Зразок роботи
Сутність нематеріальних активів досліджується у працях багатьох дослідників. Кожен з дослідників висвітлює свій погляд на нематеріальні активи і своє бачення даної економічної категорії.
Узагальнюючи всі підходи можна дати таке визначення: нематеріальний актив - це немонетарний актив, що не має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений від підприємства) і утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.
Нематеріальні активи неоднорідні: за правовою ознакою, за захищеністю, за строком використання, за характером використання (експлуатації) у процесі виробництва, за способом оцінки, за шляхом надходження, за ступенем впливу на фінансовий стан і результати господарської діяльності тощо, саме за цими ознаками вони і підлягають класифікації.
В силу складності та неоднозначності економічної категорії “нематеріальні активи” існує й безліч підходів до їх оцінки. Найпоширенішими серед них є витратний, доходний та порівняльний.
Амортизація нематеріальних активів — це процес відшкодування їх зносу поступовим перенесенням вартості цих нематеріальних активів (з урахуванням витрат на їх придбання, виготовлення та поліпшення) на вартість новостворюваної продукції, робіт чи послуг.
Основними етапами аналізу нематеріальних активів можна вважати наступні: визначення частки нематеріальних активів у майні підприємства; оцінка обсягу та динаміки нематеріальних активів; аналіз структури нематеріальних ресурсів, наявних на підприємстві; ефективність використання нематеріальних активів; вплив факторів на ефективність використання нематеріальних активів; резерви збільшення обсягів виробництва за рахунок використання нематеріальних об’єктів.
В процесі аналізу розраховуються наступні показники: коефіцієнти зносу і вибуття, оновлення, ефективності використання ліцензій, дохідність, фондовіддача та рентабельність використання нематеріальних активів.
Завершується аналіз завжди підрахунком резервів використання нематеріальних активів.
Аналіз нематеріальних активів проведено на матеріалах Гельмязівського хлібокомбінату ЗРСТ.
Основними видами продукцiї хлібокомбінату є хлiбопекарськi вироби. Основним ринком збуту продукцiї є мiсто Золотоноша та населенi пункти Черкаської областi, а основними клiєнтами - приватнi пiдприємцi та фiрми, якi займаються роздрiбною торгiвлею продовольчих товарiв. Галузь, в якiй здiйснює дiяльнiсть підприємство, знаходиться у важкому станi, оскiльки цiни на хлiбобулочнi вироби завжди регулюються з боку держави, що не завжди є в iнтересах підприємства i часто призводить до збиткової дiяльностi.
Аналіз основних показників діяльності підприємства показав, що зростає вартість майна, необоротного, власного і позиченого капіталу, негативним є значне зменшення валового і чистого доходу, собівартості та чистого прибутку.
Проведений аналіз нематеріальних активів показав, що як первісна, так і залишкова вартість нематеріальних активів є доволі низькою і вони займають незначну питому вагу, як в структурі необоротних активів, так і в структурі майна в цілому.
В динаміці нематеріальні активи знижуються в 2015 році за рахунок нарахування зносу і збільшуються в 2016 році за рахунок оновлення.
В структурі нематеріальних активів найбільшу питому вагу мають авторські та суміжні права, хоча питома вага на протязі трьох років значно зменшується.
Аналіз стану нематеріальних активів виявив, що вони є достатньо зношеними і коефіцієнт зносу більший за коефіцієнт придатності майже вдвічі. Коефіцієнти оновлення і вибуття в 2014 і 2015 роках рівні 0, отже активи не оновлювались, в 2016 році пройшла їх модернізація.
Проведений аналіз ефективності використання нематеріальних активів показав, що показники ефективності є достатньо високими, що можна пов’язати з невисокою вартістю самих нематеріальних активів.
В третьому розділі курсової роботи було представлено шляхи збільшення ефективності використання нематеріальних активів підприємства.
Для збільшення ефективності діяльності підприємства і підвищення ефективності використання нематеріальних активів підприємство повинно впроваджувати нові технології, раціоналізаторські пропозиції в свою діяльність тощо.
Стратегічний підхід зосереджений на використанні ринкової капіталізації як головного цільового стратегічного показника підприємства, і визначається як дисконтова на сума очікуваних грошових потоків від використання активу.
Використання стратегічного підходу включає ряд заходів:
1) формування системи стратегічних завдань у сфері управління нематеріальними активами;
2) дослідження ринків, на яких діє підприємство, для виявлення стратегічно важливих напрямів;
3) інвентаризація нематеріальних активів;
4) формалізація нематеріальних активів ( у т.ч. гудвілу підприємства) через реєстрацію прав, незалежну оцінку та обґрунтування стратегічної значущості таких активів для клієнтів та потенційних інвесторів.
Отже, стратегічний підхід до управління нематеріальними активами зумовлює позиціювання їх як визначального фактору розвитку сучасного підприємства у нестабільному середовищі господарювання. Основною перевагою даного підходу є можливість залучення до управління підприємством як ,,традиційних”, так і тих, права на використання яких не реєструються. Також слід відмітити про одну з головних переваг впливу нематеріальних активів на капіталізацію через інформаційну прозорість, яка має враховувати наявність активів та їх вплив на рентабельність підприємства та можливі ризики.
Магістр