Зразок роботи
ВСТУП
Формування та подальший розвиток ринкових відносин в Україні зумовлює специфіку діяльності підприємств, умов їх функціонування, оскільки підвищується рівень невизначеності, ризику, посилюється конкуренція, стає необхідністю вміння пристосовуватись до економічної ситуації, яка постійно змінюється.
Проблема підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняної продукції в умовах подальшого розвитку економіки пов'язана, насамперед, з розробкою системи управління конкурентоспроможністю. Завоювання й утримання конкурентних переваг — ключові фактори успіху підприємства в конкурентній боротьбі. Особливої гостроти ця проблема досягає в умовах посилення інтенсивності конкуренції на окремих ринках, де від виробників продукції потрібно постійно відслідковувати зміни попиту, вартості сировинних ресурсів, а питання рентабельності активів прямо залежить від ступеня використання новітніх підходів у сфері стратегічного маркетингу.
Споживачі впливають на інтереси конкуруючих підприємств за допомогою спеціальних засобів впливу на ринок, що приводить до зниження цін, підвищення якості продукції, розширення її асортименту, збільшення кількості і якості товарів, які споживаються.Саме тому тема курсової роботи є досить актуальною.
Метою даної курсової роботи є оцінка рівня конкурентної позиції підприємства на ринку і конкурентної стратегії підприємства в сучасних економічних умовах в Україні.
Реалізація поставленої мети здійснювалась шляхом вирішення наступних задач:
- визначення сутності та значення стратегічного аналізу
- дослідження особливостей сучасних підходів до формування конкурентних і переваг;
- дослідження методів стратегічного аналізу;
- дослідження загальної характеристики підприємства та його конкурентні позиції на ринку;
- характеристики основних показників діяльності підприємства та оцінка його діяльності;
- проведення стратегічного аналізу формування конкурентних переваг та стратегій підприємства.
Об`єктом дослідження є ПАТ «Коростенський хлібозавод»
Теоретичною та методологічною основою дослідження є наукові концепції та теоретичні розробки вітчизняних та зарубіжних вчених в області аналізу діяльності підприємств, маркетингу, закони України.
В процесі дослідження використані традиційні способи та засоби економічного аналізу (табличного, порівняння, групування, графічний), обробка матеріалів з використанням персональних ЕОМ.
Розділ І. Теоретичні основи стратегічного аналізу конкурентних позицій підприємства
1.1 Сутність та значення стратегічного аналізу
Розробка стратегії підприємства починається з визначення основних орієнтирів підприємницької діяльності, так званої його філософії, яка в поєднанні з мотиваційною ідеєю визначає основні напрямки розвитку підприємства і встановлює цілі підприємства. Важливим джерелом інформації для формування стратегічних цілей є інформація про внутрішнє і зовнішнє середовище, аналіз якої дозволяє оцінити реальність поставлених цілей, спрогнозувати можливі зміни і вибрати найбільш ефективну стратегію підприємства[11].
Завдання стратегічного аналізу в тому що якщо зрозуміти конкурентну динаміку галузі, то можна думати про те, які кроки робити, що необхідно поміняти, як використовувати ті або інші можливості, переваги, компетенції. Підприємство може або пристосуватися до умов, що змінюються, або протидіяти їм, намагаючись змінити конкурентне середовище. Якщо компанія частіше, ніж конкуренти, намагається прогнозувати майбутнє то велика ймовірність того, що вона скоріше буде тримати під контролем майбутню ситуацію, а конкуренти зможуть лише реагувати на неї. Крім прогнозування, завданням стратегічного аналізу є також виявлення, розвиток і захист від конкурентів чинників стратегічного успіху.
Пошуки чинників стратегічного успіху давно були основною турботою менеджерів. При цьому використовувалися різноманітні шляхи:
- різного роду звіти, виступи і навіть мемуари менеджерів процвітаючих підприємств;
- висновки в рамках вивчення конкретних випадків, що носили більш систематичний характер;
- емпіричні дослідження факторів успіху, що підтверджуються з науково-теоретичних позицій.
У 60-х роках стратегічна думка концентрувалася на координації та інтеграції функціональної діяльності з розрахунком на системну орієнтацію. Потім увага менеджерів змістилося до маркетингових проблем з упором на оптимізацію товарно-ринкових комбінацій, а в 70-х роках розробляється теорія стратегії на базі моделювання фірмового досвіду ("кривої навчання") з метою зміцнення конкурентних позицій підприємств. Науковий підхід висунув такі напрямки, як отримання ефекту від розширення масштабів виробництва та оптимізації товарної номенклатури.
У 80-х роках намітилося два підходи до виявлення конкурентних переваг, що забезпечують кінцевий успіх, - ринкова орієнтація і ресурсна орієнтація.
Відповідно до першої парадигмою, розробленої фахівцями Гарвардської школи, стратегічний успіх фірми залежить, з одного боку, від структури галузі, в якій вона виступає, а з іншого - від обраної принципової стратегії для даної господарської області. Привабливість галузі обумовлюється діючими в ній конкурентними силами. Чим сильніше в галузі конкуренція, тим менше її привабливість для підприємства.
Емпіричні дослідження показали, що галузева структура дійсно багато в чому визначає успіх підприємства. У свою чергу можливості вибору принципової підприємницької стратегії криються в таких областях, як явну перевагу у витратах, оперативна диференціація виробництва, швидке захоплення ринкових ніш. Вдалий вибір стратегії менеджерів може зіграти роль у забезпеченні успіху підприємства.
Гарвардська парадигма чітко націлена на ринки збуту. Подібна орієнтація стала об'єктом гострої критики. Вона абсолютно ігнорує фактори успіху, які можуть містити в собі, наприклад, внутрішньофірмові структура і процеси, ресурсозабезпечення або поведінку персоналу, який безпосередньо бере участь у реалізації стратегії. Не враховується ресурсна орієнтація і соціальні аспекти управління. Таким чином, економічно раціональний підхід залишає без уваги організаційні, науково-психологічні та соціальні моделі стратегічного поводження підприємства.
Критика чисто збутової орієнтації неминуче призводить до того, що важливе місце серед факторів успіху підприємства приділяється його ресурсів і управління ними. Принципова відмінність ресурсного підходу визначається тим, що потреба в ресурсах аж ніяк не є похідною від ринкового положення фірми, швидше за її ресурсний потенціал обумовлює успішний виступ на ринку.
В основі ресурсного підходу лежить той очевидний факт, що кожне підприємство володіє різноманітними ресурсами, яке воно може вибирати на ринку факторів виробництва і комбінувати у відповідності зі своїми можливостями.
У цьому полягає одна з сильних сторін ресурсного підходу. Якщо підприємство здійснює вибір і комбінацію ресурсів краще, швидше, оригінальніше конкурентів, то йому гарантований кінцевий ринковий успіх.
Очевидно, що при розробці принципів стратегії для господарських областей поряд з аналізом галузі, конкуренції та ринку необхідні і обгрунтовані оцінки ресурсів, і ключових компетенцій. Лише конкретна ситуація може показати, який орієнтації слід віддати перевагу - ринкової чи ресурсної.
Магістр