опосередковано впливають на український ринок праці, адже рівень виробництва падає, знижується інвестиційна привабливість країни, знижується рівень життя, тому люди змушені виїжджати закордон у пошуках більш оплачуваної роботи, що і сприяє появі безробіття. Демографічні втрати в Україні досягають критичної позначки, адже в основному виїжджає економічно активне населення та кваліфіковані кадри. Таким чином економіка втрачає один з основних факторів стабільності – людський потенціал. Становлення інноваційної економіки на сьогодні відбувається повільно, адже запорука такого становлення це насамперед кваліфіковані працівники, які масово виїжджають за кордон. Наслідки для вітчизняної економіки в наслідок таких тенденцій невтішні, люди, які працюють за кордоном часто працюють нелегально або ж тимчасово, причому в Україні вони перебувають в статусі безробітного, статистика ж не може об’єктивно оцінити реальний рівень безробітних які претендують на роботу в Україні, адже, в основному, люди які відправляються на заробітки за кордон не готові працювати в Україні із нижчою оплатою праці, в той час як підприємства не готові платити більше. Вище зазначене обумовлює актуальність курсової роботи «Безробіття в умовах становлення інноваційної економіки: причини, форми, тенденції» Серед дослідників проблеми безробіття розглядаються в працях таких вчених як: А. О Борищук., К. Д Семенова., О.А Грішнова., А.В. Данилов, С.О. Кириченко, Б. С. Довжук, І.Ю. Кочума, Е.О. Дідоренка, К. С. Солонінко, Л. О. Шаульська, Н. А Якимова Мета дослідження полягає в досліджені теоретичних аспектів безробіття, аналізі показників безробіття та наданні шляхів подолання безробіття в умовах становлення інноваційної економіки. Завданнями курсової роботи є: ̶ дослідити економічну сутність безробіття ̶ описати форми безробіття ̶ охарактеризувати причини безробіття ̶ проаналізувати виникнення та розвиток безробіття ̶ здійснити аналіз сучасного етапу безробіття ̶ схарактеризувати соціально-економічні наслідки безробіття в Україні ̶ дослідити проблеми подолання безробіття в Україні, шляхи вирішення та перспективи вдосконалення методів боротьби Об’єктом курсової роботи є стан безробіття: причини, форми та соціально-економічні наслідки, а предметом – аналіз сучасного етапу безробіття та соціально-економічні наслідки безробіття в Україні. Методи дослідження. Для вирішення поставлених у роботі завдань використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: методи абстрагування, індукції, дедукції під час визначення поняття безробіття та дослідження його причин, методи статистичного аналізу, синтезу та логічного аналізу, графічного аналізу під час дослідження стану безробіття за видами економічної діяльності, системний метод; логічного узагальнення в ході розробки рекомендацій для подолання безробіття в умовах інноваційної економіки тощо. Інформаційною базою дослідження є статистичні і аналітичні матеріали Державної служби статистики України, Державної, Міністерства фінансів України. Інформаційним забезпеченням дослідження стали також монографічні дослідження і наукові статті вітчизняних і зарубіжних авторів. Структура курсової роботи. Робота складається з трьох розділів, висновків, спису використаних джерел та додатків.  РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БЕЗРОБІТТЯ 1.1 Економічна сутність безробіття Термін «безробіття» вперше почали використовувати в Великобританії ще у ХІХ ст., хоча і до кінця століття воно не мало масового характеру, а зростало лише в період економічних криз. З точки зору Міжнародної організації праці (далі МОП) безробітні – це людини у віці 15-70 років (як зареєстровані так і не зареєстровані в державній службі зайнятості), які водночас підпадають під три умови: не мають роботи (прибуткового заняття), шукають роботу або намагаються організувати власну справу, готові приступити до роботи протягом наступних двох тижнів. До цієї категорії також належать особи, які навчаються за напрямом служби зайнятості, знайшли роботу та чекають відповіді або готуються розпочати її, але наразі вони не працюють. Закон України «Про зайнятість населення» безробітними називає працездатних громадян працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших, передбачених законодавством доходів, і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні стати до підходящої роботи [12]. У 1983 році МОП поділила все населення на три категорії: зайняті, безробітні та особи поза робочою силою. В свою чергу безробітні на зайняті об’єднують в одну категорію під назвою економічно активне населення. Особи поза робочою силою це особи до 16 років та ті, які перебувають в спеціалізованих закладах та особи, які вибули із складу робочої сили. Зайняті - це люди, які виконують будь-яку оплачувану роботу, а також особи, які мають роботу, але тимчасово не працюють через хворобу, страйк чи відпустку. У цю категорію також потрапляють працівники, що працюють за сумісництвом. В зв’язку з появою терміну «безробіття» з’являється нове поняття «повна зайнятість» яке досить важко трактувати, звичайно під повною зайнятістю з точки зору планової економіки можна вважати, що 100% робочої сили мають роботу , але все ж певний рівень безробіття вважається нормальним і повністю виправданим. Тому «повною зайнятістю» в ринковій економіці називають ситуацію, за якої є достатня кількість робочих місць для задоволення запитів на роботу всього працездатного населення країни. Практично, це – відсутність довготривалого безробіття, можливість надавати всім бажаючим робочі місця, які відповідають їх професійній орієнтації, освіті, досвіду. Загалом, в літературі існує кілька поглядів щодо типів безробіття, наприклад К. Маркс виділяв три типи безробіття: поточне, приховане і застійне [5, с. 60]. Проте, із розвитком економіки, змінилися підходи до його класифікації, Р. Еренберг та Р. Сміт до видів безробіття відносять фрикційне, структурне, циклічне, сезонне, а також безробіття неповного попиту й очікування. За точкою зору Генкіна Б.М., існують такі типи безробіття: фрикційне, сезонне, структурне, циклічне, приховане . Єсінова Н.І. основними видами безробіття вважає структурне, фрикційне та циклічне. Також вона виділяє і такі типи безробіття: постійне (тривале), тимчасове та приховане. За точкою зору Волгіна Н.А, Ю.Г. Одєгова, безробіття буває фрикційним, структурним, сезонним, циклічним. Доманчук Д.П., Лучик С.Д., Чикуркова А.Д. виділяють природне, вимушене і застійне безробіття [5, с. 65]. Таке неоднозначне трактування класифікації типів та видів безробіття дещо заплутує науковців, тож доцільно проаналізувати підходи різних вчених щодо класифікації безробіття та щодо класифікаційних ознак. Так, Волгін Н.А., Одєгов Ю.Г. вказують, що фрикційне безробіття - це безробіття «між робочими місцями», коли людина покинула своє колишнє місце і шукає іншого. Причин пошуку нової роботи може бути багато: кращі умови праці, вища зарплата, переїзд на нове місце проживання та конфліктні ситуації в колективі [5, с. 68]. Як зазначає Н.І. Єсінова, у кожний конкретний момент частина працівників перебуває у стані зміни роботи: вони або добровільно змінюють роботу, яка не влаштовують їх, або вибирають роботу вперше, зважуючи це важливе рішення, або шукають роботу через закінчення терміну дії контракту на попередню роботу тощо. Деякі з них зайняті, але загалом цей вид безробіття залишається і називається фрикційним. Ініціатива звільнення в цьому випадку виходить від працівників Р. Еренберг та Р. Сміт зауважують, що, незважаючи на національні особливості, фрикційне безробіття існує у всіх країнах з ринковою системою управління. Безробіття, яке з’являється внаслідок такої несумісності, називається структурним. Н.І. Єсінова до цього виду безробіття відносить також безробіття, пов’язане з територіальною відірваністю робочого місця від працівника, що міг би на ньому працювати [5, с. 60]. Як бачимо, вчені і до сьогодні не сформували єдиного підходу класифікації, проте, більшість науковці схильні вважати, що існують такі типи безробіття: фрикційне, сезонне, структурне, циклічне, приховане [16, с.50]. Вперше визначити сутність та поняття «безробіття» спробував Г. Мальтус, пояснивши його швидким темпом зростання населення яке випереджало збільшення кількості засобів до існування, способом усунення безробіття він вважав війни, епідемії та ін. Отже, вперше визначити сутність та поняття «безробіття» спробував Г. Мальтус, пояснивши його швидким темпом зростання населення яке випереджало збільшення кількості засобів до існування. МОП поділила все населення на три категорії: зайняті, безробітні та особи поза робочою силою. В свою чергу безробітні на зайняті об’єднують в одну категорію під назвою економічно активне населення. Вчені і до сьогодні не сформували єдиного підходу класифікації, проте, загалом, вважається, що існують такі типи безробіття: фрикційне, сезонне, структурне, циклічне, приховане.