Зразок роботи
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Основні поняття та визначення в інноваційній діяльності
Трансформаційний процес, який відбувається на сучасному етапі економіки України, пов’язаний із формуванням інноваційної моделі розвитку, яка безпосередньо базується на отриманні нових наукових результатів та їх технічному впровадженні у виробництво, що в основному забезпечує збільшення ВВП за рахунок виробництва та реалізації наукомісткої продукції. Він характеризується:
Наявність національної політики та законодавства, спрямованих на стимулювання інноваційних процесів;
Переваги п'ятої технологічної системи та перехід до шостої, безумовної пріоритетності державної підтримки - науки і освіти;
інтелектуальний характер роботи перевершує промисловість;
Інтегрована технологія;
Високоцінна робоча сила [3:123].
Слово «новація» походить від латинського novatio (оновлення, заміна) і означає нову ідею, яка може бути реалізована в новому продукті, новій технології, новому методі в процесі розробки. Інновації можуть включати раціоналізовані рішення, які не потребують значних економічних витрат. Як правило, це дозволяє вдосконалювати технічні процеси або організацію виробничо-господарської діяльності. Інновації можуть приймати форму відкриттів, патентів, торгових марок, ноу-хау, наукових методів або принципів, результатів маркетингових кампаній. Слово «інновація» походить від латинського innovation (in-в і novatio-новий), кінцевий результат інноваційної діяльності у вигляді нового або вдосконаленого продукту чи технології, створеного в результаті використання інновацій, що реалізуються на ринку та у сферах виробництва, управління тощо [7:360]. Тобто, буквально, впровадження інновації, вітчизняні дослідники часто ототожнюють термін «інновація» з поняттям «новація» або «нововведення»[4:173].
Терміном «інновація» прийнято вважати нове науково-організаційне поєднання факторів виробництва, кероване підприємництвом [5:99].
Сучасні вітчизняні та зарубіжні економічні словники трактують інновацію як:
Впровадження нових технологій, організація виробництва і збуту товарів і т.д., щоб можна було отримати перевагу над конкурентами;
впровадження нових форм організації праці та управління, що охоплюють не тільки окремі підприємства, а й їх колективні галузі;
нові способи проектування, виробництва та продажу товарів, за допомогою яких керівник та його компанія отримують перевагу над конкурентами;
капітальні вкладення в економіку, які забезпечать зміни техніки і технології.
Проаналізувавши весь діапазон визначень поняття «інновація» та творчо використовуючи принципи аналізу та синтезу, щоб згрупувати їх відповідно до загальних характеристик, пояснених окремими особами, дозволяє сформулювати групи на основі цих характеристик або зосередитися на їхніх різних аспектах інноваційної діяльності, а саме:
а) як окремий елемент будь-якої зміни в інноваційній діяльності чи діяльності комерційного суб'єкта. Прихильниками цього напряму є переважно зарубіжні вчені – П. Гадінер, Р. Ротуелл, І. Бланк, М. Кондратьєв, Р. Нельсон, С. Вітнер і Б. Твісс [6:129];
б) як кінцевий результат інноваційної діяльності на незалежному підприємстві або в будь-якій сфері суспільства. Більшість вітчизняних вчених - І. Афонін, О. Гайфутдінова, А. Гречан, П. Завлін, С. Ільєнкова, С. Покропивний, Р. Фатхутдінов, С. Філіпова, а також міжнародні стандарти - схиляються до пояснення. Це задокументовано в порадах Фраскаті [7:82] і порадах Осло;
в) як зміни в технології, продуктах і послугах, що погіршують використання необхідних для цього ресурсів і забезпечують вплив на всі сфери соціальної діяльності. Цей напрямок підтримували І. Бланк, С. Валдаєв, О. Кузьмін, Ю. Морозов, М. Портер;
г) як складний процес - від виникнення ідеї до її матеріалізації в технології, продуктах, послугах - він може спричиняти різні технологічні та економічні, соціальні, екологічні та інші зміни в соціальному середовищі. Більшість вітчизняних і зарубіжних дослідників – Д. Бессан, І. Буднікевич, П. Друкер, В. Мединський, М. Молчанов, Б. Санто, К. Фріман, М. Гучек, Д. Черванов, Ю. Шумпетер – схиляються до інновацій в цьому тлумаченні [8:89].
Магістр