Світовий досвід боротьби з тіньовою економікою (ID:380831)

ВСТУП В Україні за умови високого податкового навантаження вигоди від ухилення від сплати податків для підприємств досить суттєві. Наявність корупції знижує ймовірність своєчасного виявлення ухилення від сплати податків, а розбіжності й суперечливі положення у законодавчих актах – дають змогу зменшити податкові зобов’язання. За таких обставин надзвичайно поширеною стала практика мінімізації податкових платежів, ухилення від їх сплати, незаконне (неофіційне) отримання доходу. Враховуючи вищенаведене, тема дослідження «Світовий досвід боротьби з тіньовою економікою» є актуальною. Огляд літератури. Проблемам детінізації державного сектору економіки через призму бюджетних відносин приділяли увагу такі зарубіжні вчені-економісти, як: А. Френз, Б. Контіні, Ф Шнайдер та ін. Актуальністю даної проблеми переймаються такі вітчизняні науковці, як: І. В. Шевчук, З. Варналій, І. Мазур, В. Попович та ін. Окремими аспектами проблем бюджетного процесу, зокрема, в контексті детінізаційних процесів, займалися І. Луніна, Ю. Пахомов та ін. Проблематиці аналізу особливостей тіньової економіки та шляхів боротьби з нею присвячено низку праць таких вітчизняних та зарубіжних науковців, як: Ю. Ванькевич, Н. Мущинська, О. Турчинов, О. Фрадинський та ін. Мета дослідження – вивчення економічної сутності поняття «тіньова економіка» та систематизація можливих шляхів детінізації економічної діяльності. Задля досягнення мети дослідження за доцільне вважається реалізації таких завдань: 1) визначити поняття тіньової економіки, форми та види її прояву; 2) проаналізувати причини та фактори виникнення та існування тіньової економіки; 3) дослідити механізми функціонування тіньової економіки; 4) зазначити основні напрями та динаміку тіньових процесів; 5) проаналізувати вплив тіньового сектора на провідні макроекономічні показники країни; 6) виділити пріоритети державної стратегії щодо боротьби з тіньовою економікою; 7) дослідити міжнародний досвід боротьби з тіньовою економікою. Об’єкт дослідження – напрями використання світового досвіду для боротьби з тіньовою економікою в Україні. Предмет дослідження шляхи мінімізації негативного впливу тінізації економіки України з урахуванням міжнародних стандартів. Методологія дослідження. Дослідження наукових підходів до розуміння економічної сутності тінізації економіки здійснено шляхом застосування історико-генетичного методу, що дозволило визначити авторський підхід розуміння змісту та основних чинників тінізації економіки. Використання системного методу дало можливість показати структурний взаємозв’язок між процесами тінізації економіки в бюджетній сфері. Поєднання загального, часткового й одиничного дало можливість пояснити основні чинники відпливу бюджетних коштів у тіньовий сектор. Метод порівняльного аналізу застосовується для вивчення динаміки видатків бюджету та зловживань у бюджетній сфері. Інформаційну базу дослідження складають законодавчі та нормативні акти з питань бюджетної політики, дані офіційної статистики України, аналітичні матеріали наукових установ, аналітико-статистичні огляди, довідкові та аналітичні документи міжнародних організацій, наукові публікації. ВИСНОВКИ Отже, підсумовуючи дослідження, можна зробити такі висновки. 1. На сьогодні не існує загальноприйнятого наукового визначення тіньової економіки, але можна систематизувати, що тiньова економіка – це виробництво, розподіл, обмiн і споживання робіт, продукту та послуг, які не включені в офiційну статистику та нерегульовані державою, урядом. Певні види тіньової економiки не є кримінальними, проте найбільша частка пов’язана саме з кримінальною діяльністю. 2. В широкому розумiнні, до складу тіньової економіки включають 4 основних сектори: домашнє господарство, неформальний, «темно-сiрий» та «чорний». 3. Існують також різні види тіньової економіки. Класифікація Е. Фейга є найпростішою та найдоступнішою для розуміння і сприйняття. 4. Причини існування тіньової економіки можна виокремити в фінансово-економічні, соціально-політичні, правові та адміністративні групи. 5. До найпоширеніших способів ухилення від податків відносяться приховування або заниження вартості об’єкта оподаткування, приховування коштів від сплати податків при наявності недоїмки, неправомірне використання пільг, створення штучної дебіторської заборгованості, випуск товарів без передоплати без наміру надалі повертати виручку на рахунок підприємства, перерахування виручки на рахунки незалежних економічних, неповернення коштів від нерезидентів у встановлені терміни, здійснення господарської діяльності без необхідної документації або з використанням підроблених документів, фальшивих фірм. 6. Україна характеризується великим обсягом тіньової економіки вже достатньо часу, що призвело до зниження конкурентоспроможності економіки, вона почала рухатися по шляху звуженого відтворення. Тіньова діяльність економічних суб’єктів впливає на макроекономічні показники, на фінансову та економічну динаміку та перспективи розвитку економічних об’єктів. Щоб зменшити обсяг тіньової економіки, Україна вже почала проводити деякі реформи детінізації, але для кращого результату детінізація економіки вимагає злагодженої дії всіх гілок влади. Також повинні бути реальні дії, які спрямовуватимуться на вдосконалення законодавства. 7. у всіх країнах світу незалежно існує тіньова економіка. Незважаючи на те, що існують деякі позитивні наслідки присутності тіньового сектора в економіці країни, в цілому тіньова економіка негативно впливає на розвиток будь-якої держави; 8. оскільки тіньова діяльність приносить величезні доходи, то від неї важко відмовитися. В ході вивчення проблеми впливу рівня економічного розвитку країн на масштаб їх тіньової економіки не можна не помітити значну різницю в розмірах тіньової економіки країн, що належать до однієї групи. Ця тенденція простежується як серед країн різного рівня розвитку, що свідчить про те, що рівень економічного розвитку країни не завжди є визначальним фактором, що впливає на масштаб тіньової економіки; 9. у деяких країнах, що розвиваються, рівень тіньової економіки перевищує розмір офіційної, в той час як в деяких розвинених країнах він становить менше 10% від ВВП. Досвід цих країн може бути корисний при розробці заходів по боротьбі з тіньовою економікою, що представляє загрозу для економічної безпеки кожної країни; 10. найближчим часом не слід очікувати істотного зниження розмірів тіньової економіки в усьому світі. Вона набуде нових форм існування, ставши ще більш складною для моніторингу, вимірювання та потенційного контролю.