Зразок роботи
РОЗДІЛ 1.
АНАЛІЗ РОЗВИТКУ МАЛОГО БІЗНЕСУ В КРАЇНІ
1.1. Сучасний стан та розвиток малого підприємництва в країні
Малі та середні підприємства (МСП) є основою української економіки. 99,98% юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ФОП), зареєстрованих в Україні, належать до суб’єктів малого і середнього підприємництва. У секторі МСП здійснює комерційну діяльність понад 6,9 млн осіб, або близько 82% від усіх зайнятих. На сектор припадає 65% обсягу реалізації товарів, робіт та послуг та 64% валової доданої вартості [18, 21, 26, 27].
Малі та середні підприємства займають велику частку в таких галузях, як «будівництво», «адміністративне та допоміжне обслуговування», «професійна, наукова та технічна діяльність», в кожній з яких на них припадає понад 90% зайнятості. Крім того, на МСП припадає більш як 70% зайнятості в секторах «торгівля», «сільське, лісове та рибне господарство», «інформаційні послуги».
2016 рік став першим після початку поточної економічної кризи (з 2014 року), протягом якого відбулось зростання зайнятості та доданої вартості, а також вихід на позитивну рентабельність. У цілому за галузями та регіонами, зайнятість у МСП зросла на 1%. Зростання зайнятості спостерігалось у всіх сегментах за розміром, крім мікропідприємств, зростання доданої вартості — у всіх без ви- нятку сегментах. Відновлення МСП продовжилось і в 2017–2018 роках. Проте, це зростання поки не компенсувало падіння протягом 2010–2015 років.
Якщо в 2015 році зайнятість у МСП скорочувалась у всіх регіонах, крім Волинської області, то у 2016 зростання відбувалось в 15 з тих, щодо яких були дані, у 2017 - в 17, в 2018 - в усіх, крім Луганської області. Динаміка продажів була більш волатильною. У 2015 році в секторі МСП зростання обсягів продажів спостерігалось у 9 регіонах (з 21, за якими є дані), у 2016 - в 17 (з 20), у 2017 році - в 9 (з 20), у 2018 кількість таких регіонів збільшилась до 11 (з 21).
Із 26 галузей, відповідно до розміру підприємств, в 2018 році зростання продажів спостерігалось у 21 галузі. Особливо активно (вище 20%) зростали галузі «добування вугілля», «надання соціальних послуг», «мистецтво та розваги». Ще в 11 секторах темпи зростання перевищували 10%.
Більшість підприємців називають головними перешкодами для подальшого розвитку регуляторний тиск, корупцію та недостатній рівень попиту на свої товари та послуги. Оскільки це радше загальні складнощі, ніж проблеми винятково МСП, тому виділено проблеми, які підприємці можуть не усвідомлювати або які з певних причин не були включені до опитувань.
По-перше, за рахунок економії масштабу ефективність малих підприємств менша, ніж великих (у тих секторах, де представлені обидві категорії). Наприклад, це відображається у рівні зарплат та прибутковості. Як мінімум, держава має зменшити трансакційні витрати у випадках, коли вони спричинені регулюванням.
По-друге, одним із джерел попиту могли б стати зовнішні ринки, але частка МСП в експорті товарів удвічі менша за частку сектору у ВВП. Навіть за наявності можливих системних похибок у даних офіційної статистики щодо частки МСП в експорті товарів, робіт та послуг ця пропорція залишається чинною.
Реальна причина вбачається в тому, що в Україні висока вартість ведення зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) - 74-те місце у світі, що зменшує активність МСП в експортних операціях. Ця проблема може бути частково вирішена шляхом вдосконалення та оптимізації державного регулювання експорту. Також МСП не експортують через відсутність партнерів та незнання ринків, в чому держава могла б надавати допомогу (і вже почала це робити).
Також, стримуючим фактором розвитку МСП є низький рівень їх інноваційності. Інновації та інноваційна діяльність притаманна великим підприємствам промислових та високотехнологічних секторів до яких в меншій мірі належать МСП. Ще одна проблема, яку підприємці усвідомлюють - це брак фінансових ресурсів. Як показали нові дані Національного банку, незалежним суб’єктам важче отримати банківський кредит, крім того для них кредити дорожчі.
Частка малих та середніх суб’єктів господарювання в економіці України є суттєвою. Малі та середні підприємства становлять 99,98% всіх суб’єктів господарювання за кількістю, 82% - за зайнятістю та 65% - за обсягами реалізації товарів, робіт та послуг (далі по тексту - «продажі»). У 2018 році 355 тис. МСП – юридичних осіб та 1,48 млн фізичних осіб-підприємців здійснили продаж товарів та послуг на 6,45 трлн грн.., створили доданої вартості на 1,6 трлн. Грн.. та залучили майже 7 млн. співробітників.
МСП прийнято поділяти на три сегменти - середні, малі та мікропідприємства. Розподіл суб’єктів господарювання (СГ) ґрунтується на річному обсягу продажів та кількості співробітників. Через те, що продажі прив’язані до курсу євро, розподіл між сегментами може змінюватись внаслідок коливань обмінного курсу. Через це структура економіки за розміром підприємств з часом змінюється через зміну обмінного курсу, а не лише завдяки прискореному розвитку якихось із цих сегментів. Особливо різке підвищення середньорічного курсу євро спостерігалося у 2014 (рис. 1.1.).
АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ В СФЕРІ НАДАННЯ ПОСЛУГ МАЛОМУ БІЗНЕСУ
2.1. Основні показники діяльності АТ «Ощадбанк»
Акціонерне товариство «Державний ощадний банк Украіни» Ощадбанк – український комерційний банк, 100% акцій якого належать державі. Він є найстарішим українським банком, чия історія веде відлік від ощадкас, що почали свою діяльність в Україні в ХІХ сторіччі. Ощадбанк незалежної України, створений на базі українських установ Сбєрбанку СРСР, був зареєстрований Національним банком 31 грудня 1991 року. Нині Ощадбанк на українському ринку є другим за розміром активів фінансовим інститутом із найбільшою кількістю відділень. У ньому обслуговується близько 7 мільйонів клієнтів. Входить до переліку системно важливих банків. У 2016 році він долучився до системи BankID [25].
Мережа відділень Ощадбанку складається з 1748 установ. Серед них 675 сучасних відділень нового формату, 25 інклюзивних відділень, що облаштовані для найбільш комфортного обслуговування людей з інвалідністю, 1 преміум-центр та 67 преміум-зон. У безпосередній близькості до лінії розмежування на сході України працюють 5 мобільних підрозділів, у тому числі два на базі броньованих автомобілів КрАЗ.
До послуг клієнтів Ощадбанку також 523 зони самообслуговування, 3269 інформаційно-платіжних терміналів та 3334 банкомати. Інтернет- та мобільним банкінгом Ощад 24/7 користуються 5,3 млн клієнтів; цей сервіс є другим за популярністю серед українських мобільних банківських застосунків.
Ощадбанк є універсальним банком, якій надає послуги всім групам клієнтів: фізичним особам, малому та великому бізнесу. Обсяг наданих кредитів збільшився порівняно з початком року на 6,2 млрд грн (на 9,9%) і становить 69,5 млрд грн. Приріст відбувся як за кредитами суб’єктам господарювання (на 4,2 млрд. грн..), так і за кредитами фізичним особам (на 2 млрд. грн..).
Банк активно розвиває програми кредитування фізичних осіб: надає позики на придбання нерухомості на первинному та вторинному ринках, кредити під заставу нерухомості, автокредити, кеш- та карткові кредитні продукти. У першому півріччі 2021 року Ощад вийшов на перше місце на ринку автокредитування, надавши майже 2 млрд грн кредитів. Для комфортного оформлення кредитів на придбання житла Ощад відкрив мережу іпотечних центрів. Сьогодні вона нараховує 32 центри в 24 містах країни. Іпотечні центри надають повний комплекс послуг з укладення угод купівлі-продажу нерухомого майна.
За підсумками перших п’яти місяців 2021 року Ощадбанк посів перше місце за абсолютним приростом строкових депозитів фізичних осіб (на 1,9 млрд грн).
«Кредитний супермаркет» Ощадбанку для клієнтів МСБ продовжує набирати обертів. З початку 2021 року кредитний портфель мікро-, малого та середнього бізнесу (ММСБ) Ощадбанку зріс більш ніж на 2 млрд. грн.. та становить 7,7 млрд. грн. Протягом шести місяців 2021 року клієнтам сегмента малого бізнесу видано 2100 нових кредитів на загальну суму 3,7 млрд. грн.. (у тому числі 1 400 кредитів на підтримку інвестиційних проектів мікро- та малого бізнесу на загальну суму 3,0 млрд. грн..).
Ощадбанк є одним з лідерів програми «Доступні кредити 5-7-9%» та найбільшим кредитором бізнесу за державними гарантіями на портфельній основі. У червні 2021 року Ощадбанк посів I місце в рейтингу «50 провідних банків України 2021» в рамках Financial Club Awards.
З часу прийняття Закону України «Про фінансову реструктуризацію» проведено реструктуризацій на загальну суму 43,5 млрд. грн. За 2020 рік у рамках цього закону проведено реструктуризацій на суму 16,4 млрд. грн.
Також у 2020 році Ощадбанк здійснив очищення балансу за рахунок списання кредитів на суму 30 млрд. грн.. (заборгованість позичальників, яка виникла внаслідок анексії АР Крим) за рахунок сформованого резерву. Протягом першого півріччя 2021 року показник проблемної заборгованості, розрахований за методологією Національного банку, зменшився на 9 в.п. – з 51% до 42%, або майже на 5,6 млрд. грн.
У 2020 році в Ощадбанку запроваджено класичну трирівневу систему корпоративного управління і майже повністю сформовано наглядову раду. Завдяки розподілу повноважень та функцій колегіальних органів – наглядової ради, її комітетів, правління банку – в Ощаді вибудовано систему стримувань та противаг згідно з кращими світовими практиками: управління ризиками, комплаєнс-контроль, фінансовий моніторинг та ін. У 2020 році наглядова рада провела відкритий конкурс на посаду голови правління Ощадбанку, в якому переміг відомий банкір із 25-річним досвідом у міжнародному банкінгу Сергій Наумов.
У листопаді 2020 року Кабінет Міністрів України ухвалив основні напрями діяльності Ощаду на наступні 5 років. Згідно зі стратегією Ощадбанк має продовжувати роботу з усіма клієнтськими групами як універсальний банк. Особлива увага має приділятись роздрібному кредитуванню та комісійним продуктам, диверсифікації кредитного портфеля в бік малого та середнього бізнесу і недержавних підприємств. Документ орієнтує на продовження розвитку цифрових продуктів, зменшення операційних витрат завдяки оптимізації мережі та централізації операційної діяльності, поліпшення управління ризиками та розвиток інформаційних технологій. Ще один пріоритет – урегулювання проблемної заборгованості. Кінцевою метою стратегії є повна або часткова приватизація Ощадбанку до кінця 2025 року.
Фінансові показники банку за 2020 р. наведено у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Фінансові показники АТ Ощадбанк за 2020 р.
Показники Значення, млн. грн.
Обсяг кредитного портфеля 63226
Резерви під кредитні ризики 26021
Активи 235716
Ліквідні засоби 15294
Власний капітал 21986
Уставний капітал 49473
Засоби банків 4517
Загальний обсяг вкладів 184886
Депозити фізичних осіб 125609
Депозити фізичних осіб за попередній період 70608
Боргові цінні папери, емітовані банком 0
Зобов’язання 213730
Чистий прибуток 2832
Рейтингові показники діяльності банку наведені у таблиці 2.2.
СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАДАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ МАЛОМУ БІЗНЕСУ
3.1. Застосування провідного досвіду впровадження банківських послуг для малого бізнесу
Серед найбільш дієвих інструментів з підтримки МБ, які прийняті у світовій практиці, українські експерти пропонують такі:
субсидування відсоткової ставки (Російська Федерація, Туреччина, Угорщина, Великобританія та ін.). Мається на увазі відшкодування власних витрат підприємців по виплаті відсотків за залученими кредитами;
надання комерційним банкам фінансування для кредитування МБ;
застосування інструменту кредитних гарантій, прикладом якого є створення Національного фонду кредитних гарантій у Польщі. Така організація покликана виступати посередником між банками та суб’єктами бізнесу як гарант у кредитних відносинах між ними. Аналогічні установи є також у Кореї, США, Канаді, Іспанії, Таїланді, Великобританії та ін.;
створення регіональних гарантійних товариств та надання відстрочки платежів за гарантованими кредитами (Швейцарія);
фондування кредитних операцій центральним банком (Великобританія). Мається на увазі виділення Центральним банком ресурсів для забезпечення кредитування суб’єктів малого та середнього бізнесу банкам, що мають програми мікрокредитування;
пряма фінансова підтримка МБ, що розпочинають свою діяльність (Сербія, Латвія); ПС - без посередників, придбання основних фондів, пільговий лізинг;
надання прямих кредитів для підвищення конкурентоспроможності МБ (Латвія);
створення державних спеціалізованих фінансово-кредитних установ або ініціювання створення приватних банківських установ, що спецалізуються виключно на кредитуванні МБ (Ірландія, Данія) [38].
Кожен із зазначених інструментів потребує досить великих витрат для його впровадження, але на даний момент реалізація таких проектів є необхідною. На державному рівні варто розглянути доцільність запровадження довгострокової програми з розвитку кредитування МБ із зазначенням конкретних сум та джерел фінансування цієї програми. Успішність такої програми можлива, в першу чергу, за умови постійного контролю виконання заходів та контролю. Політика підтримки МБ: доступ до фінансово-кредитних ресурсів Європейський інформаційно-дослідницький центр витрат цільових коштів. Питання усунення перешкод доступу підприємств МБ до кредитних ресурсів має бути ключовим завданням такої програми.
Альтернативи, запропоновані банками та іншими фінансово-кредитними установами. Опитані СІРЕ-Україна 10 суб’єктів фінансово-кредитного ринку віддали перевагу таким інструментам підтримки МБ:
1) компенсація відсоткової ставки по кредитам комбанків для МБ;
2) мікрокредитування;
3) безповоротна фінансова підтримка;
4) програма консультативної підтримки зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД);
5) державні програми страхування фінансових ризиків МБ;
6) сприяння партнерству між МБ;
7) освітні та консалтингові програми, які забезпечують якість бізнеспроцесів та кредитоспроможність загалом
Пропозиції підтримки МБ:
• компенсація відсоткової ставки по кредитам комерційних банків;
• надання безповоротної фінансової допомоги на придбання основних фондів (засобів виробництва, сировини тощо);
• програми пільгової оренди приміщень і основних фондів /лізинг та надання безвідсоткових товарних кредитів.
• створення системи підтримки стійкого розвитку бізнесу на всіх стадіях розвитку; податкові пільги та пільгове (безвідсоткове) кредитування;
• грантова чи безповоротна фінансова допомога;
• консультування та правова допомога;
• фінансування бізнес-планів ФОП-початківців у повному обсязі, а не у формі одноразової виплати допомоги по безробіттю;
• маркетингова підтримка і забезпечення доступу до інформації про місцеві ринки;
• державне фінансування допоміжних функцій малого бізнесу (юридичне, бухгалтерське обслуговування);
• спрощена дозвільна система;
• податкові канікули
Таким чином, такі позиції щодо альтернатив підтримки вразливих категорій МБ можна відзначити щодо пільгового кредитування, зокрема компенсації відсоткової ставки по кредитам, а також безповоротної фінансової допомоги, в тому числі на придбання основних фондів.
Щодо інституційної основи політики підтримки МСБ:
• Активне залучення до політики на центральному рівні комерційних банків, інших фінансово-кредитних інституцій, які реально спроможні забезпечити розширення до необхідного обсягу фінансування та збільшення частки кредитів у фінансах МБ;
• Забезпечити максимально доступ українських фінансово-кредитних посередників (банків, інвестиційних компаній тощо) до програм підтримки МСП та зайнятості, які реалізуються Структурними фондами ЄС;
• Передбачити посилення участі державних фондів, зокрема Фонду підтримки підприємництва, Фонду соціального захисту інвалідів у реалізації програм підтримки бізнесу вразливих категорій підприємців чи підприємців із ризиками конкурентоспроможності з числа внутрішньо переміщених осіб, інвалідів тощо. Щодо інструментів фінансово-кредитної підтримки (у порядку пріоритетності):
• Віддати перевагу та збільшити обсяги фінансування за програмами субсидіювання відсотка за кредитами комерційних банків;
• Для вразливих категорій підприємців передбачити можливість прямого фінансування пільгового придбання основних фондів;
• Передбачити збереження податкових пільг та спрощеної системи оподаткування для МСП, прагнучи до більш сприятливої системи оподаткування. Зазначені інструменти суттєво не суперечать один одному, узгоджуються між собою і можуть впроваджуватись без істотного обмеження.
Світова практика фінансового забезпечення діяльності МБ базується на використанні краундфайдингових та краундсорсингових механізмів, які забезпечують як збирання коштів, так і формування інтелектуального і кадрового потенціалу на реалізацію проекту [36]. Безпосередньо збиранням коштів займаються краундфайдингові платформи, які успішно функціонують та поділяються на універсальні так цільові. Наведемо стислий огляд найбільш активних та результативних платформ (табл. 3.1).
Таблиця 3.1
Найбільш активні краундфайдингові платформи
Назва платформи Країна походження Спрямування Комісія платформи
Kickstarter США Креативні проекти, кінопродукція, відеоігри, музика, гаджети тощо 5%
IndieGoGo США Розвиток бізнесу, креативні проекти, родинні події (весілля, тощо) 4-9%
RocketHub США Мистецтво, наука, соціальні проекти Залежно від проекту
PeerBackers США Будь які проекти, в тому числі вже працюючи 5%
Booomerang Європа Соціальні та благодійні проекти 5%
Ulule
Франція Інноваційні та суспільні проекти 4-7%
DeRev
Італія Соціальні інновації 4-9%
Улей (Ulej)
Білорусь Соціально-культурне спрямування 10%
Спільнокошт (Biggggidea) Україна Освіта, мистецтво, наука 10-15%
Na-Starte Україна Різноспрямовані проекти 8%
Equitise Австралія, Н. Зеландія Різноспрямовані проекти 7,5%
MyMusicTaste Південна Корея Музикальні та творчі проекти Збір за послуги
Джерело [17]
Як бачимо, в світі існують різноспрямовані краундфайдингові платформи, які успішно фінансують різні інноваційні проекти.
Ще одним з видів з платформ є краудлендінг – це можливість надавати та брати грошові кошти в борг. Наприклад, кредитування фізичними особами фізичних осіб або кредитування фізичними особами юридичних осіб, як правило, малого та середнього бізнесу.
В Україні краудфайдінг досить стрімко розвивається причому в різних сферах починаючи від соціальних, творчих, екологічних до комерційних та політичних, тобто в тих, куди направлена наша увага в сьогоденні. Він являється можливістю виходу з кризи, яка відчутна в тому числі і в інноваційно-інвестиційній сфері економіки.
Першими проектами започаткованими за допомогою краудфандінгу були «Українська біржа благодійності» Фонду Віктора Пінчука, X-Ideas від Nescafe, вони займаються благодійністю.
Останнім часом в Україні почали з’являтися нові краудфандінгові платформи. Першою краудфандінговою біржею була «Спільнокошт/BigIdea» (www.biggggidea.com), заснована в 2008 р. За допомогою сайту більше ніж 11,5 тис. користувачів зібрали близько 3 212 тис. грн. та профінансували 54 успішні проекти. Першими успішними проектами «Спільнокошту» були медійні та освітні ініціативи. Сьогодні краудфандінгова платформа більше звертає увагу на колективне фінансування інновацій в сфері ІT, відновлюваної енергетики.
Наразі українські краудфандінгові платформи направлені більше на соціальні, екологічні та культурні проекти, вартість яких порівняно невелика. Люди більше схильні надавати гроші на благодійні справи, а не підприємцям, які починають свій бізнес.
Щодо ролі держави, вона полягає в створенні та підтримці дієвого інноваційного середовища та законодавства для регулювання краудфандінгу як окремого виду діяльності, оскільки досить багато питань до цього часу не врегульовано. Також важливо підвищувати ефективність та якість проведення Інтернет-платежів – оскільки зараз досі існую велика вірогідність шахрайства, котра зменшує бажання користувачів виконувати такі платежі. Крім цього потребує вдосконалення процедура отримання авторами стартапів зібраних коштів саме в банках, для подальшої роботи над проектами.
Таким чином, краудфандінг є гарним варіантом для залучення коштів у фінансування стартапів, проте як і кожна технологічна новинка, він потребує вдосконалення різних процесів, переважно саме в Україні. Для цього необхідні зусилля та бажання держави та обов’язково розробників проектів працювати над проблемою.
Краудфандінг як явище, не є повноцінним замінником інвесторів, бізнес-інкубаторів, ринкових контактів та зв’язків, але є реальним інструментом запуску стартапу підштовхуючи авторів до подальшої посиленої роботи, він дає можливість перевіряти доцільність ідеї, та зацікавленість споживачів в кінцевих результатах, оскільки інвестори котрі фінансують, і будуть першими користувачами по втіленого у життя проекту.
3.2. Підходи до мінімізації банківського кредитного ризику для малого бізнесу
Магістр